11 квітня 2025 року справа № 340/7284/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення рішення від 25 жовтня 2024 року, яким накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 641981,33 грн, і податкової вимоги від 25 листопада 2024 року про обов'язок сплати зазначеної суми коштів (Том 1 а.с.132-134).
Представник пояснила суду про незаконність призначення і проведення фактичної перевірки.
Зазначила, що податковий орган мав провести документальну перевірку, щоб прийняти податкове повідомлення-рішення, за яким проаналізовано річну діяльність.
Стверджувала, що платник податків не знав про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі - реєстратор), про що не повідомив ні відповідач, ні суб'єкт, який здійснює його технічне обслуговування.
Водночас звернула увагу, що податковий орган двічі притягнув до відповідальності одного виду за одне і теж порушення.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.114-115).
Представник пояснив суду, що фактичну перевірку призначили на підставі службової інформації, котра надійшла від Державної податкової служби України (далі - Служба), про проведення розрахункових операцій через реєстратор, реєстрацію якого скасували.
Заперечив подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне і теж порушення.
12 листопада 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (Том 1 а.с.102-103).
28 листопада 2024 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (Том 1 а.с.106-107).
11 квітня 2025 року суд прийняв ухвалу про залишення позову без розгляду в частині вимоги про визнання протиправною і скасування податкової вимоги (Том 2 а.с.54-55).
07 квітня 2025 року сторони до суду не з'явилися, хоча про розгляд справи повідомленні належним чином (Том 2 а.с.38-40, 53).
Представник позивача подала клопотання про завершення розгляду справи за її відсутності (Том 2 а.с.41-42).
Керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, суд прийняв ухвалу про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановленні обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, основний вид діяльності ФОП ОСОБА_1 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах (не здійснює торгівлю підакцизними товарами) (Том 1 а.с.183).
Місце провадження господарської діяльності - АДРЕСА_1 .
21 грудня 2020 року позивач подав до податкового органу заяву про реєстрацію реєстратора за адресом: АДРЕСА_1 (Том 1 а.с.19-20).
У договорі про оренду торгового приміщення від 01 січня 2020 року зазначено, що об'єкт нерухомості розташований по АДРЕСА_1 (Том 1 а.с.35).
23 грудня 2020 року ФОП ОСОБА_1 отримав реєстраційне посвідчення реєстратора, котрий мав використовувати за адресом: АДРЕСА_2 (Том 1 а.с.28).
10 грудня 2020 року позивач і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Калісто»» (далі - Товариство) уклали договір на абонентське технічне обслуговування реєстратора (Том 1 а.с.36).
У правочині зазначено, що діє до 31 грудня 2021 року (Том 1 а.с.36).
21 грудня 2021 року Товариство і ФОП ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до згаданого правочину, продовживши його дію до 31 грудня 2024 року (Том 1 а.с.209).
Товариство повідомило, що не надіслало додаткову угоду до податкового органу (Том 2 а.с.21-22).
22 липня 2021 року позивач надіслав до податкового органу повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Том 1 а.с.18, 22-23).
Повідомив, що магазин розташований по АДРЕСА_1 .
18 грудня 2023 року Управління скасувало реєстрацію реєстратора (Том 1 а.с.21).
Підстава - надіслання платником податків повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 22 липня 2021 року (Том 2 а.с.50-51).
На думку податкового органу, суб'єкт господарювання повідомив про закриття чи не експлуатацію об'єкту оподаткування (Том 2 а.с.51).
Рішення про скасування реєстрації реєстратора надіслано до електронного кабінету позивача, як платника податків, котрий зареєстрував його у 2016 році (Том 1 а.с.160, 246).
ФОП ОСОБА_1 не подав заяву до податкового органу про отримання документів через електронний кабінет (Том 1 а.с.156-157).
Рішення про скасування реєстрації реєстратора не надіслали до Товариства і позивачу поштовим зв'язком (Том 1 а.с.156-157).
Відповідач не надав доказів, що позивач використовував електронний кабінет з 18 грудня 2023 року до дня проведення перевірки.
20 вересня 2024 року Служба склала аналітичну інформацію стосовно платників податків Кіровоградської області, котрі використовують реєстратори, реєстрацію яких скасовано (Том 1 а.с.121-123).
02 жовтня 2024 року відповідач прийняв наказ №732-п про проведення фактичної перевірки діяльності позивача за адресом: АДРЕСА_2 (Том 1 а.с.124).
Підстава - приписи підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Предмет перевірки - дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, трудового законодавства і інше.
04 жовтня 2024 року провели перевірку (Том 1 а.с.118-119).
Податкові інспектори встановили, що господарську діяльність здійснюють за адресом: АДРЕСА_1 , де використовують реєстратор, реєстрацію якого скасовано.
З дня скасування реєстрації провели через нього розрахункові операції на загальну суму 1284060,16 грн.
25 жовтня 2024 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 641981,33 грн (Том 1 а.с.12-13).
Штраф застосовано на підставі приписів пункту 15 розділу 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) за порушення приписів пункту 1 частини 1 статті 3 Закону.
Також відносно позивача склали протокол про адміністративне правопорушення від 04 жовтня 2024 року на підставі приписів частини 1 статті 155-1 КУпАП (Том 1 а.с.29-30).
29 жовтня 2024 року Кіровський районний суд м.Кіровограда ухвалив постанову про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (справа №404/9358/24) (Том 1 а.с.26).
Згідно постанови суду ОСОБА_1 звинувачували у проведенні розрахункових операцій через незареєстрований реєстратор.
Позов подано до суду 11 листопада 2024 року (Том 1 а.с.93).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, суд має дати відповідь на питання законності призначення перевірки.
Позивач - здійснює розрахункові операції через реєстратор.
Приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Підставою призначення перевірки стала інформація Служби стосовно можливого порушення позивачем порядку проведення розрахункових операцій через реєстратор.
Відповідно до приписів підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Отже, інформація Служби допускала можливе порушення позивачем вимог діючого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача, так як він використовував реєстратор, реєстрацію якого скасовано.
Щоб перевірити таку інформацію, достатньо проведення фактичної, а не документальної перевірки, під час якої можуть виявити порушення з минулого.
У разі встановлення вини можна було стверджувати про триваюче порушення.
Тому Управління правомірно прийняло наказ про призначення фактичної перевірки.
Перед судом постало запитання: коли ФОП ОСОБА_1 дізнався про скасування реєстрації реєстратора?
Так, позивач стверджує, що дізнався в день проведення перевірки.
Позивач на день (18 грудня 2023 року) прийняття рішення про скасування реєстрації реєстратора не подав до податкового органу заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет.
Приписами пункту 42.5 статті 42 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Цих вимог відповідач не дотримався.
Більше того Управління не надало доказів, що позивач використовував електронний кабінет з 18 грудня 2023 року до дня проведення перевірки.
Якби використовував, то мав би побачити рішення про скасування реєстрації реєстратора.
Рішення про скасування реєстрації реєстратора відповідач не надіслав і Товариству, тому останнє не могло повідомити ФОП ОСОБА_1 про це.
Служба своєчасно володіла інформацією, що використовується незареєстрований реєстратор, однак сповістила Управління про це через 9 місяців.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що про існування рішення про скасування реєстрації реєстратора позивач дізнався 04 жовтня 2024 року (день проведення перевірки).
Приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, заборонено використання незареєстрованих реєстраторів.
Тому з 19 грудня 2023 року по 04 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_1 використовував незареєстрований реєстратор, що заборонено.
Приписами пункту 112.2 статті 112 ПК України встановлено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Проаналізувавши матеріали справи, суд не встановив вини платника податків у вчиненні порушення законодавства, так як він володів лише відомостями про реєстрацію реєстратора.
Вина лежить на Управлінні, яке не сповістило позивача і Товариство про прийняття рішення щодо скасування реєстрації реєстратора, та на Службі, яка несвоєчасно сповістила відповідача про використання незареєстрованого реєстратора.
Приписами підпункту 112.8.4 пункту 112.8 статті 112 ПК України передбачено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів.
Тому суд зробив висновок про протиправність податкового повідомлення-рішення, яким ФОП ОСОБА_1 притягли до фінансової відповідальності.
Водночас суд встановив, що Управління двічі притягло до відповідальності одного виду за одне і теж порушення.
Так, приписами частини 1 статті 155-1 КУпАП встановлено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
04 жовтня 2024 року Управління склало відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за згаданою нормою КУпАП за фактом використання незареєстрованого реєстратора.
Приписами частин 1-2 статті 241 ГК України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Отже, за одне і те саме порушення (використання незареєстрованого реєстратора) Управління наклало і адміністративно-господарський штраф.
Якщо порушення допустила юридична особа, то до адміністративної відповідальності притягують її службову особу, а адміністративно-господарський штраф накладають на суб'єкта господарської діяльності (юридичну особу), що виключає подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме порушення.
Якщо суб'єкт господарської діяльності - фізична особа-підприємець, то притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративно-господарського штрафу за одне і те саме порушення є подвійним притягненням особи до юридичної відповідальності одного виду.
Таке заборонено приписами частини 1 статті 61 Конституції України.
Цією нормою права встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Законодавець акцентує увагу не на подвійному покаранні, а на подвійному притягненні до юридичної відповідальності одного виду.
Між початком і завершенням притягнення до юридичної відповідальності може бути значний час, упродовж якого особа несе певні обмеження.
Тому одночасно не може бути розпочато декілька процедур притягнення до юридичної відповідальності одного виду, як і не може бути розпочата друга процедура, якщо завершена перша.
Постає запитання: коли бере відлік притягнення до адміністративної відповідальності?
Відповідь надав Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року (справа №522/12566/18).
Висновок касаційного суду.
«Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Водночас статтею 268 КУпАП регламентовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, за змістом наведених правових норм КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду.
Таким чином після притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (складання протоколу про адміністративне правопорушення) Управління притягнуло і до адміністративно-господарської відповідальності за одні і ті ж самі дії, чим допустило порушення припису частини 1 статті 61 Основного Закону.
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідач втратив право на прийняття податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу.
Варто зазначити і наступне.
Так, реєструючи реєстратор, податковий орган припустився помилки, з якою пов'язане рішення про скасування реєстрації.
ФОП ОСОБА_1 подав заяву про реєстрацію реєстратора за адресом: АДРЕСА_1 , а податковий орган зареєстрував його за адресом: АДРЕСА_2 (Том 1 а.с.19-20, 28).
Подавши 22 липня 2021 року до податкового органу повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, позивач підтвердив місце розташування магазину і використання реєстратора (Том 1 а.с.18, 22-23).
Натомість Управління, не виявивши помилки при реєстрації реєстратора, оцінило повідомлення, як закриття чи не експлуатацію об'єкту оподаткування за адресом: АДРЕСА_2 , де його не використовували.
Такий хибний висновок став підставою прийняття рішення про скасування реєстрації реєстратора.
Отже, позов належить задовільнити, а податкове повідомлення-рішення - скасувати.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 5135,85 грн (Том 1 а.с.15, 99).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 25 жовтня 2024 року, яким на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 641981,33 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5135,85 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