11 квітня 2025 рокуСправа №160/4644/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.02.2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) через свого представника - Чернеша Д.С. (далі - представник позивача) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 (далі- відповідачі), в якій просив:
- визнати протиправними дії з 13.05.2020 року по 09.08.2024 року включно Міністерства оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00034022, Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 щодо неналежних:
розрахунку календарної, пільгової та загальної вислуги років;
алгоритму розрахунку, нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток за 2020-2024 роки;
індексації грошового забезпечення;
нарахування та виплати грошового забезпечення;
речового забезпечення;
нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року за період з 24.02.2022 року по 08.08.2024 року включно;
нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні зі служби за ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (підпункту 2 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
нарахування та виплати середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 224 від 09.08.2024 року (по стройовій частині) у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в частині щодо неналежних:
розрахунку календарної, пільгової та загальної вислуги років, зазначивши у відповідному місці: «…Вислуга років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , станом на 09.08.2024 року складає:
календарна 19 років 01 місяць 01 день;
пільгова 07 років 05 місяців 27 днів;
загальна 26 років 06 місяців 28 днів. …».
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення:
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 13.05.2020 року по 31.12.2020 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 13.05.2020 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення:
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2021 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення:
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2022 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення:
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2023 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення:
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2024 року по 09.08.2024 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2024 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення із врахуванням:
додаткової винагороди відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року за період з 24.02.2022 року по 08.08.2024 року включно у розмірі 100 000грн. щомісячно;
індексації грошового забезпечення;
з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 24.02.2022 року, з врахуванням фактично виплачених сум, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
- зобов'язати Міністерство оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00034022, Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 :
- грошову допомогу при звільненні зі служби за ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (підпункту 2 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення осадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення, із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за кожний повний календарний рік служби, а саме за 19 (дев'ятнадцять) повних календарних років служби, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошову компенсацію за:
124 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2020-2024 роки;
70 невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2024 роки з розрахунку грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 09.08.2024 року по день набрання рішенням суду законної сили включно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства;
- стягнути солідарно з Міністерства оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00034022, Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 моральну шкоду в сумі 100 000 грн.;
- при винесенні рішення судові витрати стягнути солідарно з Міністерства оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00034022, Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00034022, Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом 10-денного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався, що позивача з 13.05.2020 року зараховано до списків особового складу Військова частина НОМЕР_1 , а 09.08.2024 року виключено зі списків особового складу, про що виданий наказ від 09.08.2024 року № 224. В даному наказі невірно визначена календарна вислуга років, пільгова та загальна, невірно розрахований посадовий оклад та оклад за військове звання, не проведена індексація грошового забезпечення, не вірно визначені складові грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткової відпусток за 2022-2024 роки, не виплачена грошова компенсація вартості за неотримане речове майно. Окрім того, представник позивача зазначив, що відповідачі належним чином не сплачували єдиний внесок, внаслідок чого обмежили право позивача на пенсійне забезпечення, затримала повний розрахунок при звільненні, у зв'язку з чим позивач набув право на виплату середнього заробітку за весь період затримки розрахунку. Оскільки позивачу протиправно не було виплачено грошове забезпечення, він має право та стягнення такого забезпечення з урахуванням індексу інфляції. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами обов'язків щодо виплати позивачу належних йому сум при звільненні, останньому завдано моральної шкоди розмір якої оцінений в 100 000грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025року позивачу поновлений строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами з 14.03.2025 року, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов.
Окрім того, ухвалою суду витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену інформацію щодо нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2020 року по 09.08.2024 року та належним чином завірені документи, що стосуються спірних правовідносин у вказаний період, або повідомити суд про причини, за яких витребувані докази надати неможливо.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в загальному позовному провадженні відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року в задоволенні клопотань представника позивача про призначення психологічної експертизи та розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
03.03.2025 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування, представник відповідача посилався на те, що право представника позивача на зайняття адвокатською діяльністю припинено згідно п. 4 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що вбачається з інформації Єдиного реєстру адвокатів України.
Представник позивача у відзиві також зазначив, що 20.05.2020 року позивач був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , та згідно наказу від 16.12.2020 року вважався таким, що справи та посаду прийняв та приступив з 23.05.2020 року до виконання обов'язків за посадою з посадовим окладом 3440грн. на місяць, шпк. «старший лейтенант». Відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 року №248/291, встановлено виплачувати позивачу: надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 87% посадового окладу. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2021 року №57 позивач допущений до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою, позивача вважати таким, що з 26.02.2021 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 4090грн. на місяць, шпк «капітан» та визначено виплачувати позивачу: надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 60% посадового окладу. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.03.2021 року №82 позивача увільнено від тимчасового виконання обов'язків за іншою посадою та допущено до виконання обов'язків за штатною посадою командира радіовзводу роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 , за посадою з посадовим окладом 3440 грн. на місяць, шпк «старший лейтенант». Також встановлено виплачувати позивачу: надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 87% посадового окладу. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.03.2021 року № 82 позивача увільнено від займаної посади і призначено на посаду помічника начальника зв'язку та інформаційних систем штабу Військової частини НОМЕР_1 , за посадою з посадовим окладом 4090грн. на місяць, шпк. «капітан», з виплатою надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 60% посадового окладу.
Наказом від 09.08.2024 року №224 позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) № 320 від 21.06.2024 року відповідно до пункту третього частини п'ятої та пункту третього частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у відставку за підпунктом «а» (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 09.08.2024 року позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключено з 10.08.2024 року. Вислуга у Збройних Силах станом на 09.08.2024 року становить: календарна - 19 років 00 місяців 27 днів, пільгова - 02 роки 02 місяці 20 днів, загальна - 21 рік 03 місяці 17 днів. Відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 04.03.2022 №248/1210 встановлено виплатити: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період по 09.08.2024 року у розмірі 420 % від посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період по 09.08.2024 року. Також встановлено виплатити відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року премію за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, (з 01 по 09 серпня 2024 року з розрахунку 30 000 грн. за повний місяць). Виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 4 повних роки служби відповідно до п.1 розділу ХХХІІ Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 року №260. Грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, відповідно до пункту 2 розділу ХХІІІ «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 позивач отримав. Щорічна основна відпустка за 2020 рік використана у кількості 14 діб, встановлено виплатити грошову компенсацію за 09 діб невикористаної відпустки. Щорічна основна відпустка за 2021 рік використана у кількості 35 діб, встановлено виплатити грошову компенсацію за 05 діб невикористаної відпустки. Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана, встановлено виплатити грошову компенсацію за 40 діб невикористаної відпустки. Щорічна основна відпустка за 2023 рік використана у кількості 10 діб, встановлено виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної відпустки. Щорічна основна відпустка за 2024 рік не використана, встановлено виплатити грошову компенсацію за 40 діб невикористаної відпустки. Також наказом від 09.08.2024 року встановлено виплатити компенсацію за 70 діб невикористаної додаткової відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В наказі також зазначено, що перевізні документи на проїзд військовослужбовця, членів його сім'ї та перевезення домашніх речей не видавались. Постійним або службовим житлом не забезпечувався.
Щодо скасування наказу командира військової частини від 09.08.2024 року № 224, відповідач зазначив про неможливість здійснення перерахунку вислуги років позивачу, оскільки особова справа у військовій частині відсутня.
Стосовно вимог позивача про визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, грошової допомоги при звільненні зі служби та грошової компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток представник відповідача зазначив, що враховуючи період чинності постанови КМУ №103 (з 01.03.2018 року по 29.01.2020 року) та офіційний тексти п.4 Постанови КМУ №704 впродовж з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року та з 20.05.2023 року по теперішній час, військовою частиною НОМЕР_1 правомірно застосовано при обчисленні грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1січня 2018 року та 1762грн. у відповіді періоди. А тому відсутні правові підстави для визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 , які полягають у неперерахуванні та невиплаті грошового забезпечення та інших виплат, з врахуванням прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на 2022, 2023, 2024 роки.
Стосовно несплати грошової допомоги при звільненні зі служби за 19 повних календарних років служби представник відповідача зазначив, що позивачу правомірно виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 4 повних роки служби (з дня останнього зарахування на службу) відповідно до положень п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII.
Стосовно виплати грошового забезпечення із врахуванням додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року включно у розмірі 100 000 грн. щомісячно, представник відповідача зазначив, що за період часу з 24.02.2022 року по 08.08.2024 року військовою частиною НОМЕР_1 у повному обсязі нараховано та виплачено позивачу всі суми додаткової винагороди, передбачені постановою КМУ №168 на підставі документів, передбачених постановою КМУ №260.
Окрім того, представник відповідача зазначив, що представником позивача в порушення п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України не зазначено в позовній заяві виклад обставин та докази, якими обґрунтовуються вимоги в частині виплати грошового забезпечення із врахуванням додаткової винагороди. Стосовно грошової компенсації вартості за неотримане речове майно представник відповідача зазначив, що така компенсація не здійснювалась у зв'язку з тим, що позивач не подавав відповідну (заява (рапорт) до військової частини НОМЕР_1 .
Стосовно індексації, представник відповідача зазначив, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Стосовно здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманої виплати грошового забезпечення, представник відповідача зазначив, що виплати за нарахованими розмірами було проведено повністю, а тому відсутні підстави для стягнення компенсації та вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Стосовно нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку представник відповідача зазначив, що з позивачем повністю проведено розрахунки з усіх складових грошового забезпечення відповідно до нарахованих раніше сум, а дії Військової частини НОМЕР_1 з нарахування та виплати таких сум неправомірними визнано не було, а отже вимога позивача є передчасною.
Щодо вимог в частині відшкодування моральної шкоди, представник відповідача зазначив, що представником позивача не обґрунтовано наявності страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду, яку саме заподіяно шкоду та в чому вона полягає. Саме по собі твердження позивача про заподіяння йому шкоди не є підставою для стягнення з державного бюджету на його користь моральної шкоди, оскільки позивачем доводиться, а судом оцінюється наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.
Також представник відповідача зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовними вимогами, оскільки про всі складові розрахунку при звільненні позивач дізнався під час ознайомлення з наказом від 09.08.2024 року і мав можливість оспорити їх до суду протягом 3 місяців з дати ознайомлення.
Щодо несплати позивачем судового збору, представник відповідача зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження дій суб'єкта владних повноважень із позовними вимогами, які не стосуються прав особи зі статусом учасника бойових дій, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову згідно до положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
04.03.2025 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив Міністерства оборони України, який зареєстрований судом 05.03.2025 року, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування, посилався на те, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника). У 2020-2022 роках військовою частиною здійснено належне нарахування та виплату позивачу сум індексації грошового забезпечення. У 2023 році суми індексації грошового забезпечення позивачу не були нараховані та не були виплачені, що відповідає абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-ІХ, відповідно до якого зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2024 року №224 позивачу виплачена грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні відпустки за 2020-2024 роках.
Щодо середнього заробітку за час затримки при звільненні, представник відповідача зазначив, що на час звернення позивача до суду відсутнє рішення по суті спору, спірні виплати (у разі їх встановлення) у повному розмірі не є нарахованими та виплаченими, з позивачем ще не було проведено кінцевого розрахунку, у зв'язку із чим неможливим є визначення суми яка є несвоєчасно виплаченою при звільненні, періоду затримки розрахунку при звільненні та розміру середнього грошового забезпечення за період затримки розрахунку при звільненні, а тому вказана позовна вимога є передчасною.
Щодо відшкодування моральної шкоди, представник відповідача зазначив, що обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування моральної шкоди. Представником позивача не надано доказів факту заподіяння позивачу моральних страждань оскаржуваними діями, позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння йому такої шкоди, а також не наведено належних мотивувань, з яких він виходив при визначенні розміру цієї шкоди. Надані фото ліків не можуть бути належним та допустимим доказом, адже не зрозуміло кому вони належать, коли було зроблено фото та з якою метою. Висновок психолого-соціальної експертизи № 19-10-24 моральної шкоди потерпілого взагалі належить іншій особі і жодного відношення до позивача не має. Окрім того, матеріалами справи не підтверджено вчинення протиправних дій та порушення прав позивача Міністерством оборони України та Військовою частиною НОМЕР_1 , що є підставою для відмови у їх задоволенні до такого відповідача.
Щодо солідарного стягнення на користь позивача судових витрат, представник відповідача зазначив, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем таких витрат, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення таких вимог.
Оскільки позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, представник відповідача зазначив, про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього рішення.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно витягу з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.05.2020 року № 148 позивач був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 20.05.2020 року на посаду командира радіовзводу роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення. Даним наказом позивачу було надано 3 доби з 20 по 22 травня 2020 року для прийняття справ та посади.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 364 від 16.12.2020 року позивач вважався таким, що справи та посаду прийняв та приступив з 23.05.2020 року до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 3440грн. на місяць, шпк. «старший лейтенант». Відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 року №248/291, встановлено виплачувати позивачу: надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 87% посадового окладу.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2021 року №57 позивач допущений до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою, помічника начальника зв'язку відділення зв'язку та інформаційних систем штабу Військової частини НОМЕР_1 , вважався таким, що з 26.02.2021 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 4090грн. на місяць, шпк «капітан».
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 року №248/291 позивачу визначено виплачувати: надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 60% посадового окладу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.03.2021 року №82 позивача увільнено від тимчасового виконання обов'язків за іншою посадою та з 23.03.2021 року допущено до виконання обов'язків за штатною посадою командира радіовзводу роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку Військової частини НОМЕР_1 , за посадою з посадовим окладом 3440 грн. на місяць, шпк «старший лейтенант».
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 року №248/291 позивачу встановлено виплачувати: надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 87% посадового окладу.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.03.2021 року № 82 позивача увільнено від займаної посади і призначено на посаду помічника начальника зв'язку та інформаційних систем штабу Військової частини НОМЕР_1 , за посадою з посадовим окладом 4090грн. на місяць, шпк. «капітан».
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 року №248/291 встановлено виплачувати з виплатою надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 60% посадового окладу.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2024 року №224 позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) № 320 від 21.06.2024 року відповідно до пункту третього частини п'ятої та пункту третього частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у відставку за підпунктом «а» (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З 09.08.2024 року позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключено з 10.08.2024 року.
Наказом визначено, що вислуга позивача у Збройних Силах станом на 09.08.2024 року становить: календарна - 19 років 00 місяців 27 днів, пільгова - 02 роки 02 місяці 20 днів, загальна - 21 рік 03 місяці 17 днів.
Відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 04.03.2022 №248/1210 позивачу встановлено виплатити:
щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період по 09.08.2024 року у розмірі 420 % від посадового окладу;
надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період по 09.08.2024 року.
Також встановлено виплатити відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року премію за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, (з 01 по 09 серпня 2024 року з розрахунку 30 000 грн. за повний місяць).
Встановлено виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 4 повних роки служби відповідно до п.1 розділу ХХХІІ Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 року №260.
У наказі зазначено, що грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, відповідно до пункту 2 розділу ХХІІІ «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 позивач отримав.
Щорічна основна відпустка за 2020 рік використана у кількості 14 діб, встановлено виплатити грошову компенсацію за 09 діб невикористаної відпустки.
Щорічна основна відпустка за 2021 рік використана у кількості 35 діб, встановлено виплатити грошову компенсацію за 05 діб невикористаної відпустки.
Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана, встановлено виплатити грошову компенсацію за 40 діб невикористаної відпустки.
Щорічна основна відпустка за 2023 рік використана у кількості 10 діб, встановлено виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної відпустки.
Щорічна основна відпустка за 2024 рік не використана, встановлено виплатити грошову компенсацію за 40 діб невикористаної відпустки.
Також наказом від 09.08.2024 року встановлено виплатити компенсацію за 70 діб невикористаної додаткової відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправності дій відповідачів щодо неправильного розрахунку вислуги років та невиплати всіх належних сум при звільненні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Щодо позовних вимог в частині визнати протиправними дії з 13.05.2020 року по 09.08.2024 року щодо неналежного розрахунку календарної, пільгової та загальної вислуги років та зобов'язання вчинити певні дії, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 затверджене Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (Далі- Положення № 530).
Пунктом 2.1 Положення № 530 визначено періоди служби які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, зокрема: військова служба; дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому разі обчислюється в порядку, установленому законодавством СРСР, якщо цим Положенням не передбачено більш пільгових умов зарахування часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (перелік внутрішніх військ СРСР наведений у додатку 1 до цього Положення); військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД) та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах СНД. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць СНД, на території яких військовослужбовці проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2.3 Положення № 530 при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Відповідно до п. 2.9 Положення № 530 обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється за послужним списком та іншими документами з особової справи військовослужбовця.
Відповідно до абз. 2 п. 2.19 Положення № 530 спірні питання щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах за поданнями начальників відповідних управлінь персоналу вирішує комісія Міністерства оборони України в складі, що затверджується наказом Міністерства оборони України. На розгляд комісії виносяться тільки ті спірні питання, які не можуть бути вирішені на місці підрозділами персоналу та фінансовими органами, зазначеними в пункті 2.12 цього розділу.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (Далі - Постанова № 393) установити, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема: військова служба в Збройних Силах, служба в органах внутрішніх справ.
Відповідно до п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах: особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Отже, час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до вислуги років - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а, від 02.04.2020р. № 185/4140/17.
Звертаючись з позовною заявою представник позивача в обґрунтування неправильного розрахунку календарної, пільгової та загальної вислуги років посилається на положення п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, а також на положення Постанови № 393, яка передбачає застосування кратності 1 місяць служби за три.
Зі змісту положень Постанови № 393 вбачається, що кратність обчислення вислуги років один місяць служби за три застосовується при призначенні пенсії, а отже саме органи Пенсійного фонду України, до дискреційних повноважень яких належить обов'язок розрахунку страхового стажу (в тому числі пільгового), мають застосовувати кратність один до трьох до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З поданих представником позивача доказів не вбачається спору між позивачем та органом ПФУ щодо неправильного обрахунку вислуги років.
Окрім того, відповідно до абз. 2 п. 2.19 Положення № 530 спірні питання щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах за поданнями начальників відповідних управлінь персоналу вирішує комісія Міністерства оборони України. Доказів звернення позивача або його представника до Міністерства оборони України з приводу неправильного зарахування до вислуги років певних періодів суду також не надано.
Отже, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині неналежного розрахунку календарної, пільгової та загальної вислуги років та зобов'язання вчинити певні дії є передчасно заявленими.
За таких обставин відсутні підстави для скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 224 від 09.08.2024 року (по стройовій частині) у відношенні ОСОБА_1 в частині розрахованих календарної, пільгової та загальної вислуги років.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій з 13.05.2020 року по 09.08.2024 року щодо неналежного нарахування та виплати грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності з 01.03.2018р.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У первісній редакції п. 4 Постанови № 704, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 п. 4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин діє п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, який визначає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
А тому, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22.
Статтями 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020-2023 роки» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 року встановлено у сумі 2102грн., на 01.01.2021 року - 2270грн., на 01.01.2022 року - 2481грн., на 01.01.2023 року - 2684грн., на 01.01.2024 року - 3028грн.
Представник Військової частини НОМЕР_1 у своєму відзиві зазначає, що враховуючи період чинності постанови КМУ №103 (з 01.03.2018 року по 29.01.2020 року ) та офіційний тексти п.4 Постанови КМУ №704 впродовж з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року та з 20.05.2023 по теперішній час, військовою частиною правомірно застосовано при обчисленні грошового забезпечення з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року - 1762 гривні у відповідні періоди.
Отже, військовою частиною при розрахунку грошового забезпечення не було враховано зміну прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 2020 по 2023 роки та протиправно нараховано грошове забезпечення за цей період з розрахунку прожиткового мінімуму на 01.01.2018 року, а тому вимоги в частини визнати протиправними дії з 13.05.2020 року по 09.08.2024 року включно Військової частини НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 щодо неналежного нарахування та виплати грошового забезпечення та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , належним чином нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення: із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити виплату різниці урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».
Велика Палата Верховного Суду у справі № 620/4218/18 (Пз/9901/4/19) (провадження № 11-550заі19) дійшла висновку, що у випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» та п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.
Оскільки відповідачем неправильно обраховано розмір місячного грошового забезпечення, який є розрахунковою величиною для виплати вказаних виплат грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток за 2020-2024 роки, суд також вважає обґрунтованими вимоги представника позивача в частині визнати протиправними дії з 13.05.2020 року по 09.08.2024 року Військової частини НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_1 щодо неналежного нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток за 2020-2024 роки та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за: 124 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2020-2024 роки; 70 невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2024 роки з розрахунку грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій з 13.05.2020 року по 09.08.2024 року щодо неналежного індексації грошового забезпечення та зобов'язання вчини певні дії слід зазначити наступне.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до положень ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Далі- Порядок № 1078).
Відповідно до п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. місяця опублікування Закону України від 06.02.2003р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078 передбачено, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).
При цьому, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 року у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 року у справі №825/694/17.
Згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено заробітну плату, вважають базовим для індексації за дотримання таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація. При цьому, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
09.12.2015р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Цією постановою були внесені зміни до Порядку № 1078, а саме Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015р., не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01.12.2015р. замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015р. зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015р. не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 13.05.2020 року по 09.08.2024 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Цим рішенням зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 13.05.2020 року по 09.08.2024року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
З огляду на зобов'язання судом провести перерахунок грошового забезпечення, військовій частині слід провести індексацію грошового забезпечення позивача з урахуванням положень п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Щодо позовних вимог в частині нарахування речового забезпечення та нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до вимог Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту») військовослужбовці ЗС України всіх категорій у разі запровадження правового режиму воєнного стану на всій території держави забезпечується речовим майном згідно з нормою № 1 (Бойовий єдиний комплект) на строки, встановлені для 5-ї категорії військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Пунктом 4 розділу III Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 регламентовано, зокрема, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 30.11.2020 року у справі № 480/3105/19 визначив правову природу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та строки її виплати і зазначив. що таку компенсацію слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. Чинне законодавство передбачає обов'язок виплати військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.
Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.
Позивачем та його представником не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження звернення з рапортом до Військової частини НОМЕР_1 щодо компенсації за неотримане речове майно та відмови у такій виплаті, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 року за період з 24.02.2022 року по 08.08.2024 року включно та зобов'язання вчинити певні дії, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022р., який неодноразово продовжувався.
28.02.2022р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідно до пункту 1-1 якої установлено, що на період воєнного стану в тому числі військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці: 1) беруть безпосередню участь у бойових діях; 2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
У разі відсутності документального підтвердження неведених вище обставин, право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000грн. не виникає.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018р. затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку № 260, в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат Військової частини (установи, організації) (далі - Військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу Військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260 (далі- Порядок №260), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах). Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);
від 15 000 до 30 000 гривень - військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).
Пунктом 4 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Документів, передбачених п. 4 розділу XXXIV Порядку № 260 представником позивача суду не надано, а з наданих представником військової частини довідок про нарахування та отримання позивачем грошового забезпечення вбачається, що протягом 2022-2024 років позивачу виплачувалась додаткова винагорода, в тому числі в розмірі 100 000грн. та 30 000грн.
А тому, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог, у зв'язку з недоведеністю позивачем та його представником цих вимог.
Щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні зі служби за ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (підпункту 2 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів Внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про не забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 224 від 09.08.2024р. (по стройовій частині) позивача звільнено з військової служби відповідно до пункту третього частини п'ятої та пункту третього частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у відставку за підпунктом «а» (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі).
Також в наказі вказано, що вислуга років позивача становить 19 років 00 місяців 27 днів
Таким чином, на час звільнення зі Збройних Сил загальний стаж позивача становить більше 10 років.
Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 року у справі № 822/3008/17 зазначив, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».
Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, передбачену ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
В копії витягу з наказу № 224 від 09.08.2024р. (по стройовій частині) зазначено про виплату позивачу грошової допомоги за 04 роки служби та з довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення вбачається, що ця сума виплачена позивачу.
Враховуючи той факт, що в позовній заяві представник позивача посилається на те, що при нарахуванні та виплаті грошової допомоги при звільненні враховується додаткова грошова винагорода, що входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, а також приймаючи до уваги, що даним рішенням суду відмовлено у перерахунку та виплаті додаткової грошової винагороди, відсутні підстави й для перерахунку грошової допомоги при звільненні та в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні, та нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суд вважає необхідним ухвалити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Приймаючи до уваги, що на виконання рішення суду військовою частиною в майбутньому буде проведений розрахунок та виплата грошового забезпечення та інших виплат, а також враховуючи, що виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку є обов'язком роботодавця у разі порушення строків виплати всіх належних позивачу сум, і на сьогоднішній день відсутній спір щодо розміру цих виплат, суд приходить до висновку, що вимоги заявлені представником позивача в частинні середнього заробітку є передчасними.
Так само, є передчасними вимоги щодо нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки на сьогоднішній день військовою частиною не допущено бездіяльність щодо сплати цього внеску.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди та встановлення судового контролю слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 5 цієї постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
На підтвердження доказів завдання моральної шкоди, позивач не надав суду жодних переконливих доказів на підтвердження причинного зв'язку між діями відповідачів та завданням моральної шкоди (у вигляді душевних страждань, психологічних переживань, тощо).
Наданий до суду висновок комплексної психолого-соціальної експертизи складений стосовно представника позивача, що не може бути доказом завдання відповідачами моральної шкоди саме позивачу - ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просить представник позивача, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
А тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
У задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України слід відмовити, оскільки під час розгляду справи позивачем та його представником не доведено порушення цим суб'єктом законних прав позивача.
Щодо заперечень військової частини про повноваження представника позивача, то суд оцінює критично це твердження, з огляду на те, що в матеріалах справи є довіреність на Чернеша Д.С. та відповідно до положень ч. 2 ст. 57 КАС України йому надано право бути представником за довіреністю у справах незначної складності.
Підводячи підсумок викладено, суд вважає необхідним визнати протиправними дії з 13.05.2020 року по 09.08.2024 року включно Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 щодо неналежних:
алгоритму розрахунку, нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток за 2020-2024 роки;
індексації грошового забезпечення;
нарахування та виплати грошового забезпечення;
та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення:
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 13.05.2020 року по 31.12.2020 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 13.05.2020 року;
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2021 року;
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно;
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2023 року;
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2024 року по 09.08.2024 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2024 року та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошову компенсацію за:
124 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2020-2024 роки;
70 невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2024 роки з розрахунку грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач при подачі позову мав пільги щодо сплати судового збору, підстав для відшкодування йому цих витрат (на чому в позовній заяві наполягає його представник) не має.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних Сил, 6, ЄДРПОУ 00034022), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії з 13.05.2020 року по 09.08.2024 року включно Військової частини НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_1 щодо неналежних алгоритму розрахунку, нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток за 2020-2024 роки, індексації грошового забезпечення, нарахування та виплати грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належним чином нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення:
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 13.05.2020 року по 31.12.2020 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 13.05.2020 року;
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2021 року;
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно;
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2023 року;
із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
з урахуванням індексації грошового забезпечення;
за період з 01.01.2024 року по 09.08.2024 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2024 року та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошову компенсацію за:
124 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2020-2024 роки;
70 невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2024 роки з розрахунку грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець