Справа № 761/12369/25
Провадження № 1-кс/761/8767/2025
31.03.2025 рік м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло погоджене з прокурором клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів, які зберігаються у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому вказано, що слідчими 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000001148 від 12.12.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384, ч. 3 ст. 365-2, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України
Під час досудового розслідування у вказаному провадженні досліджуються обставини вчинення групою осіб до якої входили колишні високопосадовці України заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також подальшої легалізації коштів, отриманих від її використання.
Так, слідством встановлено, що у післярадянський період службові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке являлось структурною одиницею Південно-Західного підприємства магістральних нафтопродуктів концерну « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (суб'єкт господарювання російської федерації), протиправно привласнили та продовжували використовувати частину магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», що знаходиться на території України.
У подальшому, на базі вищевказаного структурного підрозділу російського концерну створене Прикарпатське управління « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (зареєстроване в Україні). Правонаступниками Прикарпатського управління « ІНФОРМАЦІЯ_5 » було дочірнє підприємство « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (зареєстроване в Україні) та Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (зареєстроване в Україні).
У свою чергу, засновником (власником) дочірнього підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 » був суб'єкт господарювання російської федерації - « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (російська федерація) (далі - АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »).
Засновником (власником) АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є Акціонерне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (російська федерація) (далі - АТ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »).
Власником акцій та контролером АТ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » є суб'єкт господарювання російської федерації - Відкрите акціонерне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (теперішня назва ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ») (російська федерація).
У свою чергу, засновником (власником) ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » станом на серпень 2015 року був Уряд російської федерації, а управителем - Федеральне агентство з управління державним майном.
Під час досудового розслідування встановлено, що об'єкти нафтопродуктопроводу « ОСОБА_4 » упродовж тривалого часу всупереч вимог нормативно правових актів не передавалися у власність державі Україна.
У 2005 році ІНФОРМАЦІЯ_12 звернулася до суду з позовом про його витребування з незаконного володіння компанії « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_13 у справі № 14/312 від 22.03.2011 задоволено позов Генеральної прокуратури та визнано право власності держави Україна на вказаний нафтопродуктопровід. Дане рішення Господарського суду першої інстанції від 22.03.2011 залишено без змін постановами ІНФОРМАЦІЯ_14 від 25.11.2014 та ІНФОРМАЦІЯ_15 від 17.03.2015. Таким чином, Рішення ІНФОРМАЦІЯ_13 у справі № 14/312 від 22.03.2011 набрало законної сили.
Разом з тим, органом досудового розслідування отримано ряд доказів, про те, що на початку 2015 року, розуміючи, що право власності на українську частину магістрального нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», визнано за Україною, та усвідомлюючи важливе економічне і оборонне значення нафтопродуктопроводу, переслідуючи мету обернення даного нафтопродуктопроводу як активу на власну користь громадянин України ОСОБА_5 та інші організатори протиправної діяльності вступили в злочинну змову з метою подальшого заволодіння та використання даного активу.
Відповідно до досягнутих домовленостей, розуміючи правовий статус української частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», вказані особи, з використанням підконтрольних суб'єктів господарювання, мали намір придбати у російської сторони, а саме у ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » активи ДП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (суб'єкт господарювання України), які і являли собою даний нафтопродуктопровід.
Перешкодою для реалізації вказаного злочинного умислу була необхідність одержання всіх дозволів та погоджень укладення господарської угоди від посадових осіб російської федерації, а саме представників уряду та в ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 », а також необхідність повернення української частини магістрального нафтопродуктопроводу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до приватної власності.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_5 , маючи особисті товариські відносини з ОСОБА_6 , який на той час обіймав посаду заступника Уряду російської федерації та керівником ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » ОСОБА_7 , погодив можливість придбання української частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок» шляхом укладання господарської угоди.
Враховуючи вказане, та приймаючи до уваги, що для російської федерації даний актив не мав економічної прерогативи, ОСОБА_5 одержав необхідні погодження, що також підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до показань та повідомлень самого ОСОБА_5 , організатори протиправної діяльності маючи широкий ресурс адміністративного впливу здійснили тиск на органи судової влади з метою повернення української частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок» до приватної власності.
У подальшому, фактично одразу як матеріали судової справи № 14/312 були повернуті до суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_16 упродовж одного судового засідання 21.04.2015 під виглядом перегляду за нібито нововиявленими обставинами рішення ІНФОРМАЦІЯ_13 від 22.03.2011 у справі № 14/312, без належного дослідження доказів, скасував дане рішення. Крім того, були скасовані і рішення апеляційної і касаційної інстанцій.
Отримання такого судового рішення надало змогу реалізувати розроблений злочинний план. Так, 19 серпня 2015 року в м. Москва, Російської Федерації ним організовано укладення угоди купівлі-продажу іменних бездокументарних акцій № 311/2015 між « ІНФОРМАЦІЯ_17 » (Швейцарська Конфедерація) в особі ОСОБА_8 (громадянин Німеччини) та Акціонерним товариством « ІНФОРМАЦІЯ_10 » в особі Генерального директора ОСОБА_9 , відповідно до якої « ІНФОРМАЦІЯ_17 » придбало 100% акцій АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », яке у свою чергу є засновником та власником дочірнього підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Надалі, починаючи з лютого 2016 року учасниками злочинного механізму організовано проведення завідомо неправдивої експертизи, що була використана як доказ, на підставі якого 30.08.2017, під час нового розгляду справи Господарським судом Рівненської області, прокуратурі відмовлено в позові про визнання права власності України на частину нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», яка проходить територією України. Рішеннями ІНФОРМАЦІЯ_18 від 18.12.2017 та Верховного Суду від 30.05.2018 залишено в силі вказане рішення суду першої інстанції.
Вказані злочинні дії надали змогу організаторам та іншим учасникам злочинної діяльності обернути актив, а саме українську частину нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок» на власну користь та почати його експлуатацію.
З метою швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування та встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень органом досудового розслідування було скеровано вимогу (від 23.01.2025 № 6/1109), у порядку статті 93 КПК України до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання актів податкових перевірок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (код ЄДР НОМЕР_1 ) з усіма додатками.
У відповідь на вказану вимогу до Головного слідчого управління СБ України надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_19 від 24.01.2025 № 982/5/99-00-08-01-04-05, що тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку , визначеному КПК України.
Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості під час досудового розслідування кримінального провадження, зокрема для отримання відомостей з речей і документів, які можуть бути використані як докази у вказаному провадженні, виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до вказаних документів, шляхом вилучення їх копій.
Слідчий ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, але до суду надійшло клопотання стосовно розгляду клопотання за його відсутності, вказавши що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Розгляд клопотання проводиться за відсутності володільця документів на підставі ч.2 ст.163 КПК України.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями ст. 132 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч.1 та 2 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
За змістом п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
У відповідності з вимогами ч. 7 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Враховуючи зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що отримані документи та інформація, може бути використана під час досудового розслідування кримінального провадження за № 22024000000001148 від 12.12.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384, ч. 3 ст. 365-2, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, як докази у вказаному кримінальному провадженні.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст.132, 159 - 164 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів - задовольнити.
Надати старшому слідчому в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітану юстиції ОСОБА_3 , а також слідчим Головного слідчого управління СБ України, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , іншим слідчим слідчої групи, а також прокурорам групи прокурорів, тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), з можливістю вилучення засвідчених належним чином копій, а саме: актів податкових перевірок (з усіма додатками) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (код ЄДР НОМЕР_1 ):
• акту документальної планової виїзної перевірки від 08.12.2017;
• акту документальної планової виїзної перевірки, проведеної у період з 17.10.2017 по 27.11.2017, період що перевірявся з 01.01.2014 по 30.06.2017;
• акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.01.2018;
• акту документальної позапланової виїзної перевірки від 16.02.2018;
• акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.01.2018;
• акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.03.2018;
• акту фактичної перевірки від 07.09.2020;
• акту фактичної перевірки від 31.05.2021;
• акту документальної планової виїзної перевірки, проведеної у період з 07.06.2021 по 31.03.2024, період, що перевірявся з 01.07.2017 по 31.03.2021;
• акту документальної позапланової виїзної перевірки 08.06.2023;
акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.10.2024.
Строк дії ухвали не може перевищувати 2 (двох) місяців з дня її постановлення.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
31 березня 2025 року