№ справи687/1220/24
№2/687/30/2025
09 квітня 2025 року Чемеровецький районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Борсука В.О.,
з участю секретаря - Пагор Б.Р.,
з участю представника позивача
- Змієвської Т.П.,
з участю представника відповідача
- ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чемерівці в режимі відео конференції цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В листопаді 2024 року ТОВ «Коллект центр» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Свої вимоги, позивач мотивує тим, що 24.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №4947713, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у гривні в сумі 6000 гривень.
15.12.2021 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників.
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, заборгованість за договором становить 28984,30 гривень. Посилаючись на викладене, просить стягнути з відповідача відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 28984,30 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та на правову допомогу у розмірі 9000 гривень.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явилася, щодо заявлених позовних вимог заперечила та просила відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №4947713.
Згідно п.п. 1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 6000 гривень.
Згідно п.п. 1.3. 1.4 договору, кредит надається строком на 30 днів з 24.07.2021 року по 23.08.2021 року.
Згідно п.п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 0,00 гривень, яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно п.п. 1.5.2 договору, проценти за користування кредитом: 18 гривень, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п.п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно з п. 2.2.3, 2.3.1.2 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п.1.6 договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, вставлену в п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно з п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно з п. 1.6 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб визначений цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6 договору.
Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну кредитування, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.
15.12.2021 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами позики в тому числі за договором №4947713 від 24.07.2021 року.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги за договором №4947713 від 24.07.2021 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 ..
У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості зазначено, що у відповідача наявний борг станом на 10.01.2023 року у сумі 28984,30 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 3878,10 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 25106,20 грн, заборгованість за процентами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Первісний кредитор своє зобов'язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору.
Разом з тим відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договорам.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданим йому первісним кредитором кредитними коштами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зробила висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Разом з тим, після відступлення ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги безпідставно поза межами строку дії договору (з урахуванням пролонгацій) здійснило нарахування відсотків у розмірі 13767,25 грн, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, з врахуванням його пролонгації, у розмірі 15217,05 грн з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 3878,10 грн, заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 11338,95 грн.
Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Враховуючи, що з 12.03.2020 року по 30 червня 2023 року на території України діяв карантин, на період дії якого строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину, вимоги банку є обґрунтованими, оскільки трирічний строк позовної давності припадає на період введення на території України карантину.
Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, трирічний строк позовної давності продовжувався на час дії карантину та продовжується у період дії воєнного стану. Воєнний стан в Україні триває і на даний час.
А тому, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.
Суд, вирішуючи питання судових витрат керується ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України, згідно з якою судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати: на професійну правничу допомогу необхідну для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 28984,30 грн та задоволено на суму 15217,05 грн, тобто на 52,50 % (15217,05х100:28984,30). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1271,76 грн (2422,40х28,42 :100).
Разом з тим, за правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, що 01.07.2024 року між адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір про надання правової допомоги №01-07/2024. Надана заявка на надання юридичної допомоги №231 від 14.08.2024 року на суму 9000 грн, витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 року.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково (52,50 %), а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 4725 грн (9000х52,50:100).
Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 4947713 від 24.07.2021 року у розмірі 15217,05 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судовий збір у розмірі 1271,76 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4725 грн.
В решті частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 10.04.2025 року. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місце знаходження: вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926, e-mail: collect_center27@ukr.net. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Суддя Борсук В.О.