Рішення від 11.04.2025 по справі 200/1659/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року Справа№200/1659/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 057150013637 від 10.02.2025 про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням:

до загального страхового стажу періодів: з 23 липня 1992 року по 03 лютого 1993 року; з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 20 березня 1995 року по 18 травня 1995 року; з 29 травня 1995 року по 29 листопада 1995 року;

до пільгового стажу за Списком №1 періодів: з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 15 квітня 1996 по 03 червня 1996 року; з 23 вересня 1997року по 31 березня 1999 року; з 01 січня 2000 року по 31 липня 2000 року; з 29 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року; 31 травня 2016 року; з 03 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; з 01 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року; з 27 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року; з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року; 30 вересня 2017 року; з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року; 30 червня 2019 року.

Ухвалою від 12 березня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/1659/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Зазначеною ухвалою у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були витребувані докази у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03 лютого 2025 року він звернувся через портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. До заяви були надані необхідні документи. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 057150013637 від 10.02.2025 йому відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону № 1058 (Список№1). Відповідно до рішення органу ПФУ вік заявника 50 років 2 місяці 4 дні. Загальний страховий стаж складає 29 років 1 місяць 9 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 складає 7 років 8 місяців 18 днів. Відповідно до вказаного рішення певні періоди роботи позивача не були зараховані до його страхового та пільгового стажу. Позивач не погоджується із рішенням відповідача, вважає його таким, що прийняте всупереч норм чинного законодавства. Вказує, що має достатньо стажу, який підтверджений трудовою книжкою та відповідними документами, для призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач 03.02.2025 звернувся із заявою з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На момент звернення із заявою про призначення пенсії позивачу виповнилось 50 років 2 місяці 4 дні. Страховий стаж складає 29 років 01 місяць 9 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 07 років 08 місяців 18 днів. Рішенням від 10.02.2025 № 05715003637 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди з 23.07.1992 по 03.02.1993, з 26.04.1993 по 01.06.1993 та з 20.03.1995 по 15.05.1995, оскільки в трудовій книжці відсутні дати наказів про прийом/звільнення, маються виправлення. Будь-яких інших документів, які містять відомості про спірні періоди роботи, для підтвердження стажу позивачем не надано. До страхового стажу не зарахований період роботи з 29.05.1995 по 29.11.1995 на території російської федерації, оскільки 19.06.2023 для України припинена дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992. Також відповідач зазначив, що у разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа 6 повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. Крім того, неможливість проведення органом Пенсійного фонду України перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що Головне управління має беззаперечно враховувати при призначенні/перерахунку пенсії періоди роботи по трудовій книжці, довідки про стаж та заробітну плату на території російської федерації, які не підтверджені первинними документами та за відсутності інформації про сплату страхових внесків, як це передбачено законом. Також не враховано довідки від 15.10.2024 № 567 та № 568, які видані ПрАТ «ММК ім. Ілліча», оскільки до 24.02.2022 ПРАТ «ММК ім. Ілліча» здійснював свою господарську діяльність на території м. Маріуполь, яке з 05.03.2022 відноситься до окупованих територій. Будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. Також зазначає, що в межах повноважень визначених пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, здійснити перевірку відомостей, зазначених у довідках не можливо. Відповідач вказує, що Головне управління в даному випадку діяло за принципом належного урядування, послідовно, своєчасно, прозоро, відповідально і виходячи з наданих йому законом повноважень не могло змінити ситуацію на користь позивача. Також зазначає, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та зазначає, що відповідно до п. 1 постанови КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Щодо періодів з 23.07.1992 по 03.02.1993, з 26.04.1993 по 01.06.1993, з 20.03.1995 по15.05.1995 зазначив, що чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права. Щодо періоду з 29.05.1995 по 29.11.1995 позивач зазначає, що у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Не зарахування до страхового стажу роботи періоду роботи позивача з 29.05.1995 по 29.11.1995 з посиланням на Лист Міністерства закордонних справ України «Щодо припинення дії міжнародного договору» від 29.12.2022 №72/14-612- 108210, норми Закону України №3674-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» суперечить конституційному принципу дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, що передбачені ст. 58 Конституції України. З приводу довідок від 15.10.2024 №567 та №568, що видані ПрАТ «ММК ім. Ілліча» позивач зазначає, що в обґрунтування відзиву наводиться те, що ПрАТ «ММК ім. Ілліча» до 24.02.2022 року здійснював свою господарську діяльність на території м. Маріуполь. Позивач вказує, що на день видачі довідки №567 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15.10.2024 ПрАТ «ММК ім. Ілліча» перебуває на території України, підконтрольній українській владі. Отже, періоди роботи в ПРАТ «ММКІ» мають бути зараховані до пільгового стажу за Списком №1. Щодо дискреційних повноважень позивач вказує, що повноваження пенсійного органу і порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Якщо під час розгляду заяви у відповідача були наявні документи, що підтверджують заявлені позивачем факти, і ця обставина встановлена судом, то застосуванню підлягає саме захід примусу саме ухвалення рішення про призначення пенсії. Отже, застосування судом такого способу захисту порушеного права позивача як зобов'язати призначити пенсію, не є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , виданим 02 січня 2020 року органом № 1437, РНОКПП НОМЕР_1 .

03 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача від 03 лютого 2025 року була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

10 лютого 2025 року за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 057150013637 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії. В рішенні зазначено наступне. Вік заявника 50 років 2 місяці 4 дні. Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Загальний страховий стаж складає 29 років 1 місяць 9 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 складає 7 років 8 місяців 18 днів. При розгляді документів, до страхового стажу не зараховано періоди: 23.07.1992 - 03.02.1993, оскільки відсутня дата наказу на звільнення; 26.04.1993 - 01.06.1993, оскільки відсутня дата наказу на прийом; 20.03.1995 - 15.05.1995, оскільки наявне виправлення в даті прийому; 29.05.1995 - 29.11.1995 робота в російській федерації, оскільки 19.06.2023 року для України припинена дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 року. Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Довідки від 15.10.2024 №567 та №568, видані ПРАТ «ММК ім.Ілліча» не враховано, оскільки до 24.02.2022 року ПРАТ «ММК ім.Ілліча» здійснював свою господарську діяльність на території м. Маріуполь. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, місто Маріуполь з 05.03.2022 року відноситься до окупованих територій. Тому пільговий стаж за списком №1 враховано згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону № 1058 ( список№1).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1) затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1. Порядку № 22-1 заява, зокрема, про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Пунктом 2.1. Порядку №м 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу);

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Стаття 62 Закону № 1788-ХІІ встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Отже, право особи на призначення пільгової пенсії відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Як встановлено судом, позивач 03 лютого 2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 лютого 2025 року № 057150013637 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, при цьому, певні періоди трудової діяльності позивача не були зараховані до його страхового та пільгового стажу.

Щодо незарахування періодів роботи позивача 23 липня 1992 року по 03 лютого 1993 року; з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 20 березня 1995 року по 18 травня 1995 року до його страхового стажу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина 2 статті 24 Закону № 1058-IV).

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, спірні періоди роботи позивача з 23 липня 1992 року по 03 лютого 1993 року; з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 20 березня 1995 року по 18 травня 1995 року мають бути підтверджені трудовою книжкою.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 позивач:

- 23.07.1992 року - прийнятий до Свердловської автобази слюсарем по ремонту а/м першого розряду (наказ № 53к від 23.07.19920) (запис № 2);

- 03.02.1993 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (наказ № 18к) (запис № 3);

- 26.04.1993 року прийнятий до Шахти «Комсомольська в/о «Антрацит» учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею (наказ № 75ок) (запис № 4);

- 01.06.1993 року - звільнений за ст. 36 п. 3 КЗпП України у зв'язку із призовом на військову службу (наказ № 240ок від 11.06.1993 року) (запис № 5);

- 20.03.1995 року прийнятий до ЦЗФ «Нагольчанська» в/о «Антрацитвуглезбагачення» у механічний цех учнем електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту обладнання 1 розряду (наказ № 61-к від 21.03.1995 року) (запис № 6);

- 18.05.1995 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (наказ № 99-к від 19.05.1995 року ) (запис № 7).

Як вбачається зі спірного рішення. до страхового стажу не зараховано періоди: з 23.07.1992 по 03.02.1993, оскільки відсутня дата наказу на звільнення; з 26.04.1993 по 01.06.1993, оскільки відсутня дата наказу на прийом; з 20.03.1995 по 15.05.1995, оскільки наявне виправлення в даті прийому.

Так, на момент внесення у трудову книжку позивача спірних записів була чинна Інструкція «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях», затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальним питанням від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162). 17.08.1993 набула чинності інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (далі- Інструкція № 58), окремі положення якої повністю кореспондуються з положеннями Інструкції № 162.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівників та службовців. Трудові книжки ведуться на всіх працівників та службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організації, які пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на нештатних працівників, за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого терміну від часу прийому на роботу.

У трудову книжку вносяться: - відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; - відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; - відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; - відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не записуються.

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення провадиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу.

Пунктом 2.7 Інструкції № 162 визначено, що якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності - вищою організацією, якій було підпорядковане підприємство.

У розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

Згідно з пунктом 2.13 Інструкції № 162 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Відповідно до пункту 2.26. Інструкції № 162 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дату та номер.

Як вбачається з трудової книжки позивача, у записі № 3 про звільнення позивача зі Свердловської автобази у графі 4 зазначено номер наказу про звільнення, проте відсутня його дата. У записі № 4 про прийняття позивача до Шахти «Комсомольська в/о «Антрацит» у графі № 4 зазначений номер наказу про прийняття, проте відсутня його дата. Запис № 6 про прийняття до ЦЗФ «Нагольчанська» в/о «Антрацитвуглезбагачення» містить виправлення у даті прийняття.

Суд зауважує, що пунктом 18 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» визначено, що відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та з видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналогічна норма міститься у пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників».

Отже, за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права. Працівник не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Таким чином, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.

Суд зауважує на тому, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021року у справі № 300/860/17, від 06.03.2018 р. у справі №754/14898/15-а, в постанові від 17.07.2018 у справі №220/989/17, від 25.04.2019 у справі № 593/283/17, від 30.09.2019 по справі № 638/18467/15-а.

З наведених обставин вбачається, що пенсійний орган фактично переклав відповідальність за неналежне виконання роботодавцем своїх обов'язків на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування періодів роботи позивача з 23 липня 1992 року по 03 лютого 1993 року; з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 20 березня 1995 року по 18 травня 1995 року до його страхового стажу.

Щодо періоду роботи позивача з 29 травня 1995 року по 29 листопада 1995 року суд зазначає таке.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 у період з 29 травня 1995 року по 29 листопада 1995 року працював на території російської федерації (Ленский строительно-монтажный трест ПСМО АК «Алмазы России-Саха») електрозварювальником за 3 розрядом.

Крім того, позивачем до заяви про призначення пенсії була додана заява, в якій позивач повідомляє, що не одержую пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частиною 1, 2 статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Таким чином, питання врахування періодів роботи у російській федерації після 01 січня 1991 року до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами міжнародних угод, підписаних Україною та російською федерацією.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Частиною 2 статті 4 Угоди Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російської федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, (в тому числі документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і за вислугу років), передбачені Порядком підтвердження наявного стажу роботи, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Отже, прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці.

Трудова книжка позивача містить запис про його роботу на території Російської Федерації у період з 29 травня 1995 року по 29 листопада 1995 року електрозварювальником за 3 розрядом в Ленском строительно-монтажном тресте ПСМО АК «Алмазы России-Саха». Такі записи засвідчені печаткою вказаного підприємства та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості. Автентичність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється.

Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.

Таким чином, Угода припинилася через шість місяців з дня отримання депозитарієм повідомлення України про вихід з Угоди, що сталося не раніше, ніж 30.05.2023.

У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13 Угоди).

Так само не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії, і припинення участі російської федерації в Угоді, адже такий стаж ним набутий до прийняття відповідних нормативних актів.

Крім того, надана позивачем трудова книжка не може піддаватися сумніву та позбавляти особу права на зарахування відповідних періодів до стажу лише з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 січня 2025 року у справі № 620/3530/22.

Водночас у цій постанові колегія суддів сформулювала такий правовий висновок: «відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки».

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав для відмови у зарахуванні спірного періоду роботи позивача на території російської федерації, записи про який містяться у його трудовій книжці, до його страхового стажу.

Відтак, дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 29 травня 1995 року по 29 листопада 1995 року електрозварювальником в Ленском строительно-монтажном тресте ПСМО АК «Алмазы России-Саха») є протиправними. Отже цей період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

З приводу вимог позивача щодо зарахування до його пільгового стажу за Списком №1 періодів: з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 15 квітня 1996 по 03 червня 1996 року; з 23 вересня 1997 року по 31 березня 1999 року; з 01 січня 2000 року по 31 липня 2000 року; з 29 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року; 31 травня 2016 року; з 03 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; з 01 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року; з 27 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року; з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року; 30 вересня 2017 року; з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року; 30 червня 2019 року суд зазначає наступне.

Щодо періодів з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року та з 15.04.1996 року по 03.06.1996 року.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 , позивач:

- 15.04.1996 року - прийнятий до ШБУ ВО «Антрацит» учнем гірника підземного гірничомонтажної дільниці № 3 з повним робочим днем під землею (запис № 10);

- 03.06.1996 року - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (запис № 11).

Як вбачається з розрахунку стажу позивача, вказані періоди не зараховані до його пільгового стажу.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, віднесені всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (1010100а) (пункт 1 Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І Гірничі роботи).

До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162, віднесені всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (1010100а) (пункт 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І Гірничі роботи).

Як вбачається із положень пункту 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Суд зауважує, що на підтвердження пільгового стажу у вказаний період позивачем надана трудова книжка, проте, матеріали справи не містять наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.

В матеріалах пенсійної справи позивача наявний лист Фонду Державного майна України № 10-78-30620 від 11.11.2024 року, наданий на адвокатський запит щодо запиту інформації та документів для підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 на відокремленому підрозділі «Шахта «Комсомольська» державного підприємства «Антрацит» та «Шахтобудмонтажному управлінні виробничого об'єднання Антрацит», яким Фонд державного майна повідомив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцезнаходженням державного підприємства «Антрацит» є: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, буд. 38, яке включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309. Враховуючи, що єдиний майновий комплекс державного підприємства «Антрацит» знаходиться на тимчасово окупованій території, на сьогодні зв'язок з підприємством відсутній. Також зазначено, що відповідно до Закону України «Про Фонд державного майна України» серед повноважень Фонду відсутнє забезпечення збереження архівних документів з особового складу підприємств, установ та організацій, які знаходяться або коли-небудь знаходилися у його сфері управління, або у сфері управління центральних органів виконавчої влади, правонаступником яких є Фонд. Таким чином, Фонд не має можливості підтвердити трудовий стаж ОСОБА_1 під час роботи на відокремленому підрозділі «Шахта «Комсомольська» державного підприємства «Антрацит». Додатково повідомлено, що запитувана інформація стосовно «Шахтобудмонтажне управління виробничого об'єднання Антрацит» у Фонді відсутня. Також вказаним листом проінформовано, що у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, який ведеться з 01.07.2000.

Суд зауважує, що зазначені періоди роботи стосується періоду до запровадження персоніфікованого обліку, а отже основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжки позивача.

Законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Проте, за відсутності у трудовій книжці відомостей про характер виконуваної особою роботи, особливо, що стосується тих осіб, пенсія яким призначається на пільгових умова, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (постанова Верховного Суду від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19).

Суд зазначає, що записи у трудовій книжці позивача містять інформацію щодо його роботи у періоди з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року та з 15 квітня 1996 року по 03 червня 1996 року на підземних роботах з повним робочим днем у шахті, що віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, суд зазначає, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у національній судовій практиці у відповідній сфері правовідносин та відображений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а, а також постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 732/2003/14 та від 05.03.2019 по справі №679/774/16-а.

Отже, відсутність наказу про атестацію робочих місць не може позбавляти позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах.

З огляду на викладене, суд доходить висновку щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періодів його роботи з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року та з 15 квітня 1996 року по 03 червня 1996 року.

Щодо періодів: з 23 вересня 1997 року по 31 березня 1999 року; з 01 січня 2000 року по 31 липня 2000 року.

В трудовій книжці серії НОМЕР_3 наявний запис № 14, згідно з яким позивач 23.09.1997 року прийнятий до Державного концерну «Азовмаш» м. Маріуполь у фірму «Азоввагон» до котельно-зварювального цеху № 32 електрозварником ручного зварювання усередині резервуарів баків цистерн 3 розряду.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_4 , позивач:

- 23.09.1997 року прийнятий до котельно-зварювального цеху № 32 фірми «Азоввагон» електрозварником ручного зварювання усередині резервуарів баків цистерн 3 розряду (запис № 2);

- 28.09.1998 року присвоєно четвертий розряд електрозварника (запис № 3);

- 14.07.2000 року переведений у тому ж цеху електрозварником ручного зварювання, зайнятим на роботах усередині резервуарів баків цистерн відсіків суден 4 розряду (запис № 4);

- 31.07.2000 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (запис № 5).

Як вбачається з розрахунку стажу (форма РС-право) до пільгового стажу позивача за Списком № 1 зарахована лише частина цього періоду з 01.04.1999 року по 31.12.1999 року, при цьому пояснень щодо незарахування до пільгового стажу позивача вказаного періоду спірне рішення не містить.

Водночас, газозварники, зайняті на роботах всередині резервуарів, баків, цистерн і відсіків суден, віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162, (код 12100000-11620) розділу XXIII. Загальні професії.

У позовній заяві позивач вказує на відсутність можливості отримати будь-які уточнюючі довідки про стаж позивача.

З наданих позивачем Наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №62 від 20.01.1994 «Про створення акціонерного товариства «Азов», Статуту відкритого акціонерного товариства «Азов» від 1994 року, Статуту Відкритого акціонерного товариства «АЗОВ» від 1998 року, Статуту відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» від 2003р., Статуту Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» від 2007 р., Статуту Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» від 2011 р., Статуту Приватного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» від 2016 року прослідковується зміна назви та юридичної адреси Маріупольського державного концерну «Азовмаш» акціонерне товариство «Азов», до складу якого входила фірма «Азоввагон», який перетворено у Приватне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (Код згідно з 20355550).

Згідно інформації Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) Приватне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (Код згідно з 20355550) з 30.01.2019 року перебуває у процесі ліквідації. 16.09.2024 року призначено арбітражного керуючого Лецкан В.Л.

У відповідь на адвокатський запит арбітражний керуючий Лецкан В.Л. листом від 06.11.2024 року № 02-23/1858 повідомив, що постановою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 у справі №910/8259/16 ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 4 нежиле приміщення 63, ідентифікаційний код 20355550) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/8259/16 ліквідатором ПРАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 4 нежиле приміщення 63, ідентифікаційний код 20355550) призначено арбітражного керуючого Лецкана Вячеслава Львовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №3 від 30.01.2013). Виробничі потужності, діловодство, архіви ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» знаходяться не за юридичною адресою підприємства: 02094, м. Київ, вул. Пожарського, 4 нежиле приміщення 63, а в м. Маріуполь, яке з 20 травня 2022 року є окупованим росією. Відповідно, тимчасово, на період окупації, територія м. Маріуполь є непідконтрольною Україні і будь-якого офіційного зв'язку (поштового, залізничного, автомобільного і т.д.) з містом немає. Вся первинна документація, у тому числі кадрове діловодство ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», знаходяться на території м. Маріуполь, який є окупованим.

Суд зазначає, що в Індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна інформація з 1999 року, з якої вбачається, що позивач по липень 2000 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» (ЄДРПОУ 20355550). Робота позивача у ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» обліковується за кодом обліку спец стажу - ЗПЗ013А1 (Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць) проте, лише у 1999 році та всього 8 місяців (місяць завершення - 12).

Внаслідок чого, територіальним органом Пенсійного фонду України до пільгового стажу позивача за списком № 1 був зарахований період його роботи в ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» (ЄДРПОУ 20355550) лише з 01.04.1999 по 31.12.1999.

Суд зазначає, що Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12 грудня 2002 року та № 303 від 12 березня 2003 року.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, а додаток 3 до Положення це форма ОК-2.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Приписами частини 2 статті 21 Закону №1058-IV передбачено, що на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 21 Закону №1058-IV, персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості в частині персональної електронної облікової картки, які відображають страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Згідно з частиною 5 статті 21 Закону №1058-IV, персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, реєстр застрахованих осіб це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов'язковим медичним оглядам.

Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

На кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості:

2) частина картки, що відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску (страхових внесків) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема, відомості про трудову діяльність (про прийняття на роботу, присвоєння, зміну, позбавлення розряду, рангу, класу, звання, категорії, складення присяги, проходження стажування, переведення на іншу роботу, підстави звільнення); інформація про основне місце роботи; дані про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування; номер списків (розділ, підрозділ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; результати атестації умов праці із зазначенням номера і дати розпорядчого акта; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць, у тому числі в особливих умовах праці, що дають право на пільги.

З наведеного вбачається, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, а персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Отже, особа не може нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків через невиконання / неналежне виконання роботодавцем його обов'язків як страхувальника щодо подання (своєчасного подання) відповідної звітності до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Водночас суд зауважує, що наявність права на пенсію на пільгових умовах встановлюється не виключно за даними Реєстру застрахованих осіб. Додані позивачем до заяви про призначення пенсії від 03 лютого 2025 року документи повністю підтверджують факт роботи останнього у спірний період з 23 вересня 1997 року по 31 липня 2000 року у Державному концерні «Азовмаш» м. Маріуполь у фірму «Азоввагон», яке було перетворене у ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», за професією електрозварник ручного зварювання усередині резервуарів баків цистерн 3 розряду, яка віднесено до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З огляду на викладене, періоди роботи позивача з 23 вересня 1997 року по 31 березня 1999 року; з 01 січня 2000 року по 31 липня 2000 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо періодів: з 29 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року; 31 травня 2016 року; з 03 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; з 01 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року; з 27 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року; з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року; 30 вересня 2017 року; з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року; 30 червня 2019 року.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_4 позивач:

- 04.09.2000 року прийнятий до ВАТ «Маріупольський Металургійний комбінат ім.. Ілліча» у цех з ремонту будівель та споруджень електрозварником ручного зварювання 4 розряду (запис № 6);

- 01.09.2001 року - переведений там же електрозварником ручного зварювання на ділянку покрівлі 5 розряду (запис № 7);

- Відповідно до запису № 8 ВАТ «Маріупольський Металургійний комбінат ім.. Ілліча» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» рішенням загальних зборів акціонерів «ВАТ «ММК ім. Ілліча», протокол № 13 від 01 липня 2010 року;

- 17.07.2013 року - переведений у доменний цех електрозварником ручного зварювання 5 розряду (запис № 9);

- 14.05.2015 року - переведений у доменному цеху електрозварником ручного зварювання 6 розряду. Механослужба. Бригада електрозварників, газозварників (запис № 10);

- Відповідно до запису № 11 Публічне акціонерне товариство «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча» рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «ММК ім. Ілліча». Протокол № 2 від 25.04.2016 р.;

- 01.11.2016 року - переведений у цех оперативного обслуговування устаткування виробничих цехів. Дільниця з ремонту устаткування доменного цеху. Бригада з обслуговування і ремонту технічного устаткування, електрозварником ручного зварювання 6 розряду (запис № 12);

- 06.07.2018 року - переведений у доменний цех. Механослужба. Бригада з обслуговування і ремонту технічного устаткування електрозварником ручного зварювання 6 розряду (запис № 13).

Цей запис є останні у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 .

Крім того, позивачем була надана довідка ПрАТ «ММК ім. Ілліча» від 15 жовтня 2024 року № 700 про те, що ОСОБА_1 дійсно працював на підприємстві ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з 04 вересня 2000 року по 18 квітня 2022 року. 18 квітня 2022 року позивача звільнено за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ № РОЗП. 177-к від 18.04.2022 року.

Як вбачається з розрахунку стажу (форма РС-право) до пільгового стажу позивача зараховані такі періоди: з 04.09.2000 року по 01.09.2001 року, з 02.09.2001 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 16.07.2013 року - за Списком № 2; з 17.07.2013 року по 28.11.2015 року, з 01.12.2015 року по 30.05.2016 року, з 01.06.2016 року по 02.08.2016 року - за Списком № 1; з 01.09.2016 року по 26.10.2016 року, з 01.11.2016 року по 29.09.2017 року, з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року - за Списком № 2; з 01.01.2018 року по 05.07.2018 року, з 01.10.2018 року по 29.06.2019 року, з 01.07.2019 року по 28.02.2022 року - за Списком № 1.

Спірні періоди роботи з 29 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року; 31 травня 2016 року; з 03 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; з 27 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року; 30 вересня 2017 року з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року; 30 червня 2019 року до пільгового стажу позивач не зараховано, а періоди з 01 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року; з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року; з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року зараховано за Списком № 2.

Як вбачається з довідки ПрАТ «ММК ім. Ілліча» від 15 жовтня 2024 року № 567 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день у ПрАТ «ММК ім. Ілліча» і за період з 17 липня 2013 року по 02 серпня 2016 року виконував роботи у доменному виробництві (доменний цех) за професією робітника (електрозварника ручного зварювання) ремонтної служби, зайнятого ремонтом устаткування в місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. Робота передбачена Списком №1 розділ 3 підрозділ 1 пункт «а» код КП 3.1а-3 постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року. Довідка видана на підставі наказів про атестацію робочих місць № 98 від 07.05.2009 року та № 330 від 07.05.2014 року. У додаткових відомостях зазначено: технологічний процес, штатний розклад, дані, наявні в інформаційних(автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства, технологія виробництва.

Згідно з довідкою ПрАТ «ММК ім. Ілліча» від 15 жовтня 2024 року № 568 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день у ПрАТ «ММК ім. Ілліча» і за період з 03 серпня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, з 01 листопада 2016 року по 05 липня 2018 року та з 06 липня 2018 року по 18 квітня 2022 року виконував роботи у доменному виробництві (доменний цех, ЦООУВЦ, доменний цех) за професією працівника (електрозварника ручного зварювання) зайнятого ремонтом устаткування в цмовах діючого виробництва, що передбачено Списком №1 розділ 3 підрозділ 6 постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року. Довідка видана на підставі наказів про атестацію робочих місць № 330 від 07.05.2014 року, № 953 від 15.12.2017 року, № 1008 від 29.12.2017 року, № 863 від 17.10.2018 року, № 400 від 07.05.2019 року. У додаткових відомостях зазначено: особові рахунки, технологічний процес, штатний розклад, дані, наявні в інформаційних(автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства, технологія виробництва.

До вказаних довідок додані витяги з наказів про атестацію робочих місць № 98 від 07.05.2009 року, № 330 від 07.05.2014 року, № 953 від 15.12.2017 року, № 1008 від 29.12.2017 року, № 863 від 17.10.2018 року, № 400 від 07.05.2019 року, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення електрозварнику ручного зварювання.

До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, віднесені робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом устаткування в місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (код 3.1а-3) (пункт «а» робітники, підрозділ 1. Доменне виробництво розділу ІІІ Чорна металургія).

Як вбачається зі спірного рішення № 057150013637 від 10 лютого 2025 року, довідки від 15.10.2024 №567 та №568, видані ПРАТ «ММК ім.Ілліча» не враховано, оскільки до 24.02.2022 року ПРАТ «ММК ім.Ілліча» здійснював свою господарську діяльність на території м. Маріуполь. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, місто Маріуполь з 05.03.2022 року відноситься до окупованих територій. Тому пільговий стаж за списком №1 враховано згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, Маріупольський район Донецької області за винятком с. Заїченко, с. Пікузи, з 05.03.2022 року є тимчасово окупованим. Дата завершення тимчасової окупації у Переліку відсутня.

Проте, як вбачається з наданої позивачем копії довіреності № 21 від 07 грудня 2023 року. виданої Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний завод імені Ілліча» (ПрАТ «ММК ім. Ілліча») щодо уповноваження виконуючу обов'язки директора з персоналу та соціальним питанням Кондалову О.М. представляти інтереси ПрАТ «ММК ім. Ілліча») та виконувати в його інтересах певні дії, юридичною адресою ПрАТ «ММК ім. Ілліча» є: Україна, 69088, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9.

Тобто, ПрАТ «ММК ім. Ілліча» змінено юридичну адресу. Підприємство перебуває на території, підконтрольній України.

Таким чином, неврахування відповідачем при обчисленні пільгового стажу позивача довідок від 15.10.2024 №567 та №568, виданих ПРАТ «ММК ім.Ілліча» є необґрунтованим.

Крім того, згідно з наказом ПрАТ «ММК ім. Ілліча» від 21 листопада 2022 року № 35 «Про введення в дію нових печаток» у зв'язку з втратою Підприємством печаток і штампів через неможливість здійснення діяльності підприємства на території міста Маріуполь, де ведуться активні бойові дії через військову агресію Російської Федерації проти України, 23 листопада 2023 року введено в дію печатку, відбиток якої міститься у Додатку 1 до цього наказу.

Документи, видані ПрАТ «ММК ім. Ілліча», які були подані позивачем до територіального органу Пенсійного фонду України разом із заявою про призначення пенсії, в тому числі і довідки від 15.10.2024 №567 та №568, видані ПРАТ «ММК ім.Ілліча» були підписані в.о. директора з персоналу та соціальним питанням Кондаловою О.М. та завірені печаткою, введеною в дію згідно з наказом ПрАТ «ММК ім. Ілліча» від 21 листопада 2022 року № 35 «Про введення в дію нових печаток», юридична адреса підприємства, вказана на довідках: 69088, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9.

Отже, у суду відсутні сумніви у достовірності інформації, зазначеної у довідках від 15.10.2024 року № 567 та № 568, виданих ПрАТ «ММК ім. Ілліча». Доказів недостовірності цієї інформації відповідачем не надано.

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу, позивач у період з вересня 2000 року по квітень 2022 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ ММК ім. Ілліча». Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування містить відомості про нарахування позивачу заробітної плати та сплату страхових внесків у вказаний період. Водночас робота позивача у ПрАТ ММК ім. Ілліча» обліковується за кодом обліку спецстажу - ЗПЗ013А1 (Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць) у листопаді 2015 року лише 28 днів; у травні 2016 року - 30 днів; у серпні 2016 року - 2 дні; у період з вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року, вересня 2017 року по грудень 2017 року, з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017, з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року - за кодом ЗПЗ013Б1 (Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України); з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року та 30 червня 2019 року як спец стаж не обліковується.

Внаслідок чого, територіальним органом Пенсійного фонду України до пільгового стажу за списком № 1 не були зараховані періоди роботи позивача з 29 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року; 31 травня 2016 року; з 03 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; з 01 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року; з 27 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року; з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року; 30 вересня 2017 року; з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року; 30 червня 2019 року.

Проте, як вже було зазначено судом особа не може нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків через невиконання / неналежне виконання роботодавцем його обов'язків як страхувальника щодо подання (своєчасного подання) відповідної звітності до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Водночас додані позивачем до заяви про призначення пенсії від 03 лютого 2025 року документи повністю підтверджують факт роботи останнього у спірні періоди: з 29 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року; 31 травня 2016 року; з 03 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; з 01 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року; з 27 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року; з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року; 30 вересня 2017 року; з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року; 30 червня 2019 року в ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за професією, віднесеною до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для зарахування періодів роботи позивача в ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з 29 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року; 31 травня 2016 року; з 03 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; з 01 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року; з 27 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року; з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року; 30 вересня 2017 року; з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року; 30 червня 2019 року до його пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За встановлених обставин справи суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 057150013637 від 10 лютого 2025 року про відмову у призначенні пенсії позивачу. Отже. таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 7 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 3 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а, від 12 квітня 2018 року справі № 826/8803/15, від 21 червня 2018 року у справі №274/1717/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/5134/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/521/16, від 30 березня 2021 року у справі №400/1825/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суд також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі №380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що призначення пенсій та визначення наявності стажу, достатнього для її призначення є виключно повноваженнями Пенсійного фонду України. Отже, позовні вимоги в частині задоволенню не підлягають.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 057150013637 від 10.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 лютого 2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів: з 23 липня 1992 року по 03 лютого 1993 року; з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 20 березня 1995 року по 18 травня 1995 року; з 29 травня 1995 року по 29 листопада 1995 року, та до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 15 квітня 1996 по 03 червня 1996 року; з 23 вересня 1997року по 31 березня 1999 року; з 01 січня 2000 року по 31 липня 2000 року; з 29 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року; 31 травня 2016 року; з 03 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; з 01 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року; з 27 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року; з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року; 30 вересня 2017 року; з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року; 30 червня 2019 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн. відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) № 057150013637 від 10.02.2025 про відмову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03 лютого 2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши:

- до страхового стажу періоди: з 23 липня 1992 року по 03 лютого 1993 року; з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 20 березня 1995 року по 18 травня 1995 року; з 29 травня 1995 року по 29 листопада 1995 року;

- до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: з 26 квітня 1993 року по 01 червня 1993 року; з 15 квітня 1996 по 03 червня 1996 року; з 23 вересня 1997року по 31 березня 1999 року; з 01 січня 2000 року по 31 липня 2000 року; з 29 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року; 31 травня 2016 року; з 03 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року; з 01 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року; з 27 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року; з 01 листопада 2016 року по 29 вересня 2017 року; 30 вересня 2017 року; з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 06 липня 2018 по 30 вересня 2018 року; 30 червня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 900 (дев'ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 11 квітня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар

Попередній документ

126545668

Наступний документ

126545670

Інформація про рішення:

№ рішення:	126545669
№ справи:	200/1659/25
Дата рішення:	11.04.2025
Дата публікації:	14.04.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (28.08.2025)
Дата надходження:	16.05.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії