10 квітня 2025 рокусправа № 380/24568/24
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , у якому просить суд:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті та ненадання відповіді на рапорт ОСОБА_1 про відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправною;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином розглянути рапорт та надати ОСОБА_1 відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу посаді тимчасово виконуючого обов'язки командира протитанкового взводу механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач звернувся до свого прямого командира із рапортом про надання відпустки по догляду за ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку. З моменту реєстрації поданого рапорту пройшло більше трьох місяців, що в кілька разів перевищує законодавчо визначений термін для розгляду та надання відповіді на рапорт військовослужбовця, проте станом на сьогодні жодної відповіді надано не було.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 10.12.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 31.10.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 проходить військову службу посаді тимчасово виконуючого обов'язки командира протитанкового взводу механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
З огляду на необхідність здійснювати догляд за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та потребою соціальної відпустки позивач звернувся із рапортом про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до свого прямого командира відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Потреба у догляді за малолітнім сином виникла у зв'язку із тим, що дружина позивача, ОСОБА_3 , є військовослужбовицею та перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_4 .
Оскільки позивач та його дружина є військовослужбовцями, за спільним рішенням відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач звернувся до свого прямого командира із рапортом від 19.08.2024 про надання відпустки по догляду за ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку.
З моменту реєстрації поданого рапорту пройшло більше трьох місяців, що перевищує законодавчо визначений термін для розгляду та надання відповіді на рапорт військовослужбовця, проте станом на момент звернення до суду жодної відповіді надано не було.
З метою отримати відповідь на поданий рапорт вживалися наступні дії:
У день подання рапорту позивачем особисто, адвокат Секретар О. Л. як представник 15.09.2024 подала супровідний лист-заяву до Міністерства оборони України з проханням взяти на контроль поданий ОСОБА_1 рапорт про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У день реєстрації рапорту 19.08.2024 адвокатом Секретар О. Л. подано супровідний лист-заяву в Генеральний штаб Збройних Сил України з проханням взяти на контроль поданий ОСОБА_1 рапорт про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
28.08.2024 на адресу Військової частини НОМЕР_1 через Міністерство оборони України направлено адвокатський запит з проханням надати вичерпну інформацію про стан та результати розгляду рапорту.
04.09.2024 у відповідь на адвокатський запит Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь про те, що відповідні матеріали щодо рапорту капітана ОСОБА_1 про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку знаходяться на розгляді командира Військової частини НОМЕР_1 .
05.09.2024 адвокат ОСОБА_4 повторно подала адвокатський запит у Військову частину НОМЕР_1 з проханням надати вичерпну інформацію про стан та результати розгляду рапорту.
30.09.2024 адвокат ОСОБА_4 подала скаргу до Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України на протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у формі ненадання у встановлені законом строки відповіді на рапорт ОСОБА_1 про відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із проханням вжити належних заходів та притягнути відповідальних осіб до відповідальності.
18.10.2024 адвокат Секретар О. Л. подала адвокатський запит про результати розгляду скарги.
З моменту надання відповіді про те, що відповідні матеріали щодо рапорту знаходяться на розгляді командира Військової частини НОМЕР_1 (04.09.2024) жодної додаткової інформації про результат розгляду рапорту не надано.
Вважаючи бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту позивача протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
Частинами першою, другою, четвертою - шостою статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до частин першо-третьої статті 1 № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався і триває досі.
Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 р. № 69/2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Частинами третьою, четвертою, чотирнадцятою статті 2 Закону України № 2232-ХІІ передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 40 Закону № 2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Абзацами 1, 2 пункту 180 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), передбачено, що військовослужбовці мають право на відпустки. Надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них здійснюється відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються: 1) щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я; інші додаткові відпустки, передбачені законом; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; 3) творчі відпустки; 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв'язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка військовослужбовцям, які мають дітей; відпустка для лікування у зв'язку з хворобою; 5) відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
За приписами пункту 186 Положення № 1153/2008 відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської комісії військовослужбовцям, відрядженим до військових частин, задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях, надаються командирами таких військових частин за місцем тимчасового виконання службових обов'язків. Посадова особа, яка надала такі відпустки, письмово інформує про це командира військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження.
Відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток припиняється, крім відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням); відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
Статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 548-XIV, встановлено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 р. № 124 (далі - Інструкція № 124), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Рапорт має бути зареєстрований в службі діловодства військової частини.
Пунктом 3.9.1 Інструкції № 124 передбачено, що реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, який підтверджує факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.
Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.
Подавати на розгляд командиру (керівнику) незареєстровані документи забороняється.
З аналізу правових норм випливає висновок, що військовослужбовцям під час дії воєнного стану надано право на отримання, зокрема частини щорічної основної відпустки, яке реалізується шляхом подання рапорту командиру військової частини. Такий рапорт реєструється, після чого передається на розгляд командиру.
Суд встановив, що позивач призваний на військову службу під час мобілізації та проходить військову службу посаді тимчасово виконуючого обов'язки командира протитанкового взводу механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
У зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та потребою соціальної відпустки позивач звернувся із рапортом 19.08.2024 про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до свого прямого командира відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Потреба у догляді за малолітнім сином виникла у зв'язку із тим, що дружина позивача, ОСОБА_3 , є військовослужбовицею та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 .
Оскільки позивач та його дружина є військовослужбовцями, за спільним рішенням відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач звернувся до свого прямого командира із рапортом про надання відпустки по догляду за ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку.
Відповіді на рапорт позивач не отримав, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу відповідач не надав.
Досліджені судом докази підтверджують, що відповідач не розглянув рапорт позивача про надання йому відпустки до досягнення нею трирічного віку.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нерозгляду по суті та надання відповіді на рапорт ОСОБА_1 про відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У зв'язку з цим, для забезпечення ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача належним чином розглянути рапорт позивача та вирішити питання надання ОСОБА_1 відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.
Суд зазначає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача надати позивачу відпустку по догляду до досягненню дитиною трирічного віку задоволенню не підлягає, оскільки рішення по суті рапорта відповідач не прийняв, а тому така вимога є передчасною.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
V. Судові витрати.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення розгляду по суті та надання відповіді на рапорт ОСОБА_1 про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином розглянути рапорт ОСОБА_1 про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та за результатами його розгляду прийняте відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович