Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 квітня 2025 року Справа№640/19452/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 8 листопада 2022 року звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплати, у сумі 8179,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати суду відзив на позовну заяву та додаткові докази по справі (а.с. 10).
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ згідно з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/19452/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року адміністративна справа № 640/19452/22 прийнята до провадження суддею зазначеного суду Волгіною Н.П. (а.с. 16).
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.
Позивач має статус учасника бойових дій.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено частиною 4 такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
В червні 2022 року на картковий рахунок позивача було перераховано щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 1491,00 грн.
Не погодившись із розміром отриманої грошової допомоги, позивач 22 вересня 2022 року направила запит до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із проханням провести їй нарахування і виплату недоплаченої різниці щорічної грошової допомоги до 5 травня 2022 року у розмірі 8 179,00 грн, враховуючи що 1 491,00 грн, вона вже отримала на свій картковий рахунок.
29 вересня 2022 року від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат позивач отримала відповідь, в якій зазначено, що відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту» Центр звертався до Мінсоцполітики, як головного розпорядника бюджетних коштів, з проханням виділити асигнування для забезпечення виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році в розмірах встановлених Законом, однак Мінсоцполітики повідомило, що затверджено паспорт відповідної бюджетної програми по КПКВК 2501150 та виділено асигнування для здійснення виплати допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2021 року № 540 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Про жертви нацистських переслідувань». Центр, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, зобов'язаний виконувати накази Мінсоцполітики, взяття зобов'язань без відповідних асигнувань та проведення видатків не у відповідності до паспорту бюджетної програми є бюджетним правопорушенням. Центром позивачу як учаснику бойових дій було нараховано разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 540, - 1 491,00 грн.
Позивач вважає бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати їй щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком протиправною, так як цією бездіяльністю порушуються її соціальні права (а.с. 1-3).
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене нормативно-правові приписи, суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 21 лютого 2020 року (а.с. 4-6, 18).
Відповідач, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (Київський МЦ НЗСВ), код ЄДРПОУ 22886300, зареєстроване місцезнаходження: 03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7, є державною установою та належним відповідачем у справі (а.с. 18).
Як вбачається з листа відповідача від 29 вересня 2022 року (вих. № 051-044-105(з)-14) позивач під час виникнення спірних правовідносин проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_4 (а.с. 7).
За поясненнями відповідача, наведеним у листі від 29 вересня 2022 року (вих. № 051-044-105(з)-14), військовою частиною НОМЕР_4 був сформований та направлений до Центру список осіб, які мають право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, в якому розмір допомоги до 5 травня позивачеві був визначений у розмірі 1491,00 грн (а.с. 7).
На підставі отриманого списку Київським МЦ НЗСВ було перераховано на спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_4 кошти для подальшого зарахування на особові рахунки одержувачів цієї допомоги, в тому числі позивачу в розмірі 1491,00 грн (а.с. 7).
У червні 2022 року ОСОБА_1 отримала грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 1491,00 грн, яка була перерахована на її рахунок.
Не погодившись із розміром отриманої допомоги 22 вересня 2022 року ОСОБА_1 направила запит до відповідача із проханням здійснити нарахування і виплату їй недоплаченої частини щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8179,00 грн (а.с. 1, 7).
Листом від 29 вересня 2022 року (вих. № 051-044-105(з)-14) Київський МЦ НЗСВ повідомив позивачу, що на виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», перерахування коштів та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, в 2022 році в розмірі 1491,00 грн здійснювалась на підставі списку, наданого військовою частиною НОМЕР_4 , платіжним дорученням на спеціальний рахунок військової частини. Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня провадилась позивачу за місцем служби, а саме - військовою частиною НОМЕР_4 . Грошова допомога до 5 травня у 2021 році надана позивачу в розмірі відповідно до прийнятої постанови Кабінету Міністрів України, списку, який надійшов до Київського МЦ НЗСВ та виділених бюджетних коштів на 2022 рік (а.с. 7).
Вважаючи протиправною бездіяльність Київського МЦ НЗСВ щодо виплати їй у 2022 році у неповному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані приписами Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-ХІІ від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Пільги учасникам бойових дій встановлені ст. 12 Закону № 3551-ХІІ.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року ст. 12 Закону № 3551-ХІІ було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення ст. 67 розділу І, п. 2-4, 6-8, 10-18, п. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, п.п. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п. 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 1 січня 2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, відповідно до якого норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11 травня 2022 року № 540 «Про деякі питання виплати разової грошової допомоги у 2022 році, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, додатком до якого передбачено, що учасникам бойових дій виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводиться у розмірі 1491,00 грн.
Відповідно до п. 5 цього Порядку бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України зазначив, що встановлення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, установленому ст. 8 Конституції України.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у 2022 році позивач як учасник бойових дій мала право на грошову допомогу до 5 травня в редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір цієї допомоги - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із ч. 4 ст. 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.
Разом з цим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році застосуванню підлягає саме ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 січня 2021 року (справа № 440/2722/20).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, 1934,00 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22 Верховний Суд сформулював висновки у подібних правовідносинах, відповідно до яких враховуючи положення ч. 2 ст. 20 Закону № 389-VІІІ, ч. 7 ст. 20 та абз. 3 пп. 2 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
Разом із цим у постанові від 13 червня 2023 року у адміністративній справі № 560/8064/22 Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22, та зазначив, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення ст. 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення ч. 3 ст. 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 30 січня 2019 у справі № 755/10947/17, відповідно до якого, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2022 році становив 9670,00 грн (1934,00 грн х 5).
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно нараховано та сплачено (через військову частину) позивачу щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2022 рік в розмірі меншому, ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Як наслідок, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу у належному розмірі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача як учасника бойових дій разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 8179,00 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними (п. 3 ч. 1), а також шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6 ч. 1).
Згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними (п. 3); прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Беручи до уваги приписи ст.ст. 5, 245 КАС України, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові цього суду від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, позовні вимоги позивача і в цій частині підлягають задоволенню.
Як встановлено судом сума недоплаченої позивачу допомоги до 5 травня за 2022 рік становить 8 179,00 грн.
На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену частину грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 8179,00 грн.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивач є звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 262, 293, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, зареєстроване місцезнаходження: 03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у належному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік.
Стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, зареєстроване місцезнаходження: 03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій у розмірі 8179 (вісім тисяч сто сімдесят дев'ять) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна