Справа № 607/710/25Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.
Провадження № 33/817/201/25 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 172-6 КУпАП
11 квітня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю ОСОБА_1 , прокурора Невлада А.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. 00 коп. та стягнуто судовий збір.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади головного спеціаліста відділу оформлення допомог, військових пенсій та пільг сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 16.12.2023 о 20:15 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі-Декларація), яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою звільнити її від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Вказує, що 20.09.2023 прийнято Закон України №3384- IX “Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинність 12.10.2023.
Посилається на те, що відповідно до п.2-3 Прикінцевих положень, вказаного Закону та Кабінетом Міністрів України зазначено про необхідність приведення нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом.
Наголошує, що на дату її звільнення з державної служби (10.11.2023) не було роз'яснень того, як правильно подати декларацію в зазначений період, а діяло роз'яснення НАЗК №4 від 07.03.2022, яке передбачало, що декларація при звільненні, під час дії воєнного стану, подається у період з 00 год. 00 хв. дня наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.
Звертає увагу, що роз'яснення НАЗК №4 від 13.11.2023 про застосування окремих положень Закону “Про запобігання корупції», яке зазначене в протоколі №16 від 16.01.2025, датоване 13.11.2023, тобто прийняте після того, як її було звільнено, і не відомо, коли це роз'яснення було опубліковане.
Вказує, що подала декларацію кандидата на посаду головного спеціаліста відділу оформлення допомог військових пенсій та пільг сектору соціальних виплат ТОТЦК та СП та 16.12.2023 подала декларацію після звільнення з цієї посади, 15.03.2024 подала річну декларацію після звільнення з вказаної посади і, в подальшому, коли продовжувала працювати на державній службі вона вчасно подала всі декларації. Поданими деклараціями охоплено періоди з 11.12.2023 по 31.12.2023, тому мети приховати доходи не було, її дії не завдали шкоди інтересам суспільства, не було завдано збитків державним інтересам.
Наголошує на тому, що декларація після звільнення нею була подана з запізненням на шість днів.
Вказує, що матеріали не містять доказів, які б вказували, що вона мала умисел, направлений на порушення вимог фінансового контролю чи переслідувала будь-який корупційний інтерес.
Апелянт просить врахувати незначний ступінь вчиненого правопорушення, оскільки декларацію подала із запізненням на шість днів та той факт, що її було звільнено в перехідний період між змінами в законодавстві, коли чіткого алгоритму дій подання декларацій не було.
Просить врахувати, що вона раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, це була її перша робота на посаді державного службовця, і коли приймали на роботу обов'язку подати декларації не було, відсутні обтяжуючі обставини.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, вважає постанову суду законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №16 від 10 січня 2025 року, додані до нього документи, пояснення ОСОБА_1 , яка не оспорювала несвоєчасність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування.
Доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що не було роз'яснень того, як правильно подати декларацію в зазначений період, не свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст.172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне правопорушення, установлене ч.1 ст.172-6 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об'єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за вчинення діяння.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу
Статтею 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Визначення тяжкості адміністративного правопорушення нормами КУпАП не передбачено.
Згідно «Примітки» до ст.22 КУпАП Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.
При цьому, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, пов'язане з корупцією, законодавець не встановлює заборони щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за його вчинення, оскільки не встановив такої заборони у примітці до ст.22 КУпАП.
Хоча вказане адміністративне правопорушення є з формальним складом, у матеріалах справи відсутні дані про те, що діями ОСОБА_1 спричинено значної шкоди державним чи суспільним інтересам.
Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»).
Суд апеляційної інстанції також враховує практику ЄСПЛ про те, що застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті.
До того ж, як установлено у справі, ОСОБА_1 16 грудня 2023 року подала "Декларацію кандидата на посаду", якою охоплювався період з 01 січня 2023 року по 13 листопада 2023 року, дані якої відповідають даним "Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" за 2023 рік.
Оцінивши вищезазначені докази в їх сукупності апеляційний суд приходить до висновку, що вчинене за вищевказаних обставин адміністративне правопорушення у даному конкретному випадку є малозначним, що надає можливість звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за цією підставою.
Враховуючи, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є формальним та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, декларація після звільнення нею була подана з запізненням на шість днів, оскільки її було звільнено в перехідний період між змінами в законодавстві, коли чіткого алгоритму дій подання декларацій не було, а також, відсутні обтяжуючі обставини, апеляційний суд вважає за можливе звільнити її від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням.
На думку суду апеляційної інстанції, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звільненню від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку з його малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя