11 квітня 2025 р.Справа № 160/10406/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
10.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, яку подано представником позивача - адвокатом Циндрою Романом Андрійовичем, про визнання протиправною та скасування постанови відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 078108 від 02.04.2025.
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 078108 від 02.04.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у справі щодо її оскарження. Заяву обґрунтовано тим, що подання позову та відкриття провадження у справі не зупиняють дію оскаржуваної постанови, яку може бути пред'явлено до примусового виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведених положень КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до позовної заяви документи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною четвертою статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
З матеріалів справи встановлено, що 02.04.2025 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Дяденчуком прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 078108, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за допущене 18.02.2025 о 13 год. 45 хв. на вул. Журналістів, 16 у м. Дніпро порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № 063939 від 18.02.2025.
Очевидна протиправність оскаржуваної постанови має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо). Позивач посилається на обставини невідповідності постанови вимогам законодавства, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися судом під час розгляду адміністративної справи та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог. Факт протиправності оскаржуваної постанови потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі.
Зі змісту постанови № 078108 від 02.04.2025 та доданих до позовної заяви матеріалів судом не встановлено очевидних ознак протиправності вказаного індивідуального акта суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням.
У заяві про забезпечення позову не зазначено і не додано до неї доказів на підтвердження вчинення відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті дій, спрямованих на стягнення з ОСОБА_1 штрафу на підставі постанови № 078108 від 02.04.2025, звернення її до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на доходи позивача або накладення арешту на належні йому кошти.
Позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які би вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило би захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
З огляду на визначений позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, суд вважає, що доводи позивача, якими обґрунтовано заяву про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, визначені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська