Справа № 761/8119/23
Провадження № 2-а/761/149/2025
25 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савчук Ю.Н, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
08.03.2023 року до суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-761 від 21.03.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 року в провадження судді Савчук Ю.Н. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.25 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Таким чином, відповідно до вимог процесуального закону позивач був вправі звернутися до суду за правилами альтернативної підсудності: або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання або за місцезнаходженням належного відповідача.
Так місцезнаходження відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради зареєстровано у м.Львів, пл.Ринок, буд.1.
Згідно з ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
В розумінні ч.10 ст.187 ЦПК України місцем проживання особи вважається її зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Згідно п. 5-1 ч.1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до Реєстру вноситься така інформація про особу: відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.
Як вбачається із Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстроване місце проживання позивача : АДРЕСА_1 .
Таким чином, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 .
Однак у позовній заяві позивач вказує свою адресу для листування: 04116, м.Київ, вул.Митрофана Довнар-Запольського, буд.5, офіс 220.
Ч.1-3 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
Ст.5 цього Закону передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Таким чином, належним доказом реєстрації фактичного місця перебування внутрішньо-переміщеної особи є довідка про взяття на облік такої особи.
Правильність такої правової позиції підтверджується викладеним в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/9940/21 та постанові Одеського апеляційного суду від 23.02.2023 року у справі №522/15147/22 .
Отже, внутрішньо переміщені особи можуть звертатися до суду з позовами за підсудністю за місцем свого фактичного перебування, оскільки довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджує зареєстроване місце перебування.
Проте позивачем до матеріалів позовної заяви довідку про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи, яка засвідчує її фактичне місце перебування, не додано.
З врахуванням наведеного, справу слід передати за підсудністю до суду за місцем реєстрації позивача - АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю відноситься до Тельманівського районного суду Донецької області.
Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» територіальну підсудність справ Тельманівського районного суду Донецької області визначено Приморському районному суду Запорізької області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 12 березня 2022 року № 5/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької області)» змінено територіальну підсудність справ Приморського районного суду Запорізької області з визначенням територіальної підсудності справ за Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.
При цьому відповідно до ч. 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 14.09.2022 року №49/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Приазовського районного суду Запорізької області з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області на Вільнянський районний суд Запорізької області.
Таким чином, оскільки зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача та місцезнаходження відповідача територіально не знаходяться в Шевченківському районі м.Києва, тому відповідно подана позовна заява не підсудна Шевченківському районному суду м.Києва.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що вказану позовну заяву необхідно передати за підсудністю на розгляд до Вільнянського районного суду Запорізької області, як суду, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
Керуючись ст.ст. 25, 29, 30, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - передати за підсудністю на розгляд до Вільнянського районного суду Запорізької області.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: