СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/399/25
ун. № 759/17908/23
08 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12022110000000476 від 01.11.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 ,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022110000000476 від 01.11.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.1 ст. 263 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що судовий розгляд кримінального провадження триває, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу продовжують існувати. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та усвідомлює міру покарання, яка йому загрожує у разі доведеності його вини, тому може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Існують достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати як на свідків так і на потерпілих у кримінальному провадженні, оскільки проживає з ними в одному населеному пункті та має спільне коло друзів та знайомих, володіє даними щодо їх місця проживання та контактними даними. Прокурор вважає, що у випадку не продовження строку дії запобіжного заходу, існує ризик вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, враховуючи, що він має статус обвинуваченого в інших кримінальних провадженнях. Враховуючи, що ОСОБА_3 не має стійких соціальних зв'язків, будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу. При цьому захист посилався на те, що ОСОБА_3 більше двох років перебуває під вартою та майже відбув покарання, ризики, на існування яких посилається прокурора доказами не підтверджені та є голослівними. Крім того, обвинувачений хворіє, а стан його здоров'я погіршився. Також ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки, в тому числі місце реєстрації та постійне місце проживання, не ухилявся від суду та не має наміру ухилятися в майбутньому. Захист просить відмовити у клопотанні прокурора та обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашнього арешту за постійним місцем проживання.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На наявність, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вказує те, що обвинувачений ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, що мають високу суспільну небезпечність. Суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, оскільки у разі обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, існує ризик того, що будучи обізнаним про розмір передбаченого законом покарання, у випадку визнання його винуватим, він може умисно ухилитись від суду, не виконати його процесуальні рішення, перешкодити кримінальному провадженню (ризик переховування). Обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які на даному етапі судового розгляду не, то ризик впливу на них існує до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків, потерпілих та їх дослідження.
Відповідно до ст.178 КПК України, суд бере до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Враховуючи стадію судового розгляду, суд вважає, що на даний час даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Суд вважає необхідним залишити розмір застави, яка визначена у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб без змін, оскільки такий розмір застави буде достатнім засобом для запобігання порушення обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 369 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 06.06.2025 року включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, а саме 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з потерпілими; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1