10 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/325/25
категорія 108120000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом комунального некомерційного підприємства "Романівська лікарня" Романівської селищної ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося комунальне некомерційне підприємство "Романівська лікарня" Романівської селищної ради з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-09-12-006246-а.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що тендерна документація, затверджена 12.09.2024, була сформована з урахуванням усіх необхідних вимог, зокрема з використанням виразу «або еквівалент» при згадці конкретних торгових марок, щоб забезпечити рівність умов для всіх учасників процедури. Позивач також підкреслює, що договір підряду з ТОВ «Стелс 17» був успішно укладений 07.12.2024, а всі роботи за ним були повністю виконані та прийняті, про що свідчать акти форм КБ-2 і КБ-3, підписані 11, 17 і 18.12.2024, а також звіт про виконання договору. Зазначає, що на момент оприлюднення висновку 19.12.2024 договір уже припинив дію через повне виконання зобов'язань, що робить вимогу про його розірвання нелогічною та неможливою. Крім того, позивач звернувся до відповідача за роз'ясненнями 24.12.2024, але отримана відповідь 207.12.2024 була формальною, повторювала зміст висновку і не пояснила, які конкретні дії потрібно вжити, враховуючи, що роботи вже завершені.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою до справи залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Стелс 17" як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки моніторинг процедури закупівлі UA-2024-09-12-006246-а, проведений з 26.11.2024 по 17.12.2024, виявив низку порушень. Так, тендерна документація, затверджена 12.09.2024, містила посилання на конкретні торгові марки з додаванням виразу «або еквівалент», але без належного обґрунтування необхідності такого підходу, що суперечить практиці та судовим рішенням. Стверджує, що тендерна пропозиція ТОВ «Стелс 17» не відповідала вимогам, оскільки не передбачала використання необхідного обладнання, як-то навантажувачі, крани та екскаватори, які були вказані в проектно-кошторисній документації та ресурсних елементних кошторисних нормах. Висновок про результати моніторингу був оприлюднений 19.12.2024 з вимогою до замовника розірвати договір підряду від 07.11.2024 № 35 як єдиним можливим способом усунути порушення. Відповідач наполягає, що його дії були законними, ґрунтувались на аналізі документів і судовій практиці, і що замовник мав відхилити пропозицію переможця на етапі оцінки.
У відповіді на відзив комунальне некомерційне підприємство «Романівська лікарня» заперечує проти висновку моніторингу, який вимагає розірвання договору про закупівлю від 07.11.2024 № 35, оскільки всі роботи за договором були повністю виконані та прийняті до моменту оприлюднення висновку. Відповідач вказує на невідповідність тендерної пропозиції переможця умовам тендерної документації, зокрема щодо використання спеціальної техніки, але ця техніка не могла бути використана через обмеження простору підвального приміщення. Також заперечує твердження про порушення умов договору, оскільки договірна ціна була твердою та відповідала тендерній пропозиції переможця. Вважає, що вимога про розірвання договору після його виконання є безпідставною та не відповідає законодавству. Підкреслює, що відповідач не надав чітких вказівок щодо дій, які слід вжити після виконання договору. Позивач також заперечує проти аргументів щодо недотримання технічних характеристик, оскільки учасник надав необхідні документи, зокрема довідку про дотримання технічних вимог.
У письмових поясненнях ТОВ «Стелс 17» стверджує, що їх участь у процедурі закупівлі UA-2024-09-12-006246-а була повністю законною та відповідала всім вимогам, викладеним у тендерній документації, затвердженій 12.09.2024. У пропозиції не вказано перелік машин і механізмів, оскільки роботи з капітального ремонту системи вентиляції проводилися в підвальному приміщенні захисної споруди, де використання великогабаритної техніки, як-то екскаватори чи крани, було технічно неможливим і недоцільним. Договір підряду був укладений 07.12.2024, і товариство виконало всі зобов'язання в строк, про що свідчать акти форм КБ-2 і КБ-3 від 11, 17 і 18.12.2024. Крім того, з власної ініціативи вони надали файл «Кошторис.pdf», хоча це не було обов'язковою вимогою замовника, демонструючи прозорість і добросовісність. ТОВ «Стелс 17» стверджує, що висновок про порушення, оприлюднений 19.12.2024, є необґрунтованим, оскільки воно діяло відповідно до умов тендерної документації та не порушили жодних норм. Також підкреслює, що єдиним критерієм оцінки була ціна, і їх пропозиція була найвигіднішою.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
12.09.2024 Комунальне некомерційне підприємство «Романівська лікарня» Романівської селищної ради затвердило тендерну документацію для процедури відкритих торгів UA-2024-09-12-006246-а, предметом якої був капітальний ремонт системи вентиляції в підвальному приміщенні захисної споруди цивільного захисту в КНП «Романівська лікарня» за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт Романів, вул. Медична, 2, за кодом ДК 021:2015 45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація).
Тендерна документація, затверджена рішенням уповноваженої особи, містила Додаток 1 з інформацією про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, Додаток 2 з проектом договору підряду та Додаток 3 з технічними специфікаціями, де згадувалися конкретні торгові марки ( «Ceresit», «Вентс», «Airfoam», «ROCKWOOL PROROX», «Noark») з додаванням виразу «або еквівалент».
З 26.11.2024 по 17.12.2024 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області проводило моніторинг процедури закупівлі UA-2024-09-12-006246-а на підставі наказу начальника Управління від 25.11.2024 № 82-з, у зв'язку з виявленням ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема даними автоматичних індикаторів ризиків та інформацією з електронної системи закупівель.
За результатами проведеного моніторингу закупівлі 19.12.2024 затверджено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-09-12-006246-a, відповідно до пункту 2 якого установлено, що тендерна документація не відповідає нормам абзацу 1 частини 3 статті 22, частини 4 статті 23 Закону, абзацу 1 пункту 28 Особливостей, абзацу 2 пункту 21 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668 та абзацу 2 пункту 1.1 розділу І Настанови. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Стелс 17» установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності укладеного договору законодавству установлено, що укладений договір про закупівлю від 07.11.2024 № 35 не відповідає вимогам пункту 6.2 розділу VІ Настанови.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідачем з посиланням на статті 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтю 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 07.11.2024 № 35, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з такими висновками проведеного моніторингу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенцію Держаудитслужби та її територіальних органів визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі Закон № 2939-ХІІ) та Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до п. 1 Положення № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба згідно з п.п. 3 п. 4 Положення № 43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення № 43 відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Згідно до частини 4 статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до частин 6, 7 статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Відповідно до частин 10, 11 статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
Статтею 15 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Пунктами 8, 15 статті 10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов'язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов'язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості, в редакції чинній на час процедури закупівлі), які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
За змістом частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно з законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно з Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Частиною 3 статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Підпункт 2 пункту 44 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:
не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;
є такою, строк дії якої закінчився;
є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;
не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
Відповідно до пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Поряд з цим, вищезазначена невідповідність не відноситься до відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі.
Пунктом 1.1 розділу І Кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, (далі - Настанова) передбачено, що ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.1 розділу І Настанови також визначено, що Настанова є обов'язковою для визначення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Пунктом 4 частини 2 розділу «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі» Додатку № 1 до тендерної документації встановлено вимогу щодо надання у складі тендерних пропозицій учасників технічної специфікації підписаної учасником у стверджувальній формі.
Судом встановлено, що частина 1 розділу «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі» Додатку № 1 до тендерної документації містить відомість обсягів робіт, яка містить перелік та обсяги робіт, які є предметом вищевказаної процедури закупівлі, із зазначенням обґрунтування (шифр норми) ресурсних елементних кошторисних норм (КНУ РЕКН) з урахуванням вимог яких повинно здійснюватися виконання робіт, що є предметом закупівель, та коресподується з нормами пункту 2.1 розділу II Настанови, якою передбачено, що система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально- технічних ресурсів.
Відповідно до пункту 2.3 розділу II Настанови до кошторисних норм України належать ресурсні елементні кошторисні норми (далі - КНУ РЕКН). Пунктом 5.1 розділу V Настанови визначено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
Відповідно до пункту 5.4 розділу V Настанови визначено, що вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат учасник процедури закупівлі (підрядник) визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах з урахуванням положень пунктів 5.5 - 5.9 цієї Настанови, при цьому нормативний час роботи будівельних машин та механізмів визначається на підставі КНУ РЕКН та обсягів робіт, які пропонуються до виконання.
Учасником торгів ТОВ «Стелс 17» надано розрахунок договірної ціни, зокрема, локальні кошториси № № 02-01-01, 02-01-02 та 02-01-03, а також підсумкову відомость ресурсів до них (файл «17.3 Кошторис.pdf»). Відповідно до наданої у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Стелс 17» підсумкової відомості ресурсів увесь перелік робіт, що є предметом закупівель, буде здійснюватись лише за допомогою дрилів електричних в кількості 9,79299225 маш-год, вартість роботи якого включена до ціни тендерної пропозиції.
Водночас Додатком № 1 до тендерної документації, проєктно-кошторисною документацією та КНУ РЕКН передбачено для виконання вказаних робіт застосування, зокрема, навантажувача одноковшевого; вантажопідйомністю 1 т; підіймачів щоглових будівельних; вантажопідйомністю 0,5 т; кранів на автомобільному ходу, вантажопідйомністю 6,3 т; підіймачів гідравлічних, висотою підйому 10 м; установки для зварювання ручного дугового (постійного струму) екскаваторів одноковшевих дизельних на пневмоколісному ходу, місткістю ковша 0,25 м3; бульдозерів, потужністю 59 кВт [80 к.с.]; та компресорів пересувних з двигуном внутрішнього згоряння, тиск до 686 кПа [7 ат], продуктивністю 2,2 м3/хв.
Таким чином, за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Стелс 17» як таку, що не відповідала умовам установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та, як таку, що не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.
Разом із тим, надаючи оцінку визначеному у висновку способу усунення порушень, а саме зобов'язанню здійснити заходи щодо усунення встановленого порушення шляхом розірвання договору про закупівлю від 07.11.2024 № 35 та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Судом встановлено, що за результатами процедури закупівлі UA-2024-09-12-006246-а за предметом - капітальний ремонт системи вентиляції в підвальному приміщенні захисної споруди цивільного захисту - (протирадіаційного укриття) в КНП "Романівська лікарня" Романівської селищної ради за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт Романів, вул. Медична, 2 за ДК 021:2015 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, між позивачем (Замовник) і ТОВ «Стелс 17» (Підрядник) було укладено договір підряду від 07.12.2024 № 35 (далі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи у відповідності до Технічної специфікації на Капітальний ремонт системи вентиляції в підвальному приміщенні захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) в КНП "Романівська лікарня" Романівської селищної ради за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт Романів, вул. Медична, 2 за ДК 021:2015 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, (далі - Роботи), що є Додатком № 1 до Договору (надалі - Технічна специфікація), а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти та оплатити виконані Роботи в порядку та на умовах цього Договору.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Договору договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною Договору, є твердою та складає 5217587,00 грн без ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що роботи, передбачені договором про закупівлю, були виконані та прийняті позивачем, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 від 11.12.2024, 17.12.2024 та 18.12.2024.
Пунктом п'ятим частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов'язково зазначається зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Під час визначення заходів усунення виявлених порушень необхідно враховувати реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які необхідно вчинити.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей визначених цим Законом.
У частині першій статті 203 Цивільного кодексу України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Згідно з положеннями частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже нормативні підстави недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.
Суд зазначає, що норми Закону № 922-VIII не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Тому відповідач повинен чітко та послідовно із посиланням на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта вказати спосіб усунення виявлених моніторингом порушень.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України.
Також Верховний Суд, серед іншого, звернув увагу на те, що, зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у численних постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 26.11.2020 у справі № 160/11367/19, від 10.12.2020 у справі № 160/6501/19.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з положеннями статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.
Підстави припинення зобов'язань встановлені статтею 598 ЦК України, яка не передбачає такого виду як вимога контролюючого органу.
Суд також ураховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2987/20, у якій Верховний Суд вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону № 922-VIII неможливо відмінити процедуру закупівлі у порядку, передбаченому статтею 31 Закону № 922-VIII, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону № 922-VIII . Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
Суд зауважує, що визначений відповідачем захід реагування у вигляді покладення обов'язку припинити зобов'язання за договором означає фактично розірвання позивачем укладеного з переможцем торгів договору поставки в односторонньому порядку.
На думку суду це є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак у даному випадку встановленні відповідачем в ході моніторингу процедури закупівлі порушення не свідчить про вчинення позивачем дій, пов'язаних з не забезпеченням прозорого здійснення закупівель, сприяння проявам корупції чи порушенню добросовісної конкуренції.
Також, при розгляді даної справи судом мають враховуватися принципи співмірності наслідків такого реагування, викладеного у Висновку порушення, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.
Критерій «пропорційності» передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Так, у рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
З огляду на такі обставини, суд вважає, що зобов'язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційними у співвідношенні з виявленими недоліками.
За змістом статті 43 Закону № 922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:
1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Судом не встановлено підстав, передбачених статтею 43 Закону № 922-VIII, за якими договір про закупівлю є нікчемним.
Окрім того, при вирішенні цієї справи суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.11.2021 у справі № 160/8403/19 про те, що процедурні порушення були виявлені вже після обрання переможця торгів та укладення з ним договору. При цьому, Верховний Суд зазначив, що офіс Держаудитслужби, як територіальний орган Державної аудиторської служби України, був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. У цьому випадку, офіс Держаудитслужби не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.
Окремо суд зауважує, що на момент затвердження висновку про результати моніторингу закупівлі договір підряду від 07.11.2024 № 35 був виконаний у повному обсязі, а тому реалізувати вимогу відповідача щодо розірвання договору замовник взагалі не має можливості.
В матеріалах справи також відсутні будь-які претензії, у тому числі, відповідача до виконання умов такого Договору.
Крім того, розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Верховний Суд у постанові від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18 також дійшов висновку про те, що розірвати можна лише договір, який діє.
Суд звертає увагу, що замовником було оприлюднено в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю, що також підтверджує факт припинення зобов'язань за договором про закупівлю.
Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про задоволення позову частково шляхом визнання протиправним та скасування пункту 3 розділу ІІ висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-09-12-006246-а від 19.12.2024 в частині зобов'язання здійснити заходи щодо усунення встановленого порушення шляхом розірвання договору про закупівлю від 07.11.2024 № 35 та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
У відповідності до вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов комунального некомерційного підприємства "Романівська лікарня" Романівської селищної ради (вул. Медична, 2, с-ще Романів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13001, ЄДРПОУ 01991613) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (пл. Корольова, 12, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10014, ЄДРПОУ 40919579) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 розділу ІІ висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-09-12-006246-а від 19.12.2024 в частині зобов'язання здійснити заходи щодо усунення встановленого порушення шляхом розірвання договору про закупівлю від 07.11.2024 № 35 та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на користь комунального некомерційного підприємства "Романівська лікарня" Романівської селищної ради судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 10 квітня 2025 р.
10.04.25