Справа №760/9342/25
1-кс/760/5320/25
08 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчий 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 21.07.2024 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024100030001801 у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, з вищою освітою, працюючого юрисконсультом у АО «Етерна Ло» не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого вказано наступне.
Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100030001801, внесеного 21.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволене.
24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.
Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. Збройними Силами Російської Федерації, що діяли за наказом керівництва Російської Федерації та Збройних Сил Російської Федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська Російської Федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком, який в подальшому був неодноразово продовжений та безперервно триває до цього часу.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Також, 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2024 року, Громадянин України ОСОБА_4 якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну будучи негативно налаштованим стосовно держави Україна, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, виник злочинний умисел на організацію вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в.т.ч. і шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань в російському Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » знайшов допис в якому агітували осіб з числа громадян України залучатися до руху під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Після контакту з представниками вказаного руху ОСОБА_4 написала особа в «Telegram» з ім'ям « ОСОБА_6 » та юзер-неймом « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2024 року ОСОБА_4 отримав вказівку від представників руху «Дозор», які є представниками спецслужб рф та діють в їх інтересах - на пошук автотранспорту представників ТЦК та СП з подальшою фотофіксацією для звітності «куратору».
Надалі, переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формування, не пізніше липня 2024 року, ОСОБА_4 провів розвідку в спальному районі «Троєщина», де виявив два автомобілі на території ЖК «Милославич» про що доповів «куратору» та відправив їх фотознімки. Під час підготовки до вчинення злочину ОСОБА_4 в невстановлений досудовим розслідуванням час та місце здійснив покупку бензину для виготовлення суміші та двох запальничок.
Після чого, 21.07.2024, ОСОБА_4 знайшов місце в лісосмузі біля вулиці Мисливської, де переодягнув речі, приготував «суміші» та обладнав «схрон». Близько 02:30 ОСОБА_4 здійснив підпал автомобілю «Mitsubishi L200» кольору «хакі» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул Миколи Закревського, буд. 95-В, географічні координати 50.52987780910936, НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 . Продовжуючи свій злочинний умисел, близько 02.55-03.00 здійснив підпал автомобіля «Volkswagen Transporter» темно-зеленого кольору реєстраційний номер НОМЕР_3 , по АДРЕСА_3 , географічні координати НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 . Надалі, ОСОБА_4 доповів про роботу «куратору» та надіслав йому відеозапис завантажений з Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з фіксацією наслідків підпалу транспортних засобів, за що отримав 500 USDT.
Крім того встановлено, що ОСОБА_4 21.07.2024, ОСОБА_4 знайшов місце в лісосмузі біля вулиці Мисливської, де переодягнув речі, приготував «суміші» та обладнав «схрон». Близько 02:30 ОСОБА_4 здійснив підпал автомобілю «Mitsubishi L200» кольору «хакі» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул Миколи Закревського, буд. 95-В, географічні координати 50.52987780910936, НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 . Продовжуючи свій злочинний умисел, близько 02.55-03.00 здійснив підпал автомобіля «Volkswagen Transporter» темно-зеленого кольору реєстраційний номер НОМЕР_3 , по АДРЕСА_3 , географічні координати НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 . Надалі, ОСОБА_4 доповів про роботу «куратору» та надіслав йому відеозапис завантажений з Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з фіксацією наслідків підпалу та знищення транспортних засобів, за що отримав 500 USDT.
07.04.2025 органом досудового розслідування за погодженням із прокурором, в порядку ст. 278 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , громадянина України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України, тобто у вчиненні перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у період воєнного стану та в умисному знищені чужого майна шляхом підпалу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; протоколами оглядів; повідомленням про підозру та іншими матеріалами кримінального провадження.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки отриманих доказів у їх сукупності стверджує, що причетність особи до вчинення нею кримінального правопорушення є достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_4 , одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України та розпочав їх вчинення.
А саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Громадянин України ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, максимальна санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_4 , який є уродженцем м. Києва може переховуватися від органів досудового слідства та суду. Крім того, враховуючи активне ведення бойових дій та збройної агресії Російської Федерації на території України, діяльність іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених і керованих та фінансованих Російською Федерацією, що зумовлює тимчасову не контрольованість окремих територій України, не виключається можливість переховування ОСОБА_4 , від органів досудового розслідування і суду на вказаних територіях та перехід на сторону ворога. Беручи до уваги, що злочин який вчинив ОСОБА_4 , на вимоги його куратора - представника російської федерації, перебуваючи на свободі, може використати зв'язки останнього для переховування від органу досудового розслідування та суду.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На даний час органом досудового розслідування не встановлено всі речі (речових доказів) та документи, які могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та містити інші відомості, які можливо використати, як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, саме на вказаній стадії досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. На теперішній час у кримінальному провадженні не встановлено коло осіб з якими підозрюваний підтримував стосунки у повсякденному житті, відтак органу досудового розслідування не відомо про обізнаність таких осіб щодо протиправної діяльності ОСОБА_4 та можливої участі пособництві для вчинення злочину у змові з ОСОБА_4 , таких осіб. Отже, встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу документів, можливе лише шляхом проведення допитів осіб, в тому числі й тих, що мали відношення до вчинення вказаного злочину. Таким чином, у органу досудового розслідування є достатньо даних вважати, що використовуючи свій вплив, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі зможе впливати на коло близьких осіб, які у подальшому можуть бути як свідками так і підозрюваними у цьому кримінальному провадженні з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час не встановлені усі спільники ОСОБА_4 , у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 , вчиняв дії спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у період воєнного стану на вимогу представників держави агресора - російської федерації може перешкоджати провадженню іншим чином.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Водночас, злочинна діяльність ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану та триваючої збройної агресії рф була спрямована на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у період воєнного стану на вимогу представників держави агресора - російської федерації, а тому перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється. Вказаний злочин ОСОБА_4 вчинив із корисливих мотивів та ідейними переконанням, тому останній перебуваючи на свободі може продовжувати вчиняти нові злочини з метою заробітку та власних переконань.
Крім іншого, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених вище, сторона обвинувачення також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи та майновий стан.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , якому 27 років, не одружений, дітей не має, постійного місця проживання не має, тимчасово не працює та майновий і фінансовий стан низький.
Таким чином, у кримінальному провадженні існують ризики забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які вимагають обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_4 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 свою провину визнав в повному обсязі та не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 21.07.2024 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024100030001801 у відношенні ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
07.04.2025, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; протоколами оглядів та іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, тобто перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у період воєнного стану, а також кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисного знищення чужого майна шляхом підпалу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а санкція ч.2 ст. 194 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік та задовільний стан здоров'я.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, а саме має постійне місце проживання, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має вищу освіту, працює юрисконсультом у юридичній фірмі «Етерна Ло».
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не надано відомостей щодо майнового стану підозрюваного.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України встановлено, що підозрюваний раніше не судимий. Відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні, на момент розгляду клопотання, у матеріалах кримінального провадження відсутні, відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України.
На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч.2 ст.194 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів; характер та зухвалість інкримінованих злочинів, які вчинено в умовах воєнного стану. Не можна залишити поза увагою і відомості щодо особи підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, оскільки підозрюваний не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, тому ОСОБА_4 може повідомити про факт виявлення його злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Слідчий суддя, також, приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень пов'язано, в тому числі, з реалізацією корисного мотиву та керуючись сталими ідейними переконаннями, тому останній, перебуваючи на свободі, може продовжувати вчиняти нові злочини з метою реалізації дій, визначених «куратором».
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбаченого п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Слідчий суддя зазначає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.
Дане твердження узгоджується із рішенням КСУ (Другий сенат) № 7-р(ІІ)/2024 від 20 червня 2024 року.
Разом із тим, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, в даному випадку, під час дії воєнного стану слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 06 червня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді діє по 06 червня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1