Справа № 446/501/25
07.04.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Карпа Г.М.
Справа №446/501/25;
Провадження №2-а/446/16/25;
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ;
відповідач Департамент патрульної поліції
в особі Управління патрульної поліції у Волинській області;
представник відповідача Корнійчук Інна Ананіївна;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Кам'янка-Бузька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
12.03.2025 представник ОСОБА_1 - Скоробагатий М.В. подав до суду заяву, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП серії ЕНА № 4179101 від 02.03.2025, а також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі та гонорар за надання професійної правничої допомоги.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, так як правил дорожнього руху, вказаних у постанові позивач, не порушував, а інспектор поліції формально, без належних доказів та з'ясування обставин справи прийняв рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказав, що постанова про притягення позивача до адміністративної відповідальності має суттєві порушення, а тому така підлягає скасуванню, зокрема і через те, що прилад, яким вимірювалась швидкість руху транспортного засобу, яким керував позивач, в даному випадку не міг використовуватись працівником поліції в ручному режимі.
Ухвалою суду від 12.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
25.03.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовити. З викладеними у позовній заяві доводами позивача відповідач не погоджується та вважає, що оскаржувана постанова винесена із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Інспектор поліції спостерігав факт допущеного позивачем порушення ПДР, зафіксував його та відреагував на факт вчинення правопорушення. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу. Як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, представником відповідача надаються усі необхідні матеріали.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Скоробагатий М.В. не з'явились, через канцелярію суду надійшло клопотання представника про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області - Корнійчук І.А. в судове засідання також не з'явилась, у відзиві на позовну заяву просила справу слухати без її участі, у задоволенні позову просила відмовити.
За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Як видно з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4179101 від 02.03.2025 складеної інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Волинській області лейтенантом поліції Гайденко М.І., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 340 грн. (а.с.126).
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 02.03.2025 о 09:32 год. дорога Н 17 Устилуг-Луцьк-Рівне 73 км., керуючи транспортним засобом Renault Megane Scenic реєстраційний номер НОМЕР_1 у населеному пункті с. Шклинь при дозволеній швидкості руху 50 км/год, рухався зі швидкістю 76 км/год. Швидкість руху вимірювалася приладом TruCam LTI 20/20 TC008357, чим порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху (порушення швидкісного режиму в населених пунктах).
Вважаючи таке рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що порушує його права, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
Зазначена норма вказує на те, що саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб'єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУПАП.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України).
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом зі спірної постанови, що позивачем допущено перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті с. Шклинь, більш як на 20 кілометрів на годину, що підтверджується відеозаписом та фото доданими до відзиву на позовну заяву, доказів зворотнього суду не надано.
Щодо доданого до матеріалів справи відеофайлу та роздруківки з відеофайлу з приладу вимірювання швидкості TruCam LТI 20/20, суд враховує наступне.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України № 580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно із ст. 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; проникнення до житла чи іншого володіння особи; перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису; перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; поліцейське піклування.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Так, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 ІІ TruCam отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 23.12.2020 № UA.TR.001 22054-20, виданого державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), чинного до 26.12.2028.
Крім того, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32640, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 26.11.2024 та чинного до 26.11.2025, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС008357 є придатним до застосування.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача додано фотознімок, який виготовлений за допомогою приладу TruCam та відеозапису на яких зображено автомобіль марки засобом Renault Megane Scenic реєстраційний номер НОМЕР_1 , вказано дату та час вчинення правопорушення 02.032025 о 09:18:43, швидкість руху автомобіля, яка становила - 76 км/ год.
Відтак, суд дійшов висновку, що належними доказами підтверджено порушення позивачем ПДР України.
Крім цього, суд вважає недоцільним посилання позивача на те, що прилад TruCam не може застосовуватися працівниками поліції, тримаючи в руці.
Дане твердження є хибним з тих підстав, що у відповідності до положень ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото-і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Разом з цим, оскаржувана постанова накладає адміністративне стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- та відеозйомку.
Суд звертає увагу, на тому що згідно інформації ДП «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Посилання позивача на те, що на момент фіксації був дощ та сніг, а відповідно до Розділу 5 Інструкції до Трукам, при вологості (дощ, сніг чи туман) передбачено режим Поганої погоди, при якому здійснюється вимірювання в діапазоні від 15 до 61 метра, то суд зазнає, що доказів, що вимірювання швидкості автомобіля, яким керував позивач проводилося інспектором поліції без дотримання правил застосування такого засобу, як наслідок у інспектора поліції були відсутні допустимі докази перевищення позивачем швидкості руху (зокрема використання засобу у спосіб, не передбачений погодними умовами) суду не представлено. Крім того, суд зауважує, що на відеозаписі приладу TruCam LTI 20/20 ТС, долучений відповідачем до матеріалів відзиву на позов, під час фіксування швидкості автомобіля позивача видно, що зображення чітке, позначка оптичного прицілу спрямована саме на транспортний засіб з номерним знаком, яким керував позивач, а фіксування позначки приладу на автомобілі позивача було здійснено на відстані 164.2 м., тому помилка приладу через погодні умови виключається.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, суд дійшов висновку, що права позивача при винесенні оскаржуваної постанови суб'єктом владних повноважень порушені не були, суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, постанова поліцейського про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винесена відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому оскаржувану постанову потрібно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 72-77, 242-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 11 квітня 2025 року.
Суддя Т.І. Котормус