11 квітня 2025 р.Справа №132зп-25/160
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у м. Дніпрі матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
09.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить зупинити вчинення виконавчих дій щодо виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2025 року № Ф-19951-0436 про сплату ним боргу (недоїмки) в розмірі 20499,46 (двадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 46 коп., за якою відкрито виконавче провадження ВП №77685043 від 07 квітня 2025 року, яке відкрите головним державним виконавцем Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ганюковою Альоною Ігоревною, та зняти арешт належних ОСОБА_1 , грошових коштів в АТ КБ "ПриватБанк" та АТ «Ощадбанк» до завершення розгляду адміністративної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
Заява обґрунтована тим, що відносно позивача Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу № Ф-19951-0436 від 17 лютого 2025 року. На підставі вказаної вимоги головним державним виконавцем Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про арешт коштів від 07.04.2025 року ВП №72911798. Позивач вважає оскаржувану вимогу про сплату боргу протиправною, оскільки аналогічна вимога позивачем була оскаржена до суду та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року справа №160/16609/21 її було скасовано. Також зазначає, що у період, за який податковий орган нарахував зазначений борг, він не здійснював адвокатську діяльність у зв'язку з проходженням військової служби. Вказує, що випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. За викладеного, позивач просить вжити заходів забезпечення позову.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами підпункту 1, пункту 5 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з вимогами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про арешт коштів боржника від 07.04.2025 року (ВП № 77685043) на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-19951-0436У від 17.02.2025 року, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яка буде предметом оскарження. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення даного позову відповідно до пункту 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно положень статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно частини 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Також, судом приймається до уваги і те, що стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оспорюваної постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, та те, що здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, відсутність у Законі України «Про виконавче провадження» механізму зупинення виконання вказаних постанов до ухвалення судового рішення по суті, суд вважає за необхідне зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-19951-0436У від 17.02.2025 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження вимоги про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-19951-0436У.
При цьому, суд вважає, що саме такий спосіб забезпечення позову є належним та узгоджується з вимогами частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
В свою чергу, зняття арешту з грошових коштів позивача не відноситься до передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України видів забезпечення позову.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно частини 2 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) - задовольнити частково.
Зупинити примусове стягнення на підставі вимоги про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-19951-0436У від 17.02.2025 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження вимоги про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-19951-0436У.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи та органу державної виконавчої служби.
Роз'яснити, що відповідно до частин першої та третьої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Роз'яснити заявнику, що відповідно частини 2 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська