про залишення клопотання про розгляд справи
за правилами загального позовного провадження без задоволення
11 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 640/3734/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
суддів Дмитрука В.В., Смокович В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Кабінету Міністрів України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства України з питань кіно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство культури, молоді та спорту України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Державного агентства України з питань кіно про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін колегією у складі трьох суддів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року задоволено клопотання представника Кабінету Міністрів України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до розгляду даної справи. Залучено до участі у справі №640/3734/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство культури, молоді та спорту України.
Станом на 15 грудня 2022 року - день набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) адміністративну справу №640/3734/20 Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинського окружного адміністративного суду.
25 лютого 2025 року вказана справа зареєстрована у Волинському окружному адміністративному суді та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад суду (суддя Димарчук Т.М.) для розгляду цієї справи.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/3734/20; ухвалено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами колегією у складі трьох суддів.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад суду (головуючий - суддя Димарчук Т.М., судді Дмитрук В.В., Смокович В.І.) для розгляду цієї справи.
З урахуванням приписів частини третьої статті 166 КАС України, клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження підлягає вирішенню колегією суддів в порядку письмового провадження.
Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження обґрунтоване з покликанням на пункти 1 - 7 частини третьої статті 257 КАС України, із доводами про те, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотання до задоволення не підлягає з таких мотивів та підстав.
Згідно із частинами другою, третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За приписами частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, ця справа у розумінні пунктів 1-6 частини четвертої статті 12, пунктів 1-6 частини четвертої статті 257 КАС України не є справою, яка підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, що не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктами 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Водночас, на думку колегії суддів, ця справа є справою незначної складності в розумінні пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України.
Суд відхиляє доводи клопотання про те, що спрощена форма позовного провадження позбавляє відповідача як учасника справи реалізувати свої права та вичерпати всі можливості доведення своєї позиції, оскільки КАС України передбачено, що під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження учасники справи мають ті самі права (на подання до суду: заяв по суті справи, в т.ч. відзиву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; доказів; заяв, клопотань та пояснень; заперечень проти заяв та клопотань інших осіб), що і під час розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд також враховує, що у матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, до якого долучено докази в обгрунтування наведеної позиції; будь-яких інших заяв, клопотань та пояснень (стосовно заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права) представник відповідача додатково не подав. Представник відповідача у поданому клопотанні не вказав, реалізації яких саме прав відповідач позбавлений під час розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на предмет та підстави позову, обсяг поданих учасниками справи та наявних у справі доказів, суд не погоджується із доводами клопотання, що такий обсяг є значним, та, на думку колегії суддів, наявні у справі докази дозволяють повно та всебічно встановити всі обставини у справі.
Отже, оскільки ця справа у розумінні пунктів 1-6 частини четвертої статті 12, пунктів 1-6 частини четвертої статті 257 КАС України не є справою, яка підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, та відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, а представник відповідача не навів достатніх обґрунтувань необхідності розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, тому клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 260 КАС України, суд
Клопотання Кабінету Міністрів України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства України з питань кіно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство культури, молоді та спорту України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук
Суддя В.В. Дмитрук
Суддя В.І. Смокович