10 квітня 2025 року справа №320/21404/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінік» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінік» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 №355270411 щодо нарахування штрафу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінік» (ідентифікаційний номер 32034308) за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний період 2022 року в розмірі 835024,02 грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінік» за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний період 2022 року помилково застосовані загальні норми Податкового кодексу України, які встановлюють розмір відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних та не враховано спеціальні норми, встановлені на час дії воєнного стану в Україні, а саме норму, визначену пунктом 69 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою було пом'якшено та/або скасовано відповідальність особи, яка вчинила податкове правопорушення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2023відкрито провадження в адміністративній справ №320/21404/23за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази у справі від сторін.
Витребувано докази від позивача: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на позивача із зазначенням видів господарської діяльності; копії Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінік" та протоколу про призначення керівника; витяг із Реєстру платників податку на додану вартість на позивача; копію договору про подання податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку; копії всіх квитанцій про реєстрацію податкових накладних, щодо яких актом перевірки встановлено порушення термінів їх реєстрації. Від відповідача: копію акту камеральної перевірки із доказами направлення та вручення позивачу; копію податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 №355270411 із доказами направлення та вручення позивачу із розрахунком штрафних санкцій; розрахунок до ППР; всі матеріали, які використані відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 №355270411.
На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 позивачем надано до суду витребувані документи.
03.09.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінік» надійшла заява б/н б/д про зміну підстав позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 прийняти до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову. Встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду для надання відзиву.
25.03.2025 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких вказується, що Головним управлінням ДПС у м. Києві було подано відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінік» до суду 31.08.2023, однак уповноваженою особою відповідача було допущено технічну описку в номері справи та у визначенні відповідального судді.
На підтвердження вказаних доводів відповідачем надано копію першої сторінки відзиву з відміткою Київського окружного адміністративного суду з датою реєстрації 31.08.2023. Відповідачем також надано до суду копію списку згрупованих поштових відправлень (листів рекомендованих) на підтвердження факту направлення примірнику відзиву позивачеві.
Суд зазначає, що згідно з приписами частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини четвертої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву
Частиною п'ятою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 121 вказаного Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд зазначає, що відзив є загальновизнаною гарантією реалізації права особи на справедливий суд. Відповідно до частини першої статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої та частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, але одночасно з цим суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини третьої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України в описовій частині рішення суд зазначає, зокрема, стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Крім того, частина четверта статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає від суду зазначати у мотивувальній частині рішення, серед іншого, мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог та дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд приймає до уваги поданий відповідачем відзив.
Відповідач у поданому до суду відзиві проти позову заперечив, наголосив, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявленого адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідач вказує, що на підставі встановлених порушень, Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 02.03.2023, яким встановлено, що в порушення вимог пункту 201.10 статті 201, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України платником несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі висновків перевірки згідно з п. підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення форми від 22.05.2023 №355270411, на основі якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінік». При цьому, на думку відповідача, позивачем не спростовано, що ним було дотримано вимоги податкового законодавства, адже зареєстровано податкові накладні поза межами встановленого часу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінік» (код ЄДРПОУ 32034308).
На підставі встановлених порушень, Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт №16327/Ж5/26-15-04-11/32034308 від 02.03.2023 року.
Згідно із висновками акту перевірки в ході проведення камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «Фінік» пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 69.2 пункту 62 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровані податкові накладні, розрахунки коригування, що наведені в Таблиці 1, відповідальність за що передбачена статтею 120-1 Податкового кодексу України (далі висновки акту перевірки) (т. 1, а.с. 96).
Зі змісту заяви про зміну підстав позову вбачається, що позивач не погоджується з висновками акта перевірки №16327/Ж5/26-15-04-11/32034308 від 02.03.2023 року в частині порушення строків реєстрації податкових накладних:
- №1 від 03.06.2022, зареєстрованої 11.07.2022 (11 днів затримки);
- №1 від 06.06.2023, зареєстрованої 11.07.2022 (11 днів затримки);
- №2 від 06.06.2023, зареєстрованої 11.07.2022 (11 днів затримки);
- №1 від 03.06.2022, зареєстрованої 14.07.2022 (14 днів затримки);
- №2 від 06.06.2023, зареєстрованої 14.07.2022 (14 днів затримки);
- №3 від 06.06.2023, зареєстрованої 14.07.2022 (14 днів затримки).
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 №355270411, яким на підставі 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінік» застосовано штраф у розмірі 835 024, 02 грн (т. 1, а.с.5).
Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з метою з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин, та враховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, серед іншого, регламентовано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Між тим статтею 76 Податкового кодексу України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки.
Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінік», за результатами якої Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт №16327/Ж5/26-15-04-11/32034308 від 02.03.2023 року.
Суд вказує, що позивач не обґрунтовує позовні вимоги порушенням порядку призначення та/або проведення контролюючим органом камеральної перевірки, а судом таких порушень не встановлено.
Відтак, суд переходить до дослідження наявності/відсутності правових підстав для винесення відповідачем спірного рішення та враховує таке.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України установлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно з підпунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Водночас, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який в подальшому на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом № 2118-IX (набрав чинності 7 березня 2022) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:
- У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (пп.69.1);
- Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп.69.9).
З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».
Разом з цим, правове регулювання спірних правовідносин було змінено у зв'язку із продовженням воєнного стану.
Так, 12.05.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022.
У зв'язку з набранням чинності Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX викладений у редакції, відповідно до якої установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відповідно до нової редакції підпункту 69.9 пункту 69 Перехідних положень Податкового кодексу України у зв'язку із набранням чинності Законом від 12.05.2022 №2260-IX для платників податків та контролюючих органів зупинився перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Крім того, з 27.05.2022 на підставі Закону від 12.05.2022 № 2260-IX пункт 69 Перехідних положень ПК України доповнений підпунктом 69.1-1, згідно з яким платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.
Законом від 12.05.2022 № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 Перехідних положень Податкового кодексу України викладено у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Суд звертає увагу на те, що реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року включно, як умова звільнення від відповідальності за їх несвоєчасну реєстрацію, застосовується лише до тих випадків, коли граничний термін виконання податкових зобов'язань припадає на період з 24 лютого 2022 по 26 травня 2022.
З матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції застосовані контролюючим органом до позивача за порушення строків реєстрації податкових накладних, складених після набрання чинності Законом № 2260-IX (27.05.2022), зокрема:
- №1 від 03.06.2022, зареєстрованої 11.07.2022 (11 днів затримки);
- №1 від 06.06.2023, зареєстрованої 11.07.2022 (11 днів затримки);
- №2 від 06.06.2023, зареєстрованої 11.07.2022 (11 днів затримки);
- №1 від 03.06.2022, зареєстрованої 14.07.2022 (14 днів затримки);
- №2 від 06.06.2023, зареєстрованої 14.07.2022 (14 днів затримки);
- №3 від 06.06.2023, зареєстрованої 14.07.2022 (14 днів затримки).
У межах спірних правовідносин суд вказує, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:
- для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, безвідносно від дії положень підпункту 69.1 пункту 69 Перехідних положень Податкового кодексу України.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що податкова накладна №1 від 03.06.2022 зареєстрована 14.07.2022, №1 від 06.06.2023 зареєстрована 11.07.2022, №2 від 06.06.2023 зареєстрована 11.07.2022, №1 від 03.06.2022 зареєстрована 14.07.2022, №2 від 06.06.2023 зареєстрована 14.07.2022, №3 від 06.06.2023 зареєстрована 14.07.2022.
Розв'язуючи спір по суті, суд зважає, що уведена законодавцем у дію в положеннях підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ правова категорія можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України прямо кореспондує приписам підпункту 112.1 статті 112 і пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України в частині вини як обов'язкового елементу складу податкового правопорушення (крім випадків, прямо передбачених нормами Податкового кодексу України) та підпункту 112.8.9 статті112 Податкового кодексу України в частині дії непереборної сили (форс-мажору) як обставини, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення.
Обов'язок зареєструвати податкову накладну для платника податків полягає у надісланні на реєстрацію податкової накладної в установлені податковим законодавством строки та з дотриманням визначеної процедури. 15 липня 2022 визначалось крайнім строком виконання платниками обов'язку зареєструвати податкові накладні у Реєстрі, якщо цей обов'язок не був виконаний раніше і своєчасно.
Суд зазначає, що в матеріалах справи є докази того, що вищезазначені податкові накладні направлялись платником до Реєстру до 15.07.2022. Відтак, суд наголошує, що такі податкові накладні підпадають від дію абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та є зареєстрованими із дотриманням спеціальних строків реєстрації щодо таких податкових накладних.
Таким чином, розрахована податковим органом кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних - №1 від 03.06.2022, №1 від 06.06.2023, №2 від 06.06.2023, №1 від 03.06.2022, №2 від 06.06.2023, №3 від 06.06.2023 є невірною, відтак невірним є і розрахунок суми штрафних санкцій, отже і на правомірність спірного податкового повідомлення - рішення. Зважаючи на це, в цій частині (розрахунок кількості днів та розміру штрафної санкції) висновки податкового органу є протиправними.
Водночас, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 №355270411 щодо нарахування штрафу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінік» (ідентифікаційний код 32034308) за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний період 2022 року в розмірі 835 024,02 грн. Вказана сума включає визначені контролюючим органом штрафні санкції за несвоєчасно подані позивачем податкові накладні, що позивачем не оскаржується по суті в межах даної адміністративної справи.
Отже, суд визнає необґрунтованими доводи позивача щодо наявності правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 №355270411 повністю.
Зважаючи на це, суд вважає, що спірне податкове рішення слід визнати протиправним та скасувати в частині збільшення грошового зобов'язання, а саме штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних: №1 від 03.06.2022, зареєстрованої 11.07.2022, №1 від 06.06.2023, зареєстрованої 11.07.2022, №2 від 06.06.2023, зареєстрованої 11.07.2022, №1 від 03.06.2022, зареєстрованої 14.07.2022, №2 від 06.06.2023, зареєстрованої 14.07.2022, №3 від 06.06.2023, у сумі 4125,68 грн.
Суд зауважує, що часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об'єктивної сторони, суб'єкта та об'єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.
Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 05 жовтня 2023 року по справі №520/14773/21.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальній сумі 12 525,40 грн згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 19 від 21.06.2023 року.
Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог у пропорційному співвідношенні з загальною сумою грошових зобов'язань, визначених оспорюваним ППР у розмірі 0,49%, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 61,37 грн. (12525,40х0,49:100).
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у м. Києві від 22.05.2023 №355270411 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінік» (місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, приміщення 10, код ЄДРПОУ: 32034308) в частині застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 4125,68 грн (чотири тисячі сто двадцять п'ять гривень 68 копійок).
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінік» (місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, приміщення 10, код ЄДРПОУ:32034308) судовий збір у сумі 61,37 грн (шістдесят одна гривня 37 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, Україна, місто Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.