10 квітня 2025 року № 320/24167/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові зарахувати до трудового стажу позивача періоди роботи на судні з 21 червня 2008 р. по 20 листопада 2008 р.; 12 травня 2009 р. по 14 липня 2009 р.; 13 серпня 2009 р. по 30 листопада 2009 р.; 3 листопада 2010 р. по 25 грудня 2010 р.; 12 січня 2011 р. по 26 березня 2011 р.; 1 жовтня 2011 р. по 21 березня 2012 р.; 8 червня 2012 р. по 31 липня 2012 р.; 15 листопада 2012 р. по 11 березня 2013 р.; 23 грудня 2013 р. по 26 лютого 2014 р. та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-IV, починаючи з 16 січня 2023 р. відповідно до поданої заяви про призначення пенсії від 27 січня 2023 р.;
- зобов?язати відповідача зарахувати до трудового стажу позивача періоди роботи на судні з 21 червня 2008 р. по 20 листопада 2008 р.; 12 травня 2009 р. по 14 липня 2009 р.; 13 серпня 2009 р. по 30 листопада 2009 р.; 3 листопада 2010 р. по 25 грудня 2010 р.; 12 січня 2011 р. по 26 березня 2011 р.; 1 жовтня 2011 р. по 21 березня 2012 р.; 8 червня 2012 р. по 31 липня 2012 р.; 15 листопада 2012 р. по 11 березня 2013 р.; 23 грудня 2013 р. по 26 лютого 2014 р. та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-IV, починаючи з 16.01.2023, відповідно до поданої заяви про призначення пенсії від 27 січня 2023 р..
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач здійснив протиправні дії, які полягають у відмові зарахувати до трудового стажу Позивача наступні періоди роботи на морському судні: 21.06.2008-20.11.2008; 12.05.2009-14.07.2009; 13.08.2009-30.12.2009, 03.11.2010-25.12.2010, 12.01.2011-26.03.2011; 01.10.2011-21.03.2012; 08.06.2012-31.07.2012, 15.11.2012-11.03.2013, 23.12.2013-26.02.2014 та призначити Позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, починаючи з 16.01.2023, відповідно до поданої заяви про призначення пенсії від 27.01.2023.
Відповідач своїм правом на відзив не скористався.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання (суддя Журавель В.О.).
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, справу №320/24167/23 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М.
Ухвалою суду від 09.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 27.01.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідача або ГУ ПФУ в м. Києві) щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058).
Трудова книжка Позивача містить відомості про наступні періоди трудової діяльності Позивача:
- 01.09.1980 - 17.061981 - Навчання в 42 школі СРП ВМФ (атестат №819 от 07.06.1981);
- З 22.06.1981 Військова частина № НОМЕР_1 :
- 22.06.1981 - зарахований для проходження плавпрактики мотористом на н/т «Иман» (наказ №499 від 29.06.2981);
- 10.07.1981 - Прийнятий на посаду моториста 1 кл. н/т «Иман» (наказ №549 від 17.07.1981);
- 17.12.1981 - Переведений на посаду лебедчиком н/т «И. Бубнов» (наказ №989 від 16.12.1982);
- 10.05.1982 - Переведений тимчасово машиністом 1 кл н/т «И. Бубнов» (наказ 353 від 10.05.1982);
- 01.08.1982 - Переведений на роботу ремонтистом І-ня р/с «Лама» (наказ №554);
- 09.11.1982 - Переведений мотористом 2 кл. н/т «Десна» (наказ №769 від 10.11.1982);
- 01.03.1983 - Переведений кот.машиністом бмт «И. Бубнов» (наказ №206);
- 12.06.1984 - Переведений кот. Машиністом бмт «Б. Чиликин» (наказ №403);
- 15.01.1986 - 21.02.1995 - Переведений ст. кот. Машиністом бмт «Б. Чиликин» (наказ « 58 від 17.01.1986);
- 06.02.2023 - 15.02.1995 - Принятий на посаду бойлерщика в госпгрупу Нахімовського районного відділу освіти (наказ №3 §1);
- 26.02.1995 - 15.08.1997 - Прийнятий кочегаром в д/у № 49 відділу освіти Нахімовського району (наказ №783 від 15.02.1995);
- 01.09.1997 - 30.06.1999 - Прийнятий на посаду котельного машиніста БМТ «Макеевка» Військової частини НОМЕР_2 (наказ № 24);
- 01.10.1999 - 25.09.2000 - Виплата допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення»;
- 01.09.2005-15.01.2007 - Прийнятий на посаду водія приватного підприємства «Рубін» (наказ № 84 від 01.09.2005);
- 26.03.2015-19.06.2015 - Прийнято водієм автотранспортних засобів сст (наказ від 25.03.2015);
- 20.06.2015 - Переведено на посаду водія автотранспортних засобів (а) м, «Vario» «Atego» служби спецтранспорту;
- 21.09.2016-20.02.2023 - Переведено на посаду водія автотранспортних засобів (наземне обслуговування ПС) служби спецтранспорту (наказ від 20.02.2023).
Листом від 10.02.2023 №2600-0212-8/24333 Відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії за віком з причин відсутності необхідного страхового стажу. На підставі документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж позивача складає 28 років 3 місяці та 23 дні, через неврахування періоду роботи на морському судні, що становить 2 роки 5 місяців та 15 днів.
Адвокат Воронкова Олена Ігорівна, яка діє в інтересах Позивача, 03.04.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом, у якому просила надати їй інформацію про те, чому ОСОБА_1 зараховано лише 28 років 3 місяці та 23 дні, та не було зараховано стаж роботи ОСОБА_1 на морському судні.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 05.04.2023 №2600-0202-8/64359 Відповідач надав інформацію про те, які періоди були взяті для обрахунку стажу для визначення факту наявності у Позивача права на пенсію, з яких чітко вбачається, що серед зарахованих періодів відсутні періоди служби Позивача на морському судні в часовому проміжку з 01.07.2007 по 28.02.2015. Разом з тим, представником Позивача неодноразово, було надіслано адвокатські запити та листи на всі відомі електронні адреси до компанії AFALINA SHIPPING MANAGEMENT Co.Ltd (де останній перебував у трудових відносинах у спірні періоди) з метою отримання інформації на підтвердження факту роботи на морському судні та сплати за Позивача страхових внесків до Пенсійного фонду.
Однак, станом на день подання цього позову до суду, відповіді на жодне із звернень представника Позивача не було надано.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
У статті 1 вказаного Закону № 1058-ІV наведено наступні визначення:
Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбачуваного цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
За приписами пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно частини другою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок №637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
VI. Оцінка суду
Аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Виходячи з вищенаведеного, у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості про роботу у період з 01.02.2007 по 25.03.2015 і такі відомості необхідно підтверджувати за допомогою уточнюючих довідок.
Разом з тим, відповідно до довідок про стаж роботи на судні від 26.09.2011 Позивач перебував у трудових відносинах з російською компанією AFALINA SHIPPING MANAGEMENT Co.Ltd., тa:
з 21.06.2008 по 20.11.2008 - перебував на посаді слюсара;
з 12.05.2009 по 14.07.2009 - перебував на посаді моториста 1 кл.;
з 13.08.2009 по 30.12.2009 - перебував на посаді моториста 1 кл.;
з 03.11.2010 по 25.12.2010 - перебував на посаді моториста;
з 12.01.2011 по 26.03.2011 - перебував на посаді моториста 1 кл.;
Відповідно до довідки про стаж роботи на судні від 21.03.2012, позивач перебував у трудових відносинах з російською компанією AFALINA SHIPPING MANAGEMENT Co.Ltd., та:
- з 01.10.2011 по 21.03.2012 - перебував на посаді моториста 2 кл.;
Відповідно до довідки про стаж роботи на судні від 31.07.2012, позивач перебував у трудових відносинах з російською компанією AFALINA SHIPPING MANAGEMENT Co.Ltd., та:
- з 08.06.2012 по 31.07.2012 - перебував на посаді моториста 1 кл.;
Відповідно до довідки про стаж роботи на судні від 12.03.2013, позивач перебував у трудових відносинах з російською компанією AFALINA SHIPPING MANAGEMENT Co.Ltd., тa:
- з 15.11.2012 по 11.03.2013 - перебував на посаді моториста 1 кл;
Відповідно до довідки про стаж роботи на судні від 26.02.2014, позивач перебував у трудових відносинах з російською компанією AFALINA SHIPPING MANAGEMENT Co.Itd., та:
- з 23.12.2013 по 26.02.2014 - перебував на посаді моториста;
Суд зазначає, що зазначені довідки, видані з місця роботи позивача є належним підтвердженням трудового стажу для призначення пенсії відповідно до Порядку №637. Відповідальність за внесення до трудової книжки працівника певних відомостей несе роботодавець або уповноважений ним орган за місцем останньої на той час роботи, оскільки саме ним здійснюються записи, відтак працівник не може нести за це відповідальність або бути позбавлений права на пенсію.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення (Далі - Угода), яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Суд зауважує, що датою виникнення спірних відносин є 10.02.2023 - дата надання відповіді Відповідачем на звернення Позивача від 27.01.2023. Вказана Угода була підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов'язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.01.2011 у справі №1-5/2011, стосовно положень ст. 58 Конституції України визначив, що вказані положення Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, на момент виникнення спору, на правовідносини з пенсійного забезпечення Позивача та Відповідача поширювалась дія норм Угоди.
Таким чином, у даній ситуації застосовними є положення Угоди.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн»" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством
Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями Закону № 1058-IV.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийнятого 09.07.2003 за № 1058-IV (далі - Закону № 1058), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту а) частини першої статті 3 Закону № 1788, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Частиною першою статті 56 Закону № 1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі №300/5452/22.
Дослідивши надані копії довідок про стаж роботи на судні від 26.09.2011, від 21.03.2012, від 31.07.2012, від 12.03.2013, від 26.02.2014, суд вбачає, що записи засвідчені відтисками печаток підприємств та містять необхідну інформацію щодо роботи позивача в цей період.
Отже, надані копії довідок позивача містить необхідні записи про роботу у спірний період, відтак є достатнім підтвердженням про зайнятість за відповідною посадою.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №262940012980 від 03.02.2023 про відмову у призначенні пенсії, із подальшим зарахуванням до страхового стажу позивача періоди роботи на морському судні з 21.06.2008 по 20.11.2008; 12.05.2009 по 14.07.2009; 13.08.2009 по 30.11.2009, 03.11.2010 по 25.12.2010, 12.01.2011 по 26.03.2011; 01.10.2011 по 21.03.2012; 08.06.2012 по 31.07.2012, 15.11.2012 по 11.03.2013, 23.12.2013 по 26.02.2014, згідно з довідок про стаж роботи на судні від 26.09.2011, від 21.03.2012, від 31.07.2012, від 12.03.2013, від 26.02.2014.
Під час прийняття спірного рішення пенсійний орган не врахував надані позивачем документи для призначення пенсії з підстав, зазначених вище, та належним чином не розрахував страховий стаж позивача з урахуванням усіх наданих документів.
Судом встановлено, що позивач досяг віку 60 років, що підтверджується записом у паспорті позивача про дату народження та звернувся до відповідача - із заявою про призначення пенсії за віком, при цьому додав копію паспорту, копію ідентифікаційного номеру, копію та оригінал трудової книжки.
Листом від 10.02.2023 №2600-0212-8/24333 Відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії за віком з причин відсутності необхідного страхового стажу. На підставі документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж позивача складає 28 років 3 місяці та 23 дні, через неврахування періоду роботи на морському судні, що становить 2 роки 5 місяців та 15 днів, що є недостатнім згідно статті 26 Закону №1058-IV.
Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи сторін, надавши оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що записи трудових книжок, довідок якими посвідчено страховий стаж позивача в спірні періоди роботи є достатнім підтвердженням про зайнятість, отже, доводи відповідача, щодо відсутності необхідного страхового стажу є підставою для неврахування зазначених періодів роботи до страхового стажу позивача, суд відхиляє як безпідставні.
Дискреційні повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, в даному випадку зарахування до страхового стажу спірних періодів, що свідчить про те, що за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Враховуючи фактичні обставини цієї справи, питання щодо зарахування до страхового стажу спірних періодів не можуть бути віднесені до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду, з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Щодо права позивача на призначення пенсії за віком суд зазначає таке.
Наявний у позивача страховий стаж відповідач обчислив у 28 років 3 місяці та 23 дні.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 21 червня 2008 р. по 20 листопада 2008 р.; 12 травня 2009 р. по 14 липня 2009 р.; 13 серпня 2009 р. по 30 листопада 2009 р.; 3 листопада 2010 р. по 25 грудня 2010 р.; 12 січня 2011 р. по 26 березня 2011 р.; 1 жовтня 2011 р. по 21 березня 2012 р.; 8 червня 2012 р. по 31 липня 2012 р.; 15 листопада 2012 р. по 11 березня 2013 р.; 23 грудня 2013 р. по 26 лютого 2014 р., загальний страховий стаж становить понад 30 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком.
Отже суд установив наявність у позивача страхового стажу достатньої тривалості для призначення пенсії за віком.
За таких умов належним і ефективним способом захисту права позивача на пенсійне забезпечення є зобов'язання відповідача призначити і виплатити позивачу пенсію за віком, оскільки інші способи не гарантують фактичного отримання позивачем пенсійної виплати.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими.
VІI. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, які полягають у відмові зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на судні з 21 червня 2008 р. по 20 листопада 2008 р.; 12 травня 2009 р. по 14 липня 2009 р.; 13 серпня 2009 р. по 30 листопада 2009 р.; 3 листопада 2010 р. по 25 грудня 2010 р.; 12 січня 2011 р. по 26 березня 2011 р.; 1 жовтня 2011 р. по 21 березня 2012 р.; 8 червня 2012 р. по 31 липня 2012 р.; 15 листопада 2012 р. по 11 березня 2013 р.; 23 грудня 2013 р. по 26 лютого 2014 р. та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-IV, починаючи з 16 січня 2023 р. відповідно до поданої заяви про призначення пенсії від 27 січня 2023 р.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоди роботи на судні з 21 червня 2008 р. по 20 листопада 2008 р.; 12 травня 2009 р. по 14 липня 2009 р.; 13 серпня 2009 р. по 30 листопада 2009 р.; 3 листопада 2010 р. по 25 грудня 2010 р.; 12 січня 2011 р. по 26 березня 2011 р.; 1 жовтня 2011 р. по 21 березня 2012 р.; 8 червня 2012 р. по 31 липня 2012 р.; 15 листопада 2012 р. по 11 березня 2013 р.; 23 грудня 2013 р. по 26 лютого 2014 р. та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-IV, починаючи з 16.01.2023, відповідно до поданої заяви про призначення пенсії від 27 січня 2023 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні, 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.