Справа № 157/117/25
Провадження №2-а/157/30/25
11 квітня 2025 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ВН №16 від 16 січня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що він із 2022 року та по 02 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'являвся; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також не надавав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п'ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», підпункти 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, під час дії особливого періоду.
ОСОБА_1 вважає вказане рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною третьою статті 210 КУпАП - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Таким чином, стаття 210 КУпАП передбачає особливий суб'єкт адміністративного правопорушення, а саме: призовники, військовозобов'язані, резервісти. У постанові вказується на порушення підпунктів 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Однак ці правила затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 і її норми не можуть поширюватися на правовідносини, які мали місце з 01 січня 2022 року до дати її прийняття. Таким чином, якщо рахувати з 30 грудня 2022 року, то з цієї дати до моменту винесення оскаржуваної постанови не минуло 5 років, за проходженням яких ОСОБА_1 був зобов'язаний звірити власні персональні дані з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Також, у постанові не вказано, які саме військово-облікові дані змінилися у нього, внаслідок чого виник обов'язок повідомити про це у семиденний строк.
На виконання вимог 12 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся у Центр надання адміністративних послуг у місті Камені-Каширському, де оновив свої військово-облікові дані, що підтверджується роздруківкою із застосунку «Резерв+», має бронювання до 05.08.2025, дані оновлені вчасно. Він має паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, працює в Ковельській реалізаційній базі хлібопродуктів.
Таким чином, службова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки має можливість отримати усі необхідні відомості про нього із відповідних державних реєстрів та баз даних. Оскільки він, як фізична особа, перебуває у нерівному становищі у порівнянні зі службовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який є державною інституцією, то саме останній зобов'язаний довести відсутність обставин, наведених у примітці до ст. 210 КУпАП.
Всупереч вимогам статей 279, 280 КУпАП розгляд справи щодо нього фактично не відбувся. Службова особа територіально центру комплектування та соціальної підтримки без його участі, без роз'яснення його прав та обов'язків, без з'ясування обставин, передбачених ст. 280 КУпАП, винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.01.2025 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, посадовою особою вимог закону щодо призначення стягнення у виді штрафу не дотримано, а призначено штраф у грошовій сумі без визначення кількості неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що суперечать нормам чинного КУпАП.
Враховуючи все вище наведене, недотримання територіальним центром комплектування та соціальної підтримки приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної постанови та є підставою для її скасування.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення ВН №16 від 16 січня 2025 року, а провадження у справі закрити та стягнути на його користь судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 , його представник Сотнік К.А. у судове засідання не з'явилися. Представник подала заяву, в якій просила справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.
У судовому засіданні встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 ВН №16 від 16 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він із 2022 року та по 02 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'являвся; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також не надавав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п'ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», підпункти 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, під час дії особливого періоду.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Відповідальність за ч. 1 ст. 210 КУпАП встановлена за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, за ч. 2 ст. 210 КУпАП за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487) встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови), порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Статтю 210 КУпАП доповнено частиною 3 згідно із Законом України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (цю статтю було викладено у новій редакції). Зазначений закон набрав чинності 19 травня 2024 року.
До 19 травня 2024 року ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало, а тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
У постанові не вказано, що ОСОБА_1 був повідомлений про час і місце розгляду справи, не зазначено номера рекомендованого листа про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_4 на розгляд справи.
Крім цього, долученим до позовної заяви витягом із застосунку Міністерства оборони України «Резерв+» підтверджується, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові вчасно та має відстрочку до 05.08.2025, з чого вбачається, що позивач виконав військовий обов'язок, встановлений ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Дослідження змісту оскаржуваної постанови дає зробити висновок, що доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідачем не зібрано, про що свідчить відсутність у постанові посилань на будь-які з них (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощо). Пропозицію суду з'явитися в судове засідання, подати відзив на позов, в тому числі й докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідач проігнорував.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин не може свідчити про вчинення особою адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору. Поряд із цим суд відмовляє позивачеві в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на його користь понесених ним витрат на правничу допомогу, оскільки він не подав суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це вимагає ч. 4 ст. 134 КАС України.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Постанову за справою про адміністративне правопорушення ВН №16 від 16 січня 2025 року, винесену тимчасово виконуючою обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів із дня складення повного судового рішення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий:Б.С. Гамула