09 квітня 2025 року м.Київ № 320/1672/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" до Північного офісу Держаудитслужби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Промислових Рішень" про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" з позовом до Північного офісу Держаудитслужби України, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби, оприлюднений в електронній системі закупівель Прозорро 12.12.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі, інформація щодо якої оприлюднена в електронній системі закупівель Прозорро за посиланням http://ргоzorrо.gоv.uа/tender/UА-2021-10-07-002901-с.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.10.2022 відповідачем по справі в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-10-07-002901-с, оголошеної позивачем. У відповідності до висновку про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-10-07-002901-с внаслідок аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, встановлено, що тендерна документація не відповідає вимогам п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі №1082, та надані учасником ТОВ "Центр промислових рішень" копії документів не відповідають вимогам пп.2 п.5 Розділу ІІІ Тендерної документації (відсутня ціна за одиницю товару та ціна загальної вартості товару), чим не підтверджено відповідність учасника кваліфікаційному критерію "наявність документального підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів за предметом закупівлі", чим порушено вимоги ст.16, п.1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі". Позивач вважає висновок відповідача необґрунтованим та незаконним, прийнятим з формальних підстав в результаті невірного застосування нормативно-правових актів, що порушує права та інтереси позивача. Окрім того, по причині невідповідності фактичним обставинам та покладанню обов'язку по вчиненню дії, який не має реального законодавчого механізму виконання. Так, у противагу встановленому у спірному висновку, позивач вказує, що статтею 22 Закону 922 не встановлено, що інструкція з підготовки тендерних пропозицій повинна містити вимогу щодо електронного підпису. Згідно з п. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. На думку позивача зазначення в тендерній документації вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, не є обов'язковою та вноситься до тендерної документації на розсуд Замовника. Також, позивач стверджує, що пп.2 п.5 розділу ІІІ Тендерної документації не містить вимоги обов'язкового зазначення ціни предмету закупівлі у документах, які надаються на підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів. Наведена норма має на меті виключно пересвідчитись замовнику у наявності учасника торгів досвіду виконання аналогічних договорів, а не дослідження ціни предмету закупівлі.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він зазначає про те, що за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Позивача вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що в позивачем не враховано вимоги пункту 3 Порядку № 1082, оскільки у тендерній документації позивача відсутня вимога щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель, з метою подання тендерних пропозицій. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що переможцем закупівлі ТОВ "Центр Промислових Рішень" у складі тендерної пропозиції надано інформаційну довідку про виконання двох аналогічних договорів та копії видаткових накладних, які не містять точного знакового відтворення змісту та документальної інформації вказаних видаткових накладних, що не відповідає вимогам пп.2 п.5 розділу ІІІ Тендерної документації, чим, на думку відповідача, не підтверджено відповідність учасника кваліфікаційному критерію "наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), установленому ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому, вимогами п.1 ч.1 ст. 31 Закону "України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну умову, що замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому ст. 16 вказаного Закону. Враховуючи наведені порушення, встановлені в ході проведення моніторингу, у пункті 3 розділу II «Констатуючої частини» висновку зазначено про те, що зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором від 30.11.2021 № ОД/Т-21-820-НЮ, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Третя особа, ТОВ "Центр Промислових Рішень", не скористалась правом подання письмових пояснень щодо предмету спору.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
07.10.2021 року AT «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» (далі - Позивач/Замовник) було оголошено відкриті торги на закупівлю Гвинтові компресори (ДК 021:2015 - 42120000-6 - Насоси та компресори), UA-2021-10-07-002901-c.
На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби (далі - Відповідач) від 28.11.2022 №54-З було розпочато моніторинг зазначеної закупівлі, яка проводилась у період з 28.11.2022 по 12.12.2022.
За результатом моніторингу 12.12.2022 в електронній системі закупівель «Prozorro» по процедурі UA-2021-10-07-002901-с, на виконання вимог ч. 6, 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» оприлюднений висновок про результати моніторингу.
Відповідно до констатуючої частини спірного висновку предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), відповідність вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, розгляд тендерних пропозицій, своєчасність укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасність надання інформації та документів у випадках передбачених законодавством.
Під час моніторингу проаналізовані: річний план закупівель Регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця» (далі - Замовник) на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація Замовника від 05.10.2021, тендерна пропозиція переможця товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Промислових Рішень» (далі - ТОВ «Центр Промислових Рішень»), протоколи засідання тендерного комітету від 02.11.2021 № 362 та від 11.11.2021 № 389, повідомлення про намір укласти договір від 12.11.2021, договір про закупівлю від 30.11.2021 № ОД/Т-21-820-НЮ, пояснення Замовника з копіями документів, отримані через електронну систему закупівель 02.12.2022 та 08.12.2022.
За результатами моніторингу установлено, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги пункту 3 Порядку № 1082.
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції встановлено, що учасник ТОВ «Центр Промислових Рішень» не відповідав кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону, а його тендерна пропозиція не відповідала умовам тендерної документації Замовника.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та відсутності механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором від 30.11.2021 № ОД/Т-21-820-НЮ, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважаючи висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема:
моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель;
тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;
тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.
Так, за приписами вказаної статті Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 (надалі - Порядок № 86).
Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №86 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Відповідно частини 8 статті 8 Закону №922-VIII протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (частина 9 статті 8 Закону №922-VIII).
Згідно із частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов'язки позивача. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом №922-VIII.
Надаючи оцінку висновкам органу державного фінансового контролю щодо встановлених порушень, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року № 1082, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 року за № 610/34893 (далі Порядок № 1082), визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.
Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи.
За результатами моніторингу відповідачем у спірному висновку встановлено, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги пункту 3 Порядку № 1082.
Суд зазначає, що вимоги до тендерної документації викладені у статті 22 Закону №922-VIII.
Разом з цим, вказаною статтею не встановлено, які саме вимоги повинна містити інструкція з підготовки тендерних пропозицій, зокрема, щодо електронного підпису.
Детальний алгоритм дій при розміщенні інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, регламентується зазначеним вище Порядком № 1082.
Згідно з п. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Суд звертає увагу, що вказана норма дає право, а не зобов'язує вносити в тендерну документацію інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством. Отже зазначення в тендерній документації вимоги щодо накладення електронного підпису учасниками під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, не є обов'язковою та вноситься до тендерної документації на розсуд Замовника.
З огляду на вказане суд погоджується з доводами позивача, що відсутність у розділі інструкція з підготовки тендерних пропозицій тендерної документації вимоги щодо накладення електронного підпису учасниками не є порушенням.
Між тим, як вбачається з п. 1 Розділу ІІІ тендерної документації замовника, позивачем зазначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну (без урахування ПДВ), інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у ст. 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагається замовником у тендерній документації. Повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі підтверджується випискою з протоколу засновників (наказом про призначення, довіреністю, дорученням або іншим документом, що підтверджує повноваження посадової особи учасника на підписання документів).
Суд звертає увагу, що після внесення інформації в електронні поля через автоматизоване робоче місце учасника, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи.
Так, судом перевірено документи пропозиції, що були надані учасниками закупівлі та встановлено, що у складі документів підприємством було надано необхідний перелік документів, визначений умовами тендерної документації.
Подання документів пропозиції учасниками закупівлі реалізовано в електронній системі закупівель шляхом завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце учасника таким чином, що унеможливлює подання тендерних пропозицій без накладення електронного підпису посадовими особами учасників.
Отже, судом не встановлено порушення позивачем п.3 Порядку №1082.
Щодо твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.1 ч.1 ст. 31 Закону, а саме не відхилення замовником пропозицію учасника ТОВ "Центр Промислових Рішень" як таку, що не відповідача кваліфікаційному критерію, установленому ст. 16 цього Закону, суд зазначає наступне.
Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі передбачені ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015, відповідно до частин 2, 4 якої замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.
Частиною 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачені умови, за яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону).
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:
1) учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;
2) тендерна пропозиція учасника:
не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;
викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;
є такою, строк дії якої закінчився;
3) переможець процедури закупівлі:
відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;
не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;
не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Відповідно до положень ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Відповідно до пп. 2 п. 5 розділу III Тендерної документації зазначено, що для участі у процедурах закупівель учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які відповідають такому критерію: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Для підтвердження інформації учасника про його відповідність кваліфікаційним критеріям учасник подає у складі своєї тендерної пропозиції: довідку у довільній формі, що містить інформацію про виконання аналогічного (их) за предметом закупівлі договору (ів), із зазначенням предмету договору(ів), найменування Замовника (ів) його (їх) коду ЄДРПОУ, № та дати договору (ів) з доданням скан- копій документів (видаткової (их) накладної (их), або акту (ів) приймання- передачі товару), що підтверджують виконання зазначеного (их) договору (ів).
На підтвердження вказаних вимог у складі тендерної пропозиції ТОВ «Центр Промислових Рішень» були надані договір поставки №17/2020-02 від 21.09.2020, видаткова накладна №385 від 04.12.2020, договір поставки №287/2019 від 18.06.2019, видаткова накладна №294 від 18.10.2019.
З наданих сканованих копій договорів поставки, відповідно Специфікацій №1, що є додатком №1 до договорів, вбачається замазування (виділення) ціни вартості робіт.
Згідно наданих сканованих копій видаткових накладних наявне замазування (виділення) ціни за поставку компресору у кількості 1 шт.
