09 квітня 2025 року № 320/4011/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Діни Петрівни про визнання протиправними та скасування постанов,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Діни Петрівни (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6), в якому просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову від 16.12.2024 ВП № 76799482 про відкриття виконавчого провадження;
- визнати незаконною та скасувати постанову від 17.12.2024 ВП № 76799482 про опис та арешт майна боржника.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в період дії воєнного стану забороняється примусове виконання виконавчих написів нотаріусів. Вчинення виконавчих написів на боргових документах, що випливають з кредитних правовідносин (кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, які не є нотаріально посвідченими), заборонено. Зауважив, що стягувачем було пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. В зв'язку із чим, постанова про відкриття виконавчого провадження, а також про опис та арешт майна боржника у ВП №76799482 підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що виконавчий напис від 06 червня 2021 року вчинений на нотаріально посвідченому договорі застави транспортного засобу від 21.05.2008, відтак вимоги п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» про заборону відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально, до вказаних правовідносин не застосовуються.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
До приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. 16 грудня 2024 року звернулось ТОВ «ВІН ФІНАНС» з письмовою заявою від 25.11.2024 б/н (вх.№ 724 від 16.12.2024) про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 84936, вчиненого 06 червня 2021
року приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М. про стягнення із заставодавця - ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239), якому первинний Кредитор АТ «ПРАВЕКС БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920) відступив право вимоги на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31 травня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Андрейків І.В., зареєстрований в реєстрі за № 492, 493, за Договором застави транспортного засобу №439-004/08Р від 21.05.2008 року, укладеного між АТ «ПРАВЕКС БАНК» та ОСОБА_1 , предмет застави: автомобіль марки HYUNDAI, модель SONATA 2.0 І, рік випуску 2008, колір бежевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , тип легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_3 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239), стягнути з ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 836793,92грн.
16.12.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діною Петрівною по виконавчому провадженню №76799482 було винесено постанову про розшук майна боржника.
16.12.2024 відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 83679,39 грн.
17.12.2024 відповідач винесла постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на майно автомобіль марки HYUNDAY, модель SONATA 2.0І, рік випуску 2008, колір бежевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , тип легковий седан. Відповідальним за зберігання майна призначено представника ДП «Сетан» Олексієнка Олега Миколайовича, паспорт № НОМЕР_5 , виданий 26.01.2018р., орган, що видав 1216, адреса реєстрації м. Дніпро, вул. Піхотинців, буд. 31.
Виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз'яснені їх права та обов'язки, відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»
Вважаючи винесені постанови протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).
Згідно з частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як зазначає позивач, виконавчий напис №84936 був вчинений 03.06.2021, натомість із заявою про відкриття виконавчого провадження стягувач звернувся 16.12.2024, постанова про відкриття виконавчого провадження датована 16.12.2024.
З огляду на вказане, вважає, що приватним виконавцем було прийнято до виконання та відкрито виконавче провадження після спливу трьох років та 6 місяців, що є порушенням ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку із чим, постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2024 підлягає скасуванню.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд не погоджується із такими висновками позивача з огляду на наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року за №133/2022, затвердженим Законом від 15 березня 2022 року №7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.
Станом на час винесення спірної постанови дія воєнного стану продовжена.
Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22, від 09 листопада 2023 року в справі №0440/5997/18, від 19 червня 2024 року в справі № 278/6265/13 від 18 липня 2024 року в справі № 796/198/2018.
Таким чином, якщо закінчення строку пред'явлення виконавчого документа припало на період воєнного стану, виконавець має приймати такий виконавчий документ до виконання без звернення стягувача до суду за поновленням строку його пред'явлення.
Як свідчать матеріали справи, на час набрання вказаним законом чинності, строк пред'явлення виконавчого документа, який становив 03.06.2024-не сплив.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання (постанова Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі №260/2595/22 ).
В зв'язку із чим, суд вважає, що при винесенні постанови від 16.12.2024 про відкриття виконавчого провадження № 76799482, приватний виконавець діяв у межах повноважень, з дотриманням та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому постанова від 16.12.2024 ВП № 76799482 про відкриття виконавчого провадження є законною і скасуванню не підлягає.
Суд звертає увагу, що виконавчий документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №76799482, а саме виконавчий напис №84936, був вчинений 06 червня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М., боржником ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржувався і таким, що не підлягає виконанню, судом не визнавався.
Крім того, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних постанов, позивач зазначає, що вчинення виконавчих написів на боргових документах, що випливають з кредитних правовідносин (кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, які не є нотаріально засвідченими), заборонено.
Суд не погоджується із такими висновками позивача, з огляду на наступне.
Положення пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-1X: забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.
Проте, як свідчать матеріали справи, виконавчий напис № 84936 від 06 червня 2021 року вчинений приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М. на нотаріально посвідченому договорі застави транспортного засобу №439-004/08Р від 21.05.2008. Отже, до вказаних правовідносин не застосовуються положення п. 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження».
Частинами 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено:
1. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
2. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів)
боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Пункт 10 розділу VIII Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (в редакції Наказу Міністерства юстиції № 407/5 від 08.02.2022) встановлено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Матеріалами справи підтверджено, що 17 грудня 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 37, в присутності співробітників патрульної поліції, предмет застави: автомобіль марки HYUNDAI, модель SONATA 2.0 І, рік випуску 2008, колір бежевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , тип легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_6 , було арештовано у відповідності до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», в присутності співробітників патрульної поліції, які були залученні до проведення виконавчих дій, шляхом повідомлення на оперативну лінію реагування « 102» та вилучено на штраф майданчик. Автомобіль було вилучено за допомогою послуг автомобільного вантажного перевезення (маніпулятор) та доставлено на майданчик ДП «СЕТАМ» за адресою м. Київ, вул. Новопорогівська, 56.
Таким чином, винесення постанови від 17.12.2024 ВП № 76799482 про опис та арешт майна боржника винесено з дотриманням та у відповідності до вимог чинного законодавства, в зв'язку із чим, вказана постанова скасуванню не підлягає.
Позивач вказує про те, що авто рухалось по вул. Заболотного о 6:30, власним ходом, на платформі евакуатора не перебувало, а відтак вважає, що автомобіль було відчинено і заведено неправомірними діями.
Суд зауважує, що в постанові про опис та арешт майна (коштів) від 17.12.2024 вказано, що арештований транспортний засіб перебуває в зачиненому стані, ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відсутні.
Крім того, у відповіді Подільського УП ГУ НП на звернення ОСОБА_2 , яке додано до позовної заяви, така інформація також відсутня.
Таким чином, доводи позивача про неправомірність евакуації автомобіля не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Виконавче провадження №76799482 закінчено 17 січня 2025 року на підставі п.15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 40 Закону припинено чинність арештів майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.
З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що оскаржувані постанови у ВП №76799482 є законними, обґрунтованими, відтак скасуванню не підлягають.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити повністю
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Білоноженко М.А.