09 квітня 2025 року справа №320/2633/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку-
Акціонерне товариство «Українська залізниця», в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, як відокремлений структурний підрозділ Західного офісу Державної аудиторської служби України (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, 14, код ЄДРПОУ 40913624), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 28.12.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі за кодом ДК 021:2015:31170000-8: Трансформатори, ідентифікатор в електронній системі закупівель UA-2023-10-12-014282-а.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача щодо виявлених під час моніторингу закупівель порушень у сфері публічних закупівель є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже складений на підставі здійснення такого моніторингу висновок є незаконним і підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 08 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Відповідач своїм правом на подання відзив на позовну заяву не скористався, відзив до суду не надав. Відтак, суд вирішує справу на підставі наявних документів.
Ухвалою суду від 04 червня 2024 року залучено до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПрАТ «Запоріжтрансформатор».
Третя особа - ПрАТ «Запоріжтрансформатор» надала пояснення відносно предмету спору, відповідно до яких вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Зауважила, що ПрАТ «ЗТР» розробляє та виготовляє унікальні трансформатори у відповідності до належних креслень та інженерних розробок., в зв'язку із чим Товариству було надано замовнику гарантійний лист з підтвердженням того, що постачання замовленого товару буде супроводжуватись документами, що підтверджують якість, деклараціями про відповідність та буде мати гарантійні зобов'язання ПрАТ «ЗТР».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Філією «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» оголошено про проведення процедури закупівлі, предметом якої є: ДК 021:2015:31170000-8: Трансформатори та опубліковано відповідну Тендерну документацію, ідентифікатор в електронній системі закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/) UA-2023-10-12-014282-a.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, на підставі наказу від 06.12.2023 № 78 здійснено моніторинг Процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, оприлюднений у електронній системі закупівель 28.12.2023 року.
Не погоджуючись із твердженнями, викладеними у Висновку, керуючись положеннями абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», 05.01.2024 філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» було оприлюднено через електронну систему закупівель заперечення до Висновку.
На час подання позову, інформації щодо розгляду вказаних заперечень не оприлюднено.
Згідно з Висновком, за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10. 2022 № 1178 (в редакції, що діяла на дату оголошення процедури закупівлі) встановлено порушення за лотом № 4 норм пп. 2 пункту 44 Особливостей та за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення норм п. 54 Особливостей та п. 3 частини першої статті 10 Закону.
Незгода позивача із прийнятим висновком зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII).
Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 7 Закону №922-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно із частиною 2 статті 22 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За правилами визначеними частинами 3-11, 1 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідачем у Висновку зазначається про виявлення порушень вимог пп. 2.4 пункту 2 Додатку 1 до ТД, а саме - в складі пропозиції зразки документів виробника, що підтверджують якість продукції, запропонованої до постачання (паспорт та/або сертифікат якості тощо) - ПрАТ «Запоріжтрансформатор» не надано. Пропозиція учасника не містить будь-яких пояснень причин (в т.ч. законодавчі підстави) не подання учасником в складі пропозиції вказаних вище документів, визначених ТД.
Згідно вимог Замовника (пункту 4 Додатку 1 до ТД) у колонці 9 Таблиці 1 - Дані на товар - вказується гарантійний строк експлуатації продукції, у колонці 10 - вказується гарантійний строк зберігання продукції.
Так, відповідно до вимог додатку А «Технічні вимоги» Додатку 1 до ТД за лотом № 4 (775170 Трансформатор силовий) гарантійний термін експлуатації продукції повинен складати не менше 3 років з дня введення в експлуатацію, гарантійний термін зберігання - відповідно до нормативного документу виробника.
Як встановлено судом, відповідно до наданого в складі пропозиції файлу «Дані на товар (JIOT 4).pdf» (завантажений 20.10.2023) продукція, що пропонується до постачання виготовляється за ДСТУ EN 60076, ДСТУ 2104-92.
Учасником у файлі «Дані на товар (JIOT 4).pdf (завантажений 20.10.2023) вказано, що гарантійний строк експлуатації продукції складає 30 років. Водночас, відповідно до зразка паспорту на трансформатор, гарантійний термін експлуатації трансформатора (автотрансформатора) складає 3 (три) роки з дати введення товару в експлуатацію, але не більше трьох років і шести місяців з дати поставки за умови присутності шефінженера ПрАТ «ЗТР» на монтажі трансформатора, термін служби - не менш 30 років.
У колонці 10 файлу «Дані на товар (JIOT4).pdf» учасником вказано гарантійний строк зберігання «згідно експлуатаційної документації».
Натомість, у зразку паспорту, наданому ПрАТ «Запоріжтрансформатор» вказано, що зберігання виробу у споживача повинне здійснюватися згідно вимог інструкції з експлуатації трансформатора (автотрансформатора), що входить до складу
експлуатаційної документації.
При цьому, суд зауважує, що експлуатаційна документація, яка б містила такі дані в складі пропозиції відсутня. Тобто, учасником не вказано гарантійний термін зберігання продукції.
Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги зазначає лише про те, що у тендерній пропозиції переможця присутня вся інформація про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, виявлені порушення не є суттєвими, виправлення яких не призведе до зміни предмета закупівлі. Інших доводів щодо спростування виявлених порушень, позивач не наводить.
Суд звертає увагу, що у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, які були надані учасником процедури закупівлі, замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель (постанова Верховного Суду від 04.12.2024 по справі № 340/8061/23).
Як свідчать матеріали справи і підтверджується позивачем, останнім не розміщувались вимоги щодо усунення невідповідностей у документі «Дані на товар».
Крім того, 30.11.2023 ПрАТ «Запоріжтрансформатор» було завантажено файл «Дані на товар (JIOT4).pdf» з внесеними змінами до даних, викладених в колонках 9-11, тобто після закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (03.11.2023) та після визначення його переможцем торгів (24.11.2023).
При цьому, розміщене в електронній системі повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у строк до 23.11.2023 за процедурою закупівлі не містило вимог щодо виправлення вказаних невідповідностей.
Тобто, учасником не виконані вимоги п. 4 Додатку 1 до ТД та додатку А «Технічні вимоги» Додатку 1 до ТД за лотом № 4.
Відтак, встановлені відповідачем порушення в частині проведення процедури закупівлі, суд вважає обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 28.12.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі за кодом ДК 021:2015:31170000-8: Трансформатори, ідентифікатор в електронній системі закупівель UA-2023-10-12-014282-а є законним, вмотивованим, а тому не підлягає скасуванню.
Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконано та доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.