Справа № 463/3027/25
Провадження № 1-кс/463/3581/25
про застосування запобіжного заходу
11 квітня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ,
в провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12025141360000690 від 27.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Слідчий СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Подане клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 26.03.2025 року у період часу з 15 год. 00 хв. до 16 год. 30 хв., тобто у період дії на території України воєнного стану, ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні роздягальні КЗ ДЮСШ «Карпати», за адресою: м.Львів, вул.Вахнянина,1, умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «iPhone 12», вартістю 10000,0 гривень, який належить ОСОБА_6 , мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro», вартістю 17000,0 гривень, який належить ОСОБА_7 , мобільний телефон марки «iPhone 11», вартістю 7000,0 гривень, який належить ОСОБА_8 , мобільний телефон марки «iPhone 11», вартістю 7000,0 гривень, який належить ОСОБА_9 , мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro Max», вартістю 19000,0 гривень, який належить ОСОБА_10 , мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro», вартістю 17000,0 гривень, який належить ОСОБА_11 , мобільний телефон марки «Redmi Note» вартістю 2000,0 гривень, який належить ОСОБА_12 .
03 квітня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання та пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років та вчинений повторно. Підозрюваний раніше судимий, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім цього, просить визначити останньому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Саме такий розмір застави на його думку здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні подав заяву, в якій зазначив, що свої інтереси буде захищати самостійно без участі захисника. Зазначив, що свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, викрадене майно повернув потерпілим та відшкодував заподіяну шкоду. Враховуючи обставини правопорушення, майновий стан та стан свого здоров'я просить застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12025141360000690 від 27.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_4 повідомлено 03.04.2025 року.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.03.2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 27.03.2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 29.03.2025 року, протоколом обшуку від 03.04.2025 року, протоколом огляду місця події від 03.04.2025 року, протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 від 03.04.2025 року, протоколом допиту неповнолітнього (малолітнього) потерпілого ОСОБА_11 від 03.04.2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 03.04.2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 03.04.2025 року, протоколом огляду відеозаписів від 03.04.2025 року, протоколом огляду відеозаписів від 03.04.2025 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 03.04.2025 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04.04.2025 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Крім цього, з урахуванням тяжкості покарання підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також слідчий суддя враховує те, що підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, неодружений, офіційно не працює, є військовослужбовцем та перебуває у розшуку за самовільне залишення військової служби, а також його схильність до вчинення корисливих злочинів, оскільки останній раніше судимий та неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого у разі визнання його винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілих та свідків, знищення або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України.
Зважаючи на викладене, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, із врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи його ставлення до вчиненого, майновий стан, участь у відсічі збройної агресії російської федерації, обставини вчинення кримінального правопорушення, не доведення прокурором необхідності визначення розміру застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України є застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що не буде завідомо непомірним для підозрюваного та внесення якої, згідно з ч.4 ст.202 КПК України, є підставою для звільнення особи з-під варти.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, розлученого, військовослужбовця, раніше судженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120,0 гривень (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень 00 копійок), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених ст.194 КПК України.
Після внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м.Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку не внесення застави строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з 14 год. 15 хв. 11 квітня 2025 року до 02 червня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 та прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1