Поряд з цим, надані скановані копії документів містять підписи та відбитки печатки сторін.
Також, суд звертає увагу, що навіть при наявному замазуванні (виділенні) ціни вартості робіт, вони є читабельними.
Враховуючи положення ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» подання в даному випадку вищенаведених документів (договору, додаткових угод, актів звірки взаємних розрахунків, листа-відгуку щодо виконання договору) є достатніми документами для підтвердження виконання кваліфікаційного критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)».
Суд погоджується з аргументами позивача, що відповідно до вимог тендерної документації учасник зобов'язаний був надати копії видаткових накладних або акту приймання-передачу товару, на підтвердження досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, але він не зобов'язаний був доводити тендерному комітету їх дійсність чи розкривати комерційні аспекти даних договорів, які містяться у додатках до таких договорів. Надані документи лише дозволяли підтвердити факт виконання аналогічних договорів щодо предмета їх укладення.
Отже у позивача не було підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Центр Промислових Рішень», а тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» є безпідставними і необґрунтованими.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, замовник закупівлі, прийнявши пропозиції всіх без виключення учасників закупівлі, не поставив учасників у дискримінаційне становище та не надав перевагу з підстав невідповідності тендерних пропозицій вимогам тендерної документації по недоліках, на яких наполягає орган моніторингу. Протилежного відповідач не доводив та належними доказами не підтверджував.
Крім того, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутнє жодне посилання на неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується та є неспівмірним із вимогою відповідача про припинення зобов'язань за договором за результатами проведеної процедури закупівлі.
Також, суд наголошує про те, що за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках передбачених законодавством порушень не встановлено.
Щодо зобов'язання позивача усунути порушення законодавства шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 вказаного Положення одним із основних завдань Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Тобто, втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).
Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Варто зазначити, що ні вказаним Законом, ні іншими нормативно-правовими актами безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення укладених договорів.
Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Зробивши висновок про наявність порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач у пункті 3 оскаржуваного висновку від 12.12.2022 зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору, та оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію (документи) про усунення встановлених порушень.
Позивач у запереченнях на висновок повідомив відповідача що за загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише за умови неналежного виконання умов договору іншою стороною і коли це прямо передбачено законодавством.
Вирішуючи даний спір, суд виходить із принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення, визначеними відповідачем.
Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Необхідно враховувати також і те, що учасники торгів при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах.
Суд акцентує увагу на тому, що як свідчить зміст висновку про результати моніторингу закупівлі, в ньому взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове, тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про припинення укладеного за результатами закупівлі договору.
Також, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості послуг/робіт, що дає підстави зробити висновок про підтвердження відповідності такої вартості ринковим цінам. Відповідачем не висувається претензій до запропонованої переможцем торгів пропозиції в частині невідповідності реаліям ринку, тобто запропоновану пропозицію можна вважати прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків бюджету.
Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).
З огляду на досліджені судом докази та враховуючи висновки суду вказані вище, суд дійшов висновку, що складаючи оскаржуваний висновок, Держаудитслужба не проаналізувала наслідки стверджуваних нею порушень у зв'язку із результатами закупівлі. За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.
Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в оскаржуваному висновку від 12.12.2022, складеному за результатами моніторингу публічної закупівлі UA-2021-10-07-002901-с, не є пропорційним, оскільки його реалізація не матиме наслідком досягнення справедливого балансу між інтересами позивача, що зводиться до інтересів громадян, та публічними інтересами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі послуг публічної закупівлі UA-2021-10-07-002901-с, містить необґрунтовані та передчасні висновки про порушення позивачем, як замовником, вимог п.2 ч.1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі».
Суд звертає увагу на те, що на виконання умов укладеного договору №ОД/Т-21- 820НЮ від 30.11.2021, третьою особою, ТОВ «Центр Промислових рішень», було поставлено товар на суму 1 526 400,00 грн, відповідно видаткової накладної №455 від 08.12.2021, на суму 763 200,00 грн, згідно видаткової накладної №506 від 28.12.2021, на суму 1 526 400,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №287 від 08.11.2022.
Таким чином, оскаржуваний висновок відповідача не спрямований на досягнення легітимної мети та не є співмірним з нею, оскільки суть "виявлених порушень" жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси, а задоволення вимоги призведе до настання несприятливих наслідків, у зв'язку з чим, цей висновок не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправним, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій та з огляду на з'ясовані обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
В силу приписів ч. 1ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2481 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби, оприлюднений в електронній системі закупівель Prozorro 12.12.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі, інформація щодо якої оприлюднена в електронній системі закупівель Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-13-002901-с.
Стягнути на користь регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ - 40081200, вул. Пантелеймонівська, буд.19, м.Одеса, 65012) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ - 40479560, вул.Січових Стрільців, буд.18, 04053) сплачений судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.