Справа № 761/13473/25
Провадження № 1-кс/761/9467/2025
04 квітня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025000000000367 від 20.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 332 КК України
Прокурор Офісу Генерального прокурора звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №22025000000000367 від 20.03.2025.
З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що громадяни України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а також з метою сприяння громадянинові України ОСОБА_8 у незаконному переправленні через державний кордон, сприяли останньому у незаконному переправленні через державний кордон по за межами пунктів пропуску.
На цей час, за результатами розслідування, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 332 КК України, при цьому стосовно підозрюваних обрано запобіжні заходи.
Разом з цим, у ході розслідування, 22-23 березня 2025 на території Київської та Закарпатської областей проведено невідкладні слідчі дії, а саме обшуки на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України.
Так, 22.03.2025 слідчим проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_9 .
За результатами обшуку, виявлено та вилучено мобільний телефон «Iphone», imei: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 .
У подальшому, вказаний предмет оглянуто слідчим та його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З огляду на вимоги ч. 3 ст. 233 КПК України орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку квартири, яка належить ОСОБА_9 .
За результатами розгляду клопотання слідчого, 26.03.2025 Шевченківським районним судом міста Києва ухвалено рішення № 761/11834/25, яким надано дозвіл на проведення обшуку вказаного вище домоволодіння.
Прокурор надав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Слідчий суддя враховує, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, про що зазначається у клопотанні прокурора.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Таким чином, клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №22025000000000367 від 20.03.2025 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене за результатами проведеного 22 березня 2025 року обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: мобільний телефон «Iphone», imei: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні №22025000000000367 від 20.03.2025, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1