11 квітня 2025 рокуСправа №160/27908/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши питання щодо ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/27908/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
26.03.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу;
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування на військовий облік та видачу військово-облікового документу ОСОБА_1 ;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу оформленого належним чином військово-облікового документу.
01.04.2025 представником ОСОБА_1 , адвокатом Суботіним Геннадієм Геннадійовичем подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/27908/24, яким просить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28500 (двадцять вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що в позовній заяві сторона позивача повідомляла, що планує заявити до компенсації судові витрати впродовж 5 днів з дня проголошення рішення суду, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України. На підтвердження витрат у сумі 28500,00 грн., що підлягають сплаті ОСОБА_1 , адвокатське об'єднання «Ліга Сова», як представник останнього по справі №160/27908/24, надало: копію договору про надання юридичної (правничої)допомоги №12/08/2024/2 від 12.08.2024; копію додатку 1 до Договору про надання юридичної (правничої) допомоги №12/08/2024/2 від 12.08.2024; копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №12/08/2024/2 від 12.08.2024 з детальним описом і розрахунком наданих послуг, у зв'язку із чим наявні всі правові підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28500,00 грн., які позивач має понести у зв'язку із розглядом справи №160/27908/24 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Позивач бажає заявити до компенсації понесені витрати на професійну правничу допомогу.
07.04.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було призначено до розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі 160/27908/24 без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) на 11.04.2025.
Відповідно до ч.3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням ч.3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення за відсутності представників сторін.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши питання щодо ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу;
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування на військовий облік та видачу військово-облікового документу ОСОБА_1 ;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу оформленого належним чином військово-облікового документу.
Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2024 між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатським об'єднанням «Ліга сова» був укладений договір про надання юридичної (правничої) допомоги №21/08/2024/2.
Відповідно п. 2.1. Договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання з надання професійної правничої допомоги, пов'язаної із здійсненням представництва інтересів «Клієнта» та захисту його законних прав під час отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в т. ч. у зв'язку з навчанням за денною формою здобуття освіти, проходження військової служби у зв'язку із мобілізацією, в органах державної влади, всіх судових, правоохоронних та контролюючих органах України, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, в т.ч. але не вичерпно, в ІНФОРМАЦІЯ_3 , в органах державної влади, органах Міністерства оборони України, у військових частинах ЗС України, органах Військової служби правопорядку, органах Державного бюро розслідувань, для чого клієнт надає адвокатському об'єднанню повноваження на представлення його інтересів без жодних обмежень, в т.ч., але не виключно, у кримінальних провадженнях, цивільних, господарських та адміністративних справах, щодо вчинення певних дій, в т.ч. й процесуальних, право від його імені подавати та підписувати заяви по суті та заяви з процесуальних питань, викладати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань, надавати пояснення, в т.ч. й додаткові щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, отримувати необхідні документи (в тому числі рішення, ухвали та постанови суду) і здійснювати усі інші законні дії, пов'язані з виконанням цього договору, в т.ч. але не вичерпно, знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності або неповноти, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, одержувати довідки та документи в будь-яких компетентних органах, сплачувати державне мито або будь-які інші платежі, розписуватись за клієнта, представляти інтереси клієнта у виконавчому провадженні, в тому числі, але не виключно в органах Державної виконавчої служби, та кримінальних провадженнях.
Відповідно до п. 4.1 Договору за надану професійну правничу допомогу, беручи до уваги обсяг послуг та робіт пов'язаних з представництвом в суді та/або іншою правничою допомогою, в т.ч. й збором доказів, які є необхідними для належного захисту прав та інтересів КЛІЄНТА щодо предмету даного договору, враховуючи складність та значення для Клієнта справи, КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ гонорар у формі, незабороненій законодавством, згідно додатку, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 4.4 Договору визначено, що сума, розрахунок якої вказано в п.4.1. даного Договору, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі відповідно до Акта виконаних робіт (наданих послуг), є витратами на професійну правничу допомогу АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ за надання професійної правничої допомоги та зменшенню чи поверненню в разі виконання відповідних робіт (надання послуг) не підлягає.
На підставі Договору адвокатом було видано відповідний ордер на представництво інтересів позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
21.08.2024 між ОСОБА_1 та АО «Ліга Сова» укладено додаткову угоду від якою Сторони дійшли згоди щодо наступного. За надання професійної правничої допомоги, визначеної у п.4.1 Договору про надання професійної правничої допомоги №21/08/2024/2 від 21.08.2024, клієнт сплачує адвокатському об'єднанню «ЛІГА СОВА», гонорар в формі, не забороненій законодавством України, з розрахунку вартості наступних наданих послуг:
- усна консультація щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації - 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.;
- складання та направлення заяви про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації - 5000 (п'ять тисяч) грн.;
- аналіз реєстру судових рішень щодо оскарження бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації - 1500 (тисяча п'ятсот) грн.;
- зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції у випадку звернення до суду із позовною заявою - 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.;
- складання позовної заяви про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - 8000 (вісім тисяч) грн.;
- складання відповіді на відзив - 4000 (чотири тисячі) грн.;
- складання процесуальної заяви по справі про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - 3000 (три тисячі) грн.
- в разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про задоволення позовних вимог по справі за позовом клієнта, клієнт додатково сплачує АДВОКАТСЬКОМУ ОБЄДНАННЮ гонорар, сума якого дорівнює 10 000 грн., у зв'язку із чим належить до судових витрат.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Загальна вартість наданих послуг склала 28500,00 грн.
Отже, представником позивача доведені витрати за надання правничої допомоги у межах адміністративної справи № 160/27908/24.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Вищевказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 160/19098/21.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Дослідивши адміністративний позов, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю даної справи.
Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, суд доходить висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст. ст.139, 241, 252, 292, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Суботіна Геннадія Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/27908/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні ді - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі №160/27908/24, яким:
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 (три тисячі грн. 00 коп).
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець