11 квітня 2025 року Справа № 640/11030/21 Провадження № ЗП/280/607/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до 1.Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька, буд.13/15, м.Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051), 2.Київської обласної прокуратури (бул.Лесі Українки, буд.27/2, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 02909996), 3.Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька, буд.13/15, м.Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051)
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Київської обласної прокуратури (далі - відповідач-2), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-3), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення №3 від 16.03.2021 Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання ОСОБА_1 таким, що неуспішна пройшов атестацію; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 25.03.2021 за №191к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області та органів прокуратури; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Київської області або відповідній посаді заступника керівника Київської обласної рокуратури з 26.03.2021; 4) стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 26.03.2021 по день поновлення на публічній службі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст.262 КАС України.
24.03.2025 ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Прасова О.О. прийнято до провадження адміністративну справу №640/11030/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
10.04.2025 до суду від представника відповідача-1 надійшла "Заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження"
В заяві зазначено: "... Оскільки ОСОБА_1 є особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займала відповідальне та особливо відповідальне становище, то така справа не належить до справ незначної складності та не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. ... За таких умов вирішення спірних відносин, які виникли між позивачем та Офісом Генерального прокурора, має важливе значення для відповідача, з діяльністю якого пов'язані виплати, які просить стягнути позивач, що фінансуються з державного бюджету. Крім того, вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору, тому існує необхідність у розгляді справи № 640/11030/21 в судовому засіданні з викликом сторін. ... З огляду на вимоги п.1 ч.6 ст.12 КАС України, ураховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін, розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з'ясуванню обставин, що входять до предмету доказування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 51, 260 КАС України, Офіс Генерального прокурора заперечує проти розгляду справи №640/11030/21 у спрощеному позовному провадженні та просить суд здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. ...".
Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).
Згідно з ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Як зазначено у п.1 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2 ст.257 КАС України).
При цьому, згідно з ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як зазначено у ч.1 ст.260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У ч.7 ст.260 КАС України зазначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як зазначено у ч.7 ст.262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Враховуючи, що ця справа не відноситься до справ, які виключно розглядаються за правилами загального позовного провадження, перелік яких визначено у ч.4 ст.12, ч.2 ст.257 КАС України, те, що заявником переконливо не обґрунтована необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача-1 та можливість розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання, оскільки справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Судом враховано висновок щодо застосування норм права, викладений, наприклад, Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 21.09.2023 у справі №280/1011/23.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 241-243, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача-1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Прасов