10 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач 1), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - Центральної ВЛК, відповідач 2) про визнання акту розслідування причин захворювання (отруєння) від 23.08.2024, затвердженого ТВО командира військової частини НОМЕР_1 протиправним та скасування; визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2024 №1365 “Про результати розслідування причин захворювання солдата ОСОБА_1 »; визнати, що захворювання ОСОБА_1 “двобічниий дисплатичний артроз ІІІ стадія з наявністю кісткових розростань суглобових країв (справа 3 мм, зліва 3,5 мм), субхондральною кистоподібною перебудовою головок та ацибулярних западин, звуження суглобової цілини (справа 1,8 мм, зліва до 1,5 мм), ускладнена фемороацетабулярним конфліктом за змішаним типом, частими рецидивами захворювання, постійним больовим синдромом при значному порушенні функцій; ізольований міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта при незначному порушенні функцій» пов'язане із захистом Батьківщини; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 висновок про пов'язання вказаного захворювання із захистом Батьківщини та зобов'язання Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України внести зміни до свідоцтва про хворобу №374-т від 08.07.2023, виданого госпітальною військово-лікарською комісією травматологічного профілю НВМКЦ “ГВКГ» затверджене Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України в частині пов'язання захворювання із проходженням військової служби замінивши висновок: захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби на висновок захворювання, Так пов'язане із захистом Батьківщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 за контрактом з 23.12.2021, призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до медичної характеристики від січня 2022 року ОСОБА_1 був здоровим.
Так, відповідно 08.07.2023 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та встановлено «Захворювання, ТАК пов'язані з проходженням військової служби».
Вказує, що при проведенні огляду військовослужбовця його повідомлено про відсутність підстав вказувати пов'язаність захворювання із захистом Батьківщини, оскільки відсутня довідка командира ВЧ за наслідками службового розслідування (форми 5).
Повідомляє, що ОСОБА_1 з 28.02.2022 і по 22.04.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Саме в цей період, зокрема, в квітні відбулося суттєве погіршення стану здоров'я, а саме проявився сильний біль в пахвинних ділянках та кульшових суглобах та в подальшому було діагностовано двохсторонній коксартроз ІІ-ІІІ ступеня.
Регіональною військово-лікарською комісію 07.06.2023 позивача було визнано обмежено придатним до військової служби.
Зазначає, що при перевірці стану здоров'я та наявних виписок було встановлено, що такий діагноз має бути пов'язано із Захистом Батьківщини, оскільки, на його думку, саме в умовах виконання бойових завдань та навантажень стан здоров'я сягнув межі непридатності до військової служби. Однак, за відсутності довідки форми додатку 5 командира частини, яка має бути видана за наслідками службового розслідування отриманих захворювань, таке пов'язання із Захистом Батьківщини не могло без документу бути відображеним у свідоцтві про хворобу (непридатність).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 140/3196/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, було зобов'язано В/Ч1008 провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 , передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.
Військовою частиною на виконання рішення суду проведено службове розслідування, за наслідками якого складено акт від 23.08.2024. Згідно висновку службового розслідування захворювання ОСОБА_1 пов'язане з проходженням військової служби у ЗСУ. Даний акт затверджено наказом командира військової частини № НОМЕР_2 від 23.08.2024.
Позивач з посиланням на висновки лікарів, безпосередню участь його в бойових діях вказує на те, що службове розслідування та виданий на його основі наказ є протиправними, позаяк його діагноз повинен бути пов'язаний із захистом Батьківщини, акт розслідування не містить відомостей, які б свідчили про протилежне. З цих підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.04.2025 ухвалою суду відмовлено в задоволені клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи.
У відзиві на позовну заяву відповідач 1 позовні вимоги заперечив та вказав на те, що причинний зв'язок профзахворювання з проходженням служби військовослужбовцями Збройних Сил України визначається штатними ВЛК у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу, на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов служби, що складаються лікарем з гігієни праці регіонального санітарно-епідеміологічного управління за участю командування військової частини та затверджуються головним санітарним лікарем регіону.
Законодавством передбачено, що на кожного хворого на профзахворювання начальником закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України складається повідомлення про профзахворювання (отруєння) за формою ПЗВ-2 (далі - повідомлення за формою ПЗВ-2) та протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення за формою ПЗВ-2 надсилається до військової частини, з якої поступив хворий, до регіонального санітарно-епідеміологічного управління та до закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, який обслуговує цю частину.
Повідомляє, що пунктом 6 розділу VI Інструкції “Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» передбачено, що командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів.
Однак, відповідачу жодних повідомлень за формою ПЗВ-2 щодо позивача не надходило, у зв'язку із чим підстав для проведення розслідування причин професійного захворювання не було.
Звертає увагу суду, що позивач при первинному зверненні в лікувальний заклад зазначив, що хворіє на захворювання коксартроз тривало, а загострення захворювання викликане значними фізичними навантаженнями, тобто саме захворювання виникло ще до фізичного навантаження під час військових дій на території України.
Вважає, що службове розслідування проведено у відповідності до норм чинного законодавства, та на підставі фактичних даних, підстав для видачі довідки про обставини травми (форми 5 передбачених Додатком 5 до Положення №402) ОСОБА_1 відсутні. З врахуванням викладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник Центральної ВЛК у своєму відзиві позовних вимог не визнав та вказав, що документи, які підтверджують звернення позивача за медичною допомогою, з приводу його захворювань, під час безпосередньої участі в бойових діях, відсутні.
Акцентує увагу на тому, що ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. З цих підстав просить в позові відмовити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 23.12.2021 №268 ОСОБА_1 призначеного наказом командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 та з 23.12.2021 зарахований до списків особового складу на всі види забезпечення (а.с.37).
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 18.08.2023 ОСОБА_1 звільненого у запас наказом командира військової НОМЕР_4 від 17 серпня 2023 року №75, з 18.08.2023 наказано вважати таким, що справи та посаду здав та вибув для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.44).
Медичною характеристикою позивача від січня 2022 року встановлено, що у позивача скарг по стану здоров'я немає, діагноз: Здоровий (а.с.38).
Довідкою ВЛК від 07.06.2023 №1394/1 встановлений діагноз: Деформуючий коксартроз другої стадії обох кульшових суглобів. Поширений остеохондроз, спондилоартоз, деформуючий спондильоз першого ступеню шийного та поперекового відділів хребта, протрузія міжхребцевого диску L5-S1 з больовим синдромом при фізичних навантаженнях з незначним порушенням функцій. Вертеброгенна тораколюмбалгія у фазі нестійкої ремісії без порушення функцій. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, дистальний ерозивний езофагіт. Грижа стравохідного отвору діафрагми з помірним порушенням функцій. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (а.с.41).
При перегляді відповідачем 2 вказаного рішення, встановлено: двобічний диспластичний артроз ІІІ стадії з наявністю кісткових розростань суглобових країв, субхондральною кістоподібною перебудовою головок та ацибулярних западин, звуження суглобової щілини, ускладненим феморо-ацетабулягним конфліктом за змішаним типом, частими рецидивами захворювання, постійним больовим синдромом при значному порушенні функції. Ізольований міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта при незначному порушенні функцій. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним ураженням корінців L5-S1 ліворуч при незначному порушенні функцій. Хронічна вертеброгенна цервікалгія, торакалгія без ознак радикулопатії. Фіксована грижа стравохідного отвору діафрагми з помірним порушенням функції. Хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ерозивний езофагіт “А» ступеню. Хронічний панкреатит у фазі ремісії. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Свідоцтво про хворобу №374-т від 08.07.2023 (а.с.38 зворот -39).
Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.06.2023 №2485 проінформовано, що службове розслідування за фактом травмування призначалось, так як факту травмування під час артилерійського обстрілу збройними формуваннями російської федерації в районі населеного пункту Наливайківка Бучанського району Київської області 08.03.2022 не зафіксовано. Відповідно, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) не надавалась.
Також зазначається, що погіршення стану здоров'я не є прямим наслідком виконання бойових завдань, а є загостренням проблем зі здоров'ям, зокрема спиною, які були ще до моменту укладення контракту на проходження військової служби, про що позивач сам і повідомляв (а.с.44 зворот-45).
Відповідач 1 листом від 19.02.2024 №1902 повідомив, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - форма 5, видається за результатами розслідування факту травмування, однак хвороба ОСОБА_1 відноситься до захворювань, отже підстав для проведення службового розслідування по факту травмування позивача, немає (а.с.35).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 140/3196/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення службового розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332 затверджено та було зобов'язано В/Ч1008 провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання позивача передбаченого Інструкцією №332. В задоволені решти позовних вимог відмовлено (а.с.7-16).
Відповідачем на виконання рішення суду було проведено службове розслідування за наслідками якого складено акт від 23.08.2024 (а.с.а.с.28 зворот -30).
Згідно з висновком акту, захворювання солдата ОСОБА_1 пов'язане з проходженням військової служби у ЗСУ.
Відповідно до переліку професійних захворювань, затвердженим Постановою КМ України від 08.11.2000 №1662, захворювання солдата ОСОБА_1 не є професійним захворюванням.
Пунктами 1, 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2024 №1365 “Про результати розслідування причин захворювання солдата ОСОБА_1 » визначено розслідування завершеним та визнано, що захворювання солдата ОСОБА_1 пов'язане із проходженням військової служби (а.с.22 зворот - 24).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини шостої статті 2 Закону 2232-ХІІ види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався Указами Президента України та, відповідно, Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжений до теперішнього часу.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі також Закон №2232-XII).
Оцінюючи законність акту службового розслідування та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332) розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби. До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання). Причинами гострих професійних отруєнь є шкідливі речовини гостроспрямованої дії.
Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Інструкції №332 до обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби відносяться: перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин; перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником); алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку; використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею; навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження; навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю; самовільне залишення військовослужбовцем місця служби; природна смерть внаслідок вроджених вад здоров'я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
За приписами пункту 18 Розділу ІІ вищезгаданого наказу за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Відповідно до пункту 1 Розділу VI Інструкції №332 усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання та отруєння (далі - профзахворювання) військовослужбовців підлягають розслідуванню. Діагноз професійного захворювання встановлюється згідно з Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662.
Згідно із пунктом 2 Розділу VI Інструкції №332 до профзахворювання належить захворювання, що виникло внаслідок виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби та зумовлене виключно або переважно впливом шкідливих факторів середовища, де виконувались ці обов'язки, та (або) шкідливим фактором процесу їх виконання. До хронічного профзахворювання належить також захворювання, що виникло після багаторазового та (або) тривалого впливу на військовослужбовця шкідливих факторів процесу виконання обов'язків військової служби.
Причинний зв'язок профзахворювання з проходженням служби військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту визначається штатними військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу, на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов служби, що складаються лікарем з гігієни праці регіонального санітарно-епідеміологічного управління за участю командування військової частини та затверджуються головним санітарним лікарем регіону. За потреби до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатися лікарі інших напрямів регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит начальника закладу охорони здоров'я або начальника штатної ВЛК, який подається протягом трьох робочих днів після встановлення підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) начальнику регіонального санітарно-епідеміологічного управління за місцезнаходженням військового підрозділу.
Відповідно до 4 Розділу VI Інструкції №332 обстеження та медичний огляд військовослужбовців у разі підозри на профзахворювання проводяться ВЛК закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
У спірних випадках для встановлення остаточного діагнозу і причинного зв'язку профзахворювання з впливом умов служби Центральна ВЛК вирішує питання подальшого обстеження та медичного огляду військовослужбовців згідно з законодавством України.
Командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів.
За приписами пункту 6 Розділу VІ Інструкції №332 командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів. Розслідування профзахворювання проводиться комісією з розслідування причин профзахворювання у складі голови комісії - представника регіонального санітарно-епідеміологічного управління (за згодою) та її членів - представників командування військової частини, відповідних служб військової частини (за потреби), військово-медичної служби.
Також суд звертає увагу, що комісія з розслідування причин профзахворювання проводить оцінку відповідності умов служби хворого військовослужбовця вимогам санітарних норм за матеріалами раніше проведених обстежень і досліджень робочих (службових) місць, вивчає приписи регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь, отримує письмові пояснення командирів і військовослужбовців з питань, що пов'язані з розслідуванням причин виникнення профзахворювання.
У випадку втрати військовослужбовцем працездатності внаслідок хронічного профзахворювання командир військової частини направляє хворого військовослужбовця для проходження ВЛК щодо розгляду питання про його придатність до подальшого проходження військової служби.
Як вбачається із пунктів 8,9 Розділу VI Інструкції №332 комісія з розслідування зобов'язана: розподілити обов'язки членів комісії щодо розслідування причин профзахворювання; скласти акт за формою ПЗВ-3, у якому визначити заходи щодо запобігання впливу шкідливих факторів, що сприяли розвитку профзахворювання, та заходи з нормалізації умов служби, а також визначити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів (правил, санітарних норм тощо), що призвело до професійного захворювання або сприяло його виникненню та розвитку.
Комісія з розслідування причин профзахворювання проводить оцінку відповідності умов служби хворого військовослужбовця вимогам санітарних норм за матеріалами раніше проведених обстежень і досліджень робочих (службових) місць, вивчає приписи регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь, отримує письмові пояснення командирів і військовослужбовців з питань, що пов'язані з розслідуванням причин виникнення профзахворювання.
Акт за формою ПЗВ-3 підписується членами комісії з розслідування причин профзахворювання та не пізніше наступного робочого дня після підписання акту надається на затвердження командиру військової частини.
Командир військової частини у строк до п'яти днів після отримання акта за формою ПЗВ-3 затверджує всі його примірники.
Згідно з п.25 Розділу VI даної Інструкції контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин та вирішення спірних питань з цього приводу здійснюється старшими командирами та відповідними військовими органами нагляду чи контролю залежно від їх функцій, компетенції та повноважень.
У разі виявлення під час здійснення такого контролю порушень вимог цієї Інструкції командир військової частини, у якій виявлені порушення, повинен вжити заходів з усунення цих порушень. Залежно від змісту порушень до переліку заходів включаються: проведення додаткового розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляд затвердженого акта за формами НВ-2 або НВ-3, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складення акта за формами НВ-2 або НВ-3.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 140/3196/24, яке набрало законної сили відповідача 1 було зобов'язано провести службове розслідування дійсної причини отримання захворювання позивачем.
Виходячи із змісту та висновків акту розслідування причин захворювання (отруєння) позивача суд вважає, що воно проведено із порушенням вимог Інструкції №332, його висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та є протиправними.
Зокрема, пункти 8, 9 Інструкції №332 зобов'язують військову частину при настанні захворювання провести повне та всебічне дослідження причин його настання, про що комісії надані відповідні повноваження.
У даному випадку комісія при проведені службового розслідування фактично обмежилась хронологічним викладом періоду служби ОСОБА_1 та обмежилась аналізом медичних документів на підставі яких і зроблено висновок про те, що його захворювання пов'язане з проходженням військової служби.
Разом з тим, на визначення причин отримання захворювання пов'язаного, зокрема із захистом батьківщини впливають ряд ознак: 1) безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини та/або безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України; 2) виникнення (одержання) захворювання в період служби у військових частинах, що входили до складу діючої армії, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України; 3) захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби у військових частинах, що входили до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України підтверджується факт участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в населеному пункті Сидоровичі Київської області, місті Коростень Житомирської області та місті Червоне Миколаївської області в період з 28 лютого 2022 року по 22 квітня 2022 року (а.с. 36 зворот).
Разом з тим судом встановлено, що відповідно до медичної характеристики позивача за січень 2022 року, а також під час проходження медичного догляду при направленні на навчання від 10.01.2022, у ОСОБА_1 скарг не здоров'я не було та встановлено діагноз “Здоровий» (а. с. 38, 62 зворот).
Із медичної книжки позивача (а.с.63 зворот) вбачається, що 05.04.2022 ОСОБА_1 звертався до травматолога на біль в лівому кульшовому суглобі.
Із виписки №3104 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.04.2022 КП «Новомосковська ЦРЛ» слідує наступне звернення позивача до травматолога на біль в кульшових суглобах та встановлення йому діагнозу коксартроз 2 ступеня.
Тобто документи, які є в матеріалах справи, свідчать про те, що на момент призову позивач був здоровий, а погіршення його стану здоров'я та звернення до лікаря мали місце під час участі його у бойових діях.
При цьому, матеріали службового розслідування не містять даних про те, що позивач до призову на військову службу хворів тривало на дане захворювання та проходив з приводу цього будь-яке лікування.
Також не містять дані службового розслідування відомостей про те, чи припали звернення позивача на погіршення його стану здоров'я із безпосереднім перебуванням його у зоні бойових зіткнень.
Розділ 11 акту службового розслідування містить лише опис обставин без прив'язки до участі в бойових діях та їхнього можливого впливу на погіршення стану здоров'я позивача.
Встановлення часу виникнення захворювання або час досягнення цим захворюванням ступеню розвитку, який, зокрема, обмежує придатність до військової служби, має обов'язково відповідати часу проходження військовослужбовцем служби у військових частинах, що входять до складу діючої армії.
Оскаржений акт службового розслідування в порушення вимог Інструкції № 332, не містить відомостей про причини та обставини дійсної причини виникнення захворювання позивача та є протиправним.
Суд звертає увагу на те, що у даному випадку немає значення чи є в переліку професійних захворювань, визначених «Переліком професійних захворювань», затвердженим Постановою КМ України №1662 від 08.11.2000 захворювання підтверджене позивачу, встановлення дійсної причини його виникнення, оскільки пункт «д» пункту 21.5 глави 21 розділу 2 Положення №402 такої вимоги не містить.
Щодо можливості оскарження висновків акту службового розслідування, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Розділу І Інструкції №332 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Розділ ІІ Інструкції №322 врегульовує питання розслідування та обліку нещасних випадків.
Відповідно до абзацу другого пункту 8 Розділу ІІ Інструкції №322 комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана, зокрема, скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
Відповідно до пункту 17 командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються): безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім'ї чи уповноваженій ними особі; начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо); командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні; командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини.
У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім'ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
Отже, положеннями пункту 17 Розділу ІІ Інструкції №322 чітко передбачено право на оскарження в судовому порядку висновків комісії з розслідування.
Вказана позиція щодо можливості оскарження висновків акту розслідування висловлена, зокрема, ВС КАС у постанові від 21.11.2024 у справі №240/34142/24.
Відтак підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що акт службового розслідування від 23.08.2024 є протиправним таким, що підлягає скасуванню.
Оскільки, суд прийшов до висновку про протиправність акту службового розслідування причин захворювання позивача та його скасування, то і наказ відповідача 1 від 23.08.2024 №1365 “Про результати розслідування причин захворювання солдата ОСОБА_1 » також є протиправним, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Не підлягає до задоволення вимога позивача про зобов'язання відповідача 1 надати ОСОБА_1 висновок про пов'язаність захворювання: “двобічниий дисплатичний артроз ІІІ стадія з наявністю кісткових розростань суглобових країв (справа 3 мм, зліва 3,5 мм), субхондральною кистоподібною перебудовою головок та ацибулярних западин, звуження суглобової цілини (справа 1,8 мм, зліва до 1,5 мм), ускладнена фемороацетабулярним конфліктом за змішаним типом, частими рецидивами захворювання, постійним больовим синдромом при значному порушенні функцій; ізольований міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта при незначному порушенні функцій» пов'язане із захистом Батьківщини, позаяк такими повноваженнями наділені виключно ВЛК, а за наслідками службового розслідування лише підтверджуються обставини за яких воно виникло.
Частиною третьою статті 245 КАС України обумовлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Вирішуючи спір щодо позовних вимог зобов'язального характеру суд зазначає, що відповідно до вимог Інструкції №332, вирішення питань пов'язаних із встановленням причин захворювання військовослужбовців покладається на військові частини, які повинні провести відповідне службове розслідування та зробити відповідний висновок з приводу причин та обставин його отримання.
Згідно з частиною четвертою цієї статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд враховує, що саме до повноважень військової частини віднесено проведення службового розслідування.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України установлено повноваження суду прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наведених обставин та з огляду на те, що акт службового розслідування та наказ від 23.08.2024 №1365 судом визнано протиправними та скасовано, саме відповідача 1 слід зобов'язати повторно провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 , передбачене Інструкцією №332.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).
Згідно з пунктом 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);визначання ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Одним із основних завдань військово-лікарської експертизи, визначених пунктом 1.3. Положення №402, є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами.
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).
Згідно з підпунктом 2.3.4 розділу 1 Порядку №402 ЦВЛК надано право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; витребувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Згідно з абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час (пункт 1.1 розділу ІІ Положення №402) Медичний огляд проводиться ВЛК, зокрема, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти) Постанови ВЛК приймаються з урахуванням Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я. Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що направлення на медичний огляд проводиться, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
У першому випадку за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК може прийняти одну із постанов: “Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; “Обмежено придатний до військової служби»; “Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю … (вказати спеціальність)»; “Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю … (вказати спеціальність)»; “Придатний до військової служби». Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: “Придатний до військової служби»; “Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; “Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
У додатку 1 до Положення №402 вказано назви хвороб/станів здоров'я і їх співвідношення з придатністю чи непридатністю до служби, причому перелік захворювань/станів здоров'я, які дають можливість бути визнаним непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний.
Відповідно до пункту 21.1 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Пункт 21.25 Положення №402 передбачає, що при вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.
Відповідно до підпункту "ґ" пункту 21.5 глави 21 розділу 2 Положення (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються з формулюванням "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
Згідно із підпунктом "д" пунктом 21.5 глави 21 розділу 2 Положення (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) постанова ВЛК приймається у формулюванні "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
Судом встановлено, що у пункті 13 свідоцтва про хворобу позивача зазначений висновок про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку (стаття 61-а графи ІІ Розкладу хвороб). Вказана стаття включає, серед іншого, артрози та інші ураження суглобів М15-М19, М22-М25 (поліартроз, коксартроз, гонартроз, інші артрози, ураження надколінка, внутрішньосуглобові ураження коліна та інших суглобів).
Комісія з огляду на встановлений позивачу діагноз дійшла висновку, що таке захворювання не пов'язане із захистом Батьківщини.
Суд не бере до уваги посилання відповідача 2 про відсутність документів, які б підтвердили отримання захворювання позивача саме у період участі в бойових діях, оскільки підпунктом "ґ" пункту 21.5 глави 21 розділу 2 Положення №402 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) чітко передбачається виникнення такого захворювання у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, а не безпосередньо під час участі в бойових діях.
Згідно зі свідоцтвом про хворобу №374-т від 29.06.2023, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, із зазначенням “Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби".
У той же час, вказаним вище Положенням №402, для встановлення вирішення питання про причинний зв'язок поранення “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» необхідно встановити чи справді захворювання позивача виникло у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії та чи воно досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
У справі відсутні докази того, що гарнізонна ВЛК або відповідач 2 під час перегляду висновку, проводили дослідження того, чи захворювання, яке виявили у позивача, виникло до проходження ним військової служби та чи у період такої служби воно не прогресувало і не розвивалось, відтак не досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби.
Центральна ВЛК не вчиняла дії з метою встановлення того, чи могла військова служба безпосередньо вплинути на виникнення та розвиток у позивача захворювань, чи вплинула вона на перебіг таких захворювань, або того, що наявний у позивача стан навпаки ніяк не пов'язаний з несенням служби у вказаний період.
Надані відповідачами доказами не підтверджують, що відповідач 2 дійсно досліджував або перевіряв питання встановлення гарнізонною ВЛК причинного зв'язку захворювань позивача з проходженням ним військової служби. Натомість, Центральна ВЛК повинна була дослідити і порівняти наявні у нього документи, у тому числі відомості щодо огляду позивача до його зарахування у в/ч НОМЕР_1 , оскільки лише повне дослідження усього масиву документів давало можливість зробити обґрунтований висновок про відсутність причинно-наслідкового зв'язку виявленого у позивача діагнозу з проходженням військової служби, відтак про обґрунтованість рішення комісії нижчого рівня.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 щодо аналогічних правовідносин зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не повинен надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів - членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури прийняття такого висновку. Суди не дають оцінку обґрунтованості висновків щодо конкретних діагнозів і інших специфічних понять, а також не повинні самостійно робити висновок про наявність чи відсутність відповідного причинного зв'язку захворювань з певною діяльністю або іншими обставинами.
У той же час, з огляду на наявність у відповідача, визначених законом повноважень щодо всебічного дослідження відповідних спірних питань, щодо отримання усіх необхідних документів та відомостей, і враховуючи невчинення ним усіх необхідних дій, суд приходить до висновку про те, що суб'єкт владних повноважень не вжив можливих і достатніх заходів з метою об'єктивного вирішення питання і не перевірив належним чином прийняте гарнізонною ВЛК рішення.
Щодо питання про внесення змін до свідоцтва про хворобу, суд зауважує, що воно є похідним і повинно вирішуватись після проведення відповідачем 1 службового розслідування.
Враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано акт службового розслідування про причини захворювання позивача та наказ, яким його висновки затверджені то підстав для задоволення даної вимоги не має.
Суд наголошує на тому, Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 в справі №802/468/17-а, прийшов до висновку, що встановлення причини отриманої травми та обставини, за яких вона настала виключною компетенцією військово-лікарської комісії і обраний позивачем спосіб захисту по суті вимагає від судів втручання у її повноваження, що є недопустимо, отже, суд вважає, що в задоволенні цих позовних вимог потрібно відмовити.
Також виходячи із змісту Положення №402 не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині визнання захворювання ОСОБА_1 таким, що пов'язане із захистом Батьківщини, оскільки встановлення причинного зв'язку поранення (травми, контузії), захворювання військовослужбовця є виключною компетенцією ВЛК.
Відтак на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати акт розслідування причин захворювання (отруєння) форми ПЗВ - 3 від 23.08.2024 проведеного військовою частиною НОМЕР_1 відносно солдата ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2024 № 1365 «Про результати розслідування солдата ОСОБА_1 ».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 , передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Відповідач: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16, код ЄДРПОУ 08356179).
Суддя Р.С. Денисюк