11 квітня 2025 року Справа № 280/1042/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №345/08-01-24-09/ НОМЕР_1 від 30 вересня 2024 року про виключення з Реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців, прийняте щодо ФОП ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області з 30.09.2024 поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 01 грудня 2018 року і до моменту анулювання реєстрації платника єдиного податку (до 30 вересня 2024 року) перебував на спрощеній системі оподаткування по 2 групі. В січні 2025 року позивач при складанні та поданні податкової декларації платника єдиного податку 2 групи, шляхом переглядання відомостей, що містяться в Державному реєстрі платників єдиного податку, дізнався про виключення його з реєстру платників єдиного податку з 30.09.2024. Рішенням було анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . Дата анулювання реєстрації: 30 вересня 2024 року. Підстава анулювання згідно Рішення: ФОП ОСОБА_1 станом на 01.10.2024 (звертає увагу, що Рішення складено 30.09.2024) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 3735,12 грн, що утворився 04.12.2024. Позивач вважає, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Вказує, що оскаржуване Рішення прийнято контролюючим органом одночасно із складенням Акту камеральної перевірки, тобто з порушенням порядку і строку, передбачених пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, що позбавило Позивача права на подачу протягом 10 робочих днів з дня отримання Акта та розгляд заперечень на висновки такого Акта, у зв'язку з чим рішення Відповідача про виключення з реєстру платників єдиного податку є таким, що прийняте з порушенням закону, а тому лише з цих підстав є протиправними та підлягає скасуванню як протиправне. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивач з 31.10.2018 по теперішній час обліковується в ГУ ДПС у Запорізькій області (Запорізька ДПІ) як фізична особа - підприємець, № державної реєстрації 21030000000099537, позивач з 01.12.2018 застосовував спрощену систему оподаткування другої групи (заява про застосування спрощеної системи оподаткування від 05.11.2018 реєстр. №29087), в т.ч. з 01.12.2018 - ставка 20%, з 01.01.2023 - ставка 19%. Основний вид діяльності - Дiяльнiсть ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код ВЕД - 56.10). Дані інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу свідчать про наявність податкового боргу у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п.59.1 ст.59 ПКУ, а саме, станом на 01.04.2024, 01.05.2024, 01.06.2024, 01.07.2024, 01.08.2024, 01.09.2024 у платника обліковувався податковий борг по коду бюджетної класифікації 14040200 «Акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України)» у сумі 3735,12 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника за період з 04.12.2023 по 31.12.2024 р. Відповідно до п.86.2 ст.86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ. Наявність вищевказаного податкового боргу зафіксовано актом про результати камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 30.09.2024 №15126/08-01-24-09/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який складено відповідно до п.86.2 ст.86 ПКУ. Враховуючи вищезазначене, на підставі Акту про результати камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 30.09.2024 №15126/08- 01-24-09/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Рішенням від 30.09.2024 №345/08-01-24-09/ НОМЕР_1 виключено з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців з 30.09.2024. Акт та Рішення було направлено засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600968334880 на податкову адресу платника податків: АДРЕСА_1 . Лист повернувся з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Вказує, що нормами ПКУ не передбачено терміну та форми прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі акту перевірки. Заперечення до Акту від ФОП ОСОБА_1 не надходили до ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до п.86.7 ст.86 ПКУ. Вважає, що рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців є правомірним та відповідає нормам діючого законодавства України та нормам ПК України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповіді на відзив зазначено, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Належних доказів проведення документальної перевірки позивача відповідачем до суду не надано. Отже, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав Позивач вважає, що прийняте Відповідачем рішення на підставі висновків камеральної перевірки порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб'єкт господарювання. Основний вид діяльності за КВЕД: 56.10 Дiяльнiсть ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області. З 01.12.2018 перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник 2 групи, що підтверджується матеріалами справи.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 та п.76.1 ст.76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання фізичною особою-підприємецем ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 30.09.2024 № 15126/08-01-24-09/ НОМЕР_1 . У висновку акту зазначено, що дані перевірки свідчать про наявність податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Станом на 01.09.2024 обліковується борг в сумі 3735,12 грн.
30.09.2024 відповідачем прийнято рішення № 345/08-01-24-09/ НОМЕР_1 , яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . У рішенні вказано, що ФОП ОСОБА_1 станом на 01.10.2024 має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 3735,12 грн, що утворився 04.12.2023. Дата анулювання реєстрації 30.09.2024.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована главою 2 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пунктів 299.1, 299.2 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За положеннями пп. 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 зазначив, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Натомість, оскаржуване у цій справі рішення прийняте контролюючим органом за результатами проведення камеральної, а не документальної перевірки позивача.
Крім того, необхідно звернути увагу на наступну обставину.
Згідно з п. 86.2. ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За правилами пункту 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи та пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
В даному випадку рішення № 345/08-01-24-09/3510204134, яким позивача виключено з реєстру платників єдиного податку, та акт № 15126/08-01-24-09/3510204134, яким встановлено наявність у позивача податкового боргу, складені в один день - 30.09.2024.
Тобто, позивач був позбавлений права подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення до контролюючого органу, який проводив перевірку.
У постанові від 28.12.2022 у справі № 420/22374/21 Верховний Суд, аналізуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, зазначив, що у них не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об'єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.
На думку суду, наведені вище процедурні порушення, зокрема, порушення права позивача на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень не є формальними та безпосередньо впливають на висновки, здійснені Головним управління ДПС у Запорізькій області за результатами перевірки.
Отже, такі висновки не можуть бути покладені в основу індивідуального акту, яким по відношенню до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є рішення від 30.09.2024 № 345/08-01-24-09/ НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття рішення від 30.09.2024 № 345/08-01-24-09/3510204134, таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області з 30.09.2024 поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку, забезпечить ефективне відновлення прав позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується квитанцією від 13.02.2025.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн).
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву подано за допомогою системи «Електронний суд», позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.
Відтак, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають відшкодуванню відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, а саме ГУ ДПС у Запорізькій області.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №345/08-01-24-09/ НОМЕР_1 від 30 вересня 2024 року про виключення з Реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців, прийняте щодо ФОП ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області з 30.09.2024 поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова