09 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/15454/24
категорія 110000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІ-КОР" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція Поліського округу із позовом, в якому просить застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІ - КОР", а саме: тимчасово заборонити (зупинити) видобуток корисної копалини (піску) на Південно-Східній ділянці Смолівського родовища загальною площею 39.4 га, розташованого 1,0 км на південний схід від східної околиці с.Смолівка Коростишівського району Житомирської області до моменту отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки інспекцією було встановлено відсутність у товариства висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а тому в силу ч.4 ст.3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" має бути заборонено діяльність з видобутку корисних копалин до отримання цих документів.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. Вказав, що висновки позивача не відповідають дійсним обставинам, оскільки у товариства є усі необхідні документи для провадження своєї діяльності. Звертає увагу на порушення, які було допущено контролюючим органом при проведенні перевірки та складанні акту перевірки.
Ухвалою суду від 31.01.2025 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотань про залишення позову без розгляду в частині застосування заходів реагування у зв'язку із відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля та про закриття провадження у справі в частині застосування заходів реагування у зв'язку із відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Ухвалою суду від 17.02.2025 продовжено строк розгляду справи на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від сторін витребувано докази, на які вони посилались у заявах по суті справи та призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні 06.03.2025 представники сторін надали пояснення та підтримали вимоги, викладені у позові та відзиві на позов, на виконання вимог ухвали суду сторони надали витребувані документи. Судом оглянуто оригінал висновку державної екологічної експертизи від 19.08.2014 за №711 С-6-1-4-008731/11, наданий відповідачем.
За результатами наданих сторонами пояснень, ухвалою від 06.03.2025 витребувано у Житомирської обласної ради усі документи, за результатами розгляду яких прийнято рішення Житомирської обласної ради від 11.09.2014 №1299 та видано акт про надання гірничого відводу ТОВ "СІЛІ - КОР" від 15.09.2014 №78.
Житомирською обласною радою на виконання вимог ухвали суду 18.03.2025 надано витребувані документи.
В судовому засіданні 27.03.2025 сторони надали додаткові пояснення.
Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, про що ухвалено рішення, яке відображено у протоколі судового засідання від 27.03.2024.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 26.09.2024 по 09.10.2024, з 26.12.2024 по 27.12.2024, з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025, з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025 включно, у період з 10.02.2025 по 14.02.2025 правосуддя не здійснювала у зв'язку із проходженням навчання.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу пояснення та докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
10.06.2024 нaкaзом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №667 "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)" зобов'язано ДЕІ України забезпечити в установленому порядку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛІ - КОР" вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, оцінки впливу на довкілля.
Листом від 12.06.2024 №2.7/84 ПГ ДЕІ України погоджено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду його (їхнім) правам, законним інтересам, життю та здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІ - КОР".
На виконання доручення Державної екологічної інспекції України від 14.06.2024 №943 Державною екологічною інспекцією Поліського округу було видано наказ №413 від 25.06.2024 та направлення №9 від 25.06.2024 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення і охорони природних ресурсів у період з 27.06.2024 по 09.07.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІ - КОР".
За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що ТОВ "СІЛІ - КОР" здійснює діяльність із видобування корисних копалин - піску.
На час проведення заходу державного нагляду (контролю) господарська діяльність з видобування піску здійснюється, механізми та кар'єрне устаткування експлуатується.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних неорганізованих джерел викидів ТОВ "СІЛІ - КОР" , а саме: складів піску, видобувні роботи, робота транспорту та ін.., здійснюється за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
ТОВ "СІЛІ - КОР" здійснює видобування корисних копалин - піску на Південно-Східній ділянці Смолівського родовища загальною площею 39,4 га розташованого 1.0 км на південний схід від східної околиці с.Смолівка Коростишівського району Житомирської області за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи, який уповноваженим органом в установленому законом порядку не видавався (лист Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації від 01.07.2024 №1581/1-3/2-4-1359).
За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) складено акт №9 від 09.07.2024.
Враховуючи встановлені в ході проведення заходу державного нагляду (контролю) порушення, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІ - КОР".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон № 1264-XII).
За приписами частини першої статті 20-2 Закону №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про охорону атмосферного повітря, охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорону земель.
Відповідно до статті 34 Закону № 1264-XII завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до пункту 2 Розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633 (далі - Положення №230) державна екологічна інспекція відповідної області відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: 1) про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема щодо виконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля; 2) про охорону земель, надр, зокрема щодо виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; 3) про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; 4) про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; з питань поводження з відходами, зокрема щодо: дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; складення і ведення реєстру об'єктів гос
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу ІІ Положення №230 інспекція звертається до суду з позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.
Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
За змістом статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону № 877-V).
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров'я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.
При цьому, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов, як факт порушення природоохоронного законодавства, що створює загрозу життю та здоров'ю людей та звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері природоохоронного законодавства, із відповідним адміністративним позовом до суду.
При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Щодо дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.
Як зазначає відповідач, йому не було вручено акт за результатами проведення перевірки, його представник для складання акту не викликався, відмітка про відмову в отриманні акту відсутня у акті перевірки № 9 від 09.07.2024, який було отримано на запит його представника.
Суд враховує, що за приписами ч.6 ст.7 Закону № 877-V в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як вказує позивач, керівник або уповноважена особа товариства, повідомлені про останній день перевірки, не прибули для підписання акту, а тому один примірник акту для підписання був направлений на адресу ТОВ "СІЛІ-КОР".
Зазначені пояснення підтверджуються листом від 09.07.2024 №3360/2/3-08 з доказами його надіслання.
Крім того, у акті зроблено відмітку, що керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа відмовилась від підписання акту, примірник акту надіслано рекомендованим листом з повідомленням, тобто дії позивача узгоджуються із вимогами ч.6 ст.7 Закону № 877-V.
Додатково 02.08.2024 на адвокатський запит представника ТОВ "СІЛІ-КОР", інспекцією було надіслано акт №9 від 09.07.2024, тобто акт повторно вручено представнику суб'єкта господарювання.
Щодо тверджень відповідача про недолучення позивачем до позовної заяви заперечень до акту перевірки, слід врахувати, що даний позов було подано до суду 15.08.2025 і саме в цей день контролюючий орган отримав заперечення до акту. При цьому, відсутні дані щодо часу, коли відбулись ці дві події, що позбавляє суд надати повну оцінку таким діям позивача.
Також представник відповідача наголошував на порушенні строку проведення перевірки, посилаючись на те, що ТОВ "СІЛІ - КОР" є суб'єктом малого підприємництва, а згідно ч.4 ст.6 Закону №877-V строк здійснення позапланового заходу щодо суб'єкта малого підприємництва не може перевищувати двох робочих днів, в той час як захід інспекції тривав 8 робочих днів.
Суд враховує, що згідно із ч.4 ст.6 Закону №877-V строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Відповідно до ч.3 ст.55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
Суб'єктами малого підприємництва є, серед інших, юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Як зазначили представники позивача, відповідачем не було повідомлено інспекцію про те, що ТОВ "СІЛІ - КОР" є суб'єктом малого підприємництва, а загальнодоступні державні реєстри не містять такої інформації про юридичну особу.
Слід врахувати, що товариством як в ході проведення перевірки, подання заперечень до акту перевірки, так і в ході судового розгляду не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ "СІЛІ - КОР" є суб'єктом малого підприємництва або наявності таких доказів у відкритих джерелах інформації.
За таких обставин, суд не вбачає в діях контролюючого органу порушень ч.4 ст. 6 Закону № 877-V.
Щодо зауважень відповідача до форми акту перевірки, суд перевіривши даний акт, вважає, що акт №9 від 09.07.2024 відповідає формі акту, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)" (Додаток 2), в тому числі містить перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) (3 сторінка акту).
Щодо порушень, встановлених в ході перевірки, суд зазначає наступне.
Як встановлено в ході перевірки, ТОВ "СІЛІ - КОР" здійснює видобування корисних копалин - піску на Південно-Східній ділянці Смолівського родовища загальною площею 39,4 га розташованого 1.0 км на південний схід від східної околиці с.Смолівка Коростишівського району Житомирської області за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи, який уповноваженим органом в установленому законом порядку не видавався (лист Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації від 01.07.2024 №1581/1-3/2-4-1359).
Суд враховує, що частиною 4 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" встановлено пряму заборону розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля.
Статтею 15-1 Кодексу України про надра ід 27.07.1994 № 132/94-ВР встановлено, якщо користування надрами пов'язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля
Оцінка впливу на довкілля спрямована на запобігання шкоди довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів із визначенням екологічних наслідків з точністю, що дозволяє оцінити територіальний масштаб та інтенсивність впливу, а також рівень ризику (для екологічної безпеки, здоров'я населення, цілісності та екологічних функцій природних територій та об'єктів під особливою охороною).
Пунктом 6 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року № 808 (чинної до 28.02.2019) передбачено, що видобування корисних копалин, відноситься до видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про екологічну експертизу" (чинного до 18.12.2017), здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Згідно із ч.3 ст.17 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
Статтею 39 Закону України "Про екологічну експертизу" (чинного до 18.12.2017) та ст. 29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.
До 18.12.2017, згідно п.4 Додатку до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" від 19.05.2011 року № 3392 -VI (із наступними змінами), висновок державної екологічної експертизи був документом дозвільного характеру.
Як встановлено судом, ТОВ "СІЛІ-КОР" здійснює видобування корисних копалин (піску) на підставі спеціального дозволу №5066, виданого Державною службою геології та надр України 10.12.2009 строком дії до 10.12.2029 на Південно-Східній ділянці Смолівського родовища загальною площею 39,4 га розташованого 1,0 км на південний схід від східної околиці с.Смолівка Коростишівського району Житомирської області.
ТОВ "Елісс" у 2010 році розроблено на замовлення ТОВ "СІЛІ-КОР" Робочий проект відпрацювання Південно-Східної ділянки Смолівського родовища пісків. ТОВ "КП МІНЕРАЛЗ" у 2013 році розроблено на замовлення ТОВ "СІЛІ-КОР" матеріали Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) Південно-Східної ділянки Смолівського родовища пісків виконано для Робочого проекту відпрацювання Південно-Східної ділянки Смолівського родовища пісків, розробленого ТОВ "Елісс".
ТОВ "СІЛІ-КОР" надано в ході проведення заходу контролю висновок державної екологічної експертизи від 19.08.2014 за №711 С-6-1-4-008731/11 по робочому проекту "Відпрацювання Південно-Східної ділянки Смолівського родовища пісків в Коростишівському районі Житомирської області", виданий Департаментом екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації.
На запит інспекції від 27.06.2024 №3076/2/3-07, направлений в межах позапланового заходу, Департаментом екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації повідомлено, що вищевказаний висновок державної експертизи ТОВ "СІЛІ-КОР" не видавався (лист від 01.07.2024 №1581/1-3/2-4-1359).
Як зазначає позивач, у представленому ТОВ "СІЛІ-КОР" висновку державної екологічної експертизи від 19.08.2014 за №711 С-6-1-4-008731/11 зазначена заява суб'єкта господарювання від 04.07.2014 №1878, яка стала підставою для отримання даного документа дозвільного характеру, яка була подана через дозвільний центр Житомирської міської ради (вх..№4-0853). На лист інспекції від 09.07.2024 №3342/2/3-07 до Житомирської міської ради було отримано відповідь від 09.07.2024 №35/2972, де вказано, що суб'єкту господарювання було відмовлено у наданні послуги (відмова від 29.04.2014 №559/с-4/1-4-0853) на його заяву від 04.07.2014 №1878 у зв'язку з тим, що відсутні дані стосовно генетичних видів ґрунтів на ділянці робіт, характеристика їхнього гумусового складу відповідно до ст.48 Закону України "Про охорону земель", не представлено баланс водопостачання та водовідведення по підприємству в цілому та по окремих напрямках згідно ДБН А.2.2-3-2004.
На лист інспекції від 09.07.2024 №3341/2/3-07 до Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської ОДА було отримано відповідь від 09.07.2024 №1712/1-3/2-4-1432, що висновок державної експертизи по робочому проекту "Відпрацювання Південно-Східної ділянки Смолівського родовища пісків в Коростишівському районі Житомирської області" ТОВ "СІЛІ-КОР" від 29.04.2014 №559/С-4/1-4-0853 на його заяву від 04.07.2014 №1878 було оцінено негативно та повернуто замовнику на доопрацювання.
Суд критично оцінює дані пояснення та докази з огляду на наступне.
Суд враховує, що у представленому ТОВ "СІЛІ-КОР" висновку державної екологічної експертизи від 19.08.2014 за №711 С-6-1-4-008731/11 вказано, що державна екологічна експертиза організована і виконана у відокремленому порядку, за зверненням замовника ТОВ "СІЛІ-КОР", від 04.04.2013 б/н, вх..№4-0853 через дозвільний центр Житомирської міської ради заява №1878, від 04.07.2014. При цьому, у верхній частині наданого висновку вказаного, що його видано на заяву б/н від 05.08.2014.
Слід врахувати, що на запит позивача №3341/2/3-07 від 09.07.2024 листом №1712/1-3/2-4-1432 Департамент екології та природних ресурсів Житомирської обласної військової адміністрації повідомив, що за результатами розгляду заяви ТОВ "СІЛІ-КОР" від 07.04.2014 №1878 департаментом видано висновок екологічної експертизи, згідно з яким проект "Відпрацювання Південно-Східної ділянки Смолівського родовища пісків в Коростишівському районі Житомирської області"оцінено негативно та повернуто вдруге замовнику на доопрацювання. До відповіді додано документи: заяву ТОВ "СІЛІ-КОР" від 07.04.2014 №1878, заявка на державну екологічну експертизу від 04.04.2014 та вказаний висновок.
У листі Житомирської міської ради від 09.07.2024 №35/2972, вказано, що суб'єкту господарювання було відмовлено у наданні послуги (відмова від 29.04.2014 №559/с-4/1-4-0853) на заяву від 07.04.2014, а не на заяву від 04.07.2014 №1878, як зазначає позивач.
Отже, дані документи стосуються заяви ТОВ "СІЛІ-КОР" від 07.04.2014 №1878, а не від 05.08.2014 чи від 04.07.2014 №1878, на підставі якої видано висновок державної екологічної експертизи від 19.08.2014 за №711 С-6-1-4-008731/11, тому їх не може бути прийнято до уваги як докази на підтвердження відсутності у відповідача позитивного висновку державної екологічної експертизи.
Таким чином, єдиним доказом відсутності у відповідача позитивного висновку державної екологічної експертизи є лист Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації від 01.07.2024 №1581/1-3/2-4-1359, де повідомлено, що висновок державної екологічної експертизи від 19.08.2014 за №711 С-6-1-4-008731/11 ТОВ "СІЛІ-КОР" не видавався.
При цьому, в судовому засіданні представником відповідача було надано для огляду оригінал висновку державної екологічної експертизи від 19.08.2014 за №711 С-6-1-4-008731/11, який містить усі необхідні реквізити.
Крім того, даний висновок був серед документів, які було розглянуто Житомирською обласною радою та прийнято рішення від 11.09.2014 №1299 про надання гірничого відводу ТОВ "СІЛІ - КОР" й видано акт про надання гірничого відводу від 15.09.2014 №78, на підставі якого товариство провадить свою господарську діяльність. Тобто, в силу ст.15-1 Кодексу України про надра у користування товариству передано надра з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.
При цьому, як вказано у зазначеному рішенні, проект гірничого відводу було розглянуто із врахуванням рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань Чорнобильської катастрофи, екології та використання при одних ресурсів. Тобто вказаний висновок був об'єктом дослідження спеціально уповноваженого органу у сфері екології на предмет його належності та достовірності, будь-яких зауважень до нього не виникало.
Слід врахувати, що при попередній перевірці, яка проводилась 07.12.2021 року Державна екологічна інспекція Поліського округу також перевіряла наявність у ТОВ "СІЛІ - КОР" висновку з оцінки впливу на довкілля (висновку державної екологічної експертизи), спеціального дозволу, умови дотримання дозволу в частині охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів і будь-яких порушень в цій частині не встановлено, про що вказано у акті №818.
Як зазначив представник відповідача, в ході проведення державної екологічної експертизи дійсно виникали зауваження до розробленої документації, проте вони всі були усунуті, про що й зазначено у кінцевому висновку від 19.08.2014, тому робочий проект оцінено позитивно. Звернув увагу, що у зв'язку із неодноразовою реорганізацією Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної військової адміністрації після 2014 року, дані щодо видачі висновку могли бути втрачені.
Також вказав, що на його запит до Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної військової адміністрації надати листування щодо проведення даної експертизи, було повідомлено, що журнал вхідної/вихідної кореспонденції за 2014 рік в департаменті відсутні та були знищені. Зазначені пояснення підтверджуються листом Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної військової адміністрації №1789/1-3/2-4-1470 від 17.07.2024 та актом про знищення №1 від 01.06.2020.
Представник позивача звертав увагу, що відповідно до інформації, наданої Житомирською обласною прокуратурою від 02.07.2024 за заявою інспекції відкрито кримінальне провадження та триває досудове розслідування за фактом можливого підроблення висновку державної екологічної експертизи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що наразі достеменно не встановлено, що висновок державної екологічної експертизи від 19.08.2014 за №711 С-6-1-4-008731/11 є підробленим, тому не можна однозначно стверджувати, що підприємство здійснює свою діяльність без наявності висновку з оцінки впливу на довкілля (висновку державної екологічної експертизи).
Натомість заходи реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можуть бути застосовано судом, коли факт порушення природоохоронного законодавства, що створює загрозу життю та здоров'ю людей доведено контролюючим органом за стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту).
Щодо відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря суд зазначає наступне.
Як вказано позивачем, під час перевірки було встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних неорганізованих джерел викидів ТОВ "СІЛІ-КОР", а саме: складів піску, видобувні роботи, робота транспорту та ін., здійснюються за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основними забруднюючими речовинами згідно ОВНС є суспендовані тверді частинки.
Представник відповідача вказав, що 13.08.2024 надіслав на адресу контролюючого органу лист, до якого було додано копію відповідного дозволу, який отримується декларативним шляхом.
Суд враховує, що відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" № 2707-XII від 16.10.1992 для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування, у разі перевищення державних медико-санітарних нормативів та/або нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу на викиди, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг.
До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Строк дії дозволу на викиди, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.
Згідно положень Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 р. № 7 (далі - Інструкція), джерела викидів діляться на дві групи, які мають свої підгрупи:
- пересувні джерела викидів;
- стаціонарні джерела викидів.
Відповідно до п.1.13.6 Інструкції пересувне джерело забруднення атмосфери - транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.
Згідно із п.1.13.5 Інструкції стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Суд враховує, що позивачем у позовній заяві не обґрунтовано чи належать склади піску, видобувні роботи, робота транспорту до стаціонарних джерел забруднення атмосфери у контексті наведених норм.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану" від 18 березня 2022 р. №314 у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб'єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб'єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності, що містить відомості згідно з додатком 1 цієї постанови, без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів.
Суб'єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб'єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.
Тобто, на період воєнного стану підприємство може подати декларацію на стаціонарні джерела забруднення атмосфери, а після завершення воєнного стану - отримати дозвіл на викиди.
Відповідачем надано до суду декларацію №082138/24 від 17.07.2024 про провадження господарської діяльності, що в силу вищенаведеної Постанови є достатнім на період воєнного стану для провадження господарської діяльності з використанням стаціонарних джерел забруднення атмосфери, а тому відсутні підстави для застосування заходів реагування до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем не доведено порушення відповідачем природоохоронного законодавства, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 09 квітня 2025 р.
09.04.25