про залишення позовної заяви без руху
11 квітня 2025 року Справа № 340/2230/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи Кропивницької виправної колонії №6 Міністерство юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
07 квітня 2025 року представник позивача подано позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду через "Електроний суд" звернувся з позовом і просить:
- Визнати протиправними дії державної установи «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 02.09.2021 по 20.05.2023 грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги, без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, премії, щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023рік» на відповідний тарифний коефіцієнт.
- Зобов'язати державну установу «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» здійснити з 02.09.2021 по 20.05.2023 включно ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та компенсації за невикористані дні відпустки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
- Зобов'язати державну установу «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 3 календарних роки служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, з урахуванням раніше виплачених сум;
- Визнати протиправними дії державної установи «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
- Стягнути з державної установи «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 10722,94 грн..
Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу чи подано позов у строк, установлений законом.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ГХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що даний спір пов'язаний з недотриманням законодавства про оплату праці.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, неодноразово наголошував, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Отже, якщо право на звернення до суду виникло до 19 липня 2022 року, а позов подано після 18 липня 2022 року, то строк звернення до суду становить 3 місяці з дня встановлення строку звернення до суду (3 місяці з 19 липня 2022 року).
3 19 липня 2022 року законодавець встановив нове правило обчислення строку звернення до суду, яке стосується процесуальних правил вирішення спорів, які виникли до і після 19 липня 2022 року, а звернення до суду мало місце після 18 липня 2022 року.
В даному випадку, позивач мав право звернутися до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
У постанові від 27 грудня 2024 року у справі № 420/15311/23 Верховний Суд зазначив, що запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23 та від 27 грудня 2024 року у справі № 420/15311/23, від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23.
Спір у даній справі охоплює період з 02.09.2021 по 20.05.2023 року.
Позивача звільнено з військової служби з 02 вересня 2024 року.
Таким чином, перебіг строку звернення до суду із цим позовом розпочинається з 03 вересня 2024 року року і сплинув 03 грудня 2024 року.
Позовна заява подана 07 квітня 2025 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Також, суд зазначає, що грошове забезпечення є регулярним щомісячним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Відтак, отримання позивачем листа у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення, своєчасність/несвоєчасність його перерахунку, тощо.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Відповідно до ч.б ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК