Справа № 761/9001/25
Провадження № 2-о/761/245/2025
10 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення; зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2025р. ОСОБА_1 (далі по тексту - заявниця), ОСОБА_2 (далі по тексту - заявник) звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, в якій просили суд:
-встановити факт, що громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - рф, місто санкт-петербург (далі по тексту - вимога №1);
-встановити факт, що громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту -вимога №2);
-встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України (далі по тексту - вимога №3);
-зобов'язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видати перше свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту - вимога №4).
В поданій заяві, заявники зазначили, що вони є громадянами України. ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті санкт-петербург російської федерації у них народилась спільна дитина - ОСОБА_3 . Батько дитини (заявник 2) на момент народження дитини перебував у місті Києві, а тому, у свідоцтві про народження, у графі «батько» зазначено прочерк. Матір'ю дитини вказано заявника 1, та вказано громадянство останньої - російська федерація, на підставі відповідного паспорту, який заявник 1 вимушена була отримати на тимчасово окупованій територій України у місті Севастополь.
Заявники вказали, що встановлення вищевказаних фактів, буде мати для них юридичне значення, оскільки буде підставою для поновлення актового запису про народження дитини відповідним органом України та підставою для набуття дитиною громадянства України.
Суд, вивчивши заяву та додані до неї документи, приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження в частині заявленої вимоги №3, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019р. в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
Статтею 7 Закону України «Про громадянство України», серед іншого, визначено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Отже, діючим законодавством (ст. 7 Законом України «Про громадянство України») визначено позасудовий порядок набуття громадянства України спільною дитиною заявників.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22 березня 2018р. в справі №800/559/17, від 03 квітня 2018р. в справі №9901/152/18 та від 30 травня 2018р. в справі №9901/497/18 зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
У зв'язку із викладеним, враховуючи те, що чинним законодавством передбачено позасудовий порядок набуття особою громадянства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження по даній справі в частині вимоги №3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Під час вивчення матеріалів заяви в частині решти вимог, суд вважає, що заявлені вимоги №2 та №4 заявлені з порушенням вимог ст.ст. 318, 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Так, статтею 126 Сімейного кодексу передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
Тобто чинним законодавством передбачено позасудовий порядок визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
Таким чином, заявникам необхідно уточнити виклад обставин, які обґрунтовують зявлену вимогу №2, беручи до уваги те, що заявники, у разі задоволення вимоги №1, можуть вирішити вказане питання у позасудовому порядку у відповідності до приписів ст. 126 Сімейного кодексу України.
Крім того, суд звертає увагу, що заявлена вимога №4 є передчасною, оскільки, матеріали заяви не містять відомостей, що заявники, на підставі рішення суду про встановлення родинних відносин матері і дитини, звертались до заінтересованої особи із вказаною вимогою, а їм було відмовлено.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху в решті заявлених вимог з наданням заявникам строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Відтак, заявникам необхідно подати до суду виправлену редакцію заяви у якій заявникам необхідно:
-уточнити виклад обставин, які обґрунтовують зявлену вимогу №2, беручи до уваги те, що заявники, у разі задоволення вимоги №1, можуть вирішити вказане питання у позасудовому порядку у відповідності до приписів ст. 126 Сімейного кодексу України;
-обґрунтувати виклад обставин, які обґрунтовують заявлену вимогу №4, а саме: чи звертались заявники із вказаною вимогою на підставі відповідного судового рішення до заінтересованою особи, а їм було відмовлено;
-у разі необхідності, уточнити зміст заявлених вимог, беручи до уваги те, що вимога №2 вирішується в позасудовому порядку, а вимога №4 є взагалі передчасною;
-у разі уточнення заявлених вимог, уточнити заявників (вказати у якості заявника ту особу, відносно якої заявлена вимога).
Виправлену редакцію заяви надати суду з дотриманням приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК.
Керуючись ст. 13, 175, 177, 185, 186, 293, 294, , 260, 261, 315, 318 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення; зобов'язання вчинити дії в частині заявленої вимоги про встановлення факту, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України.
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення; зобов'язання вчинити дії - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду в частині залишення позову без руху оскарженню не підлягає.
Ухвалу суду в частині відмови у відкритті провадження в частині заявлених вимог може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: