Справа № 758/1824/25
3/758/1784/25
Категорія 23
Київ
17 березня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Захарчук С. С. , , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 51 КУпАП,-
ОСОБА_1 31.12.2024 об 11 год. 50 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» за адресою: м. Київ, пр. Європейського Союзу, буд. 3А, таємно викрала з полиці магазину електричний тример «King E gillett» у кількості 2 шт., вартістю 1 104 грн. 32 коп. кожний, загальна вартість - 2 208 грн. 64 коп.
31.12.2024 відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ГП № 284654 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Про судові засідання на 10.02.2025, 17.03.2025 ОСОБА_1 була належним чином повідомлена, у судові засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, від неї не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як зазначено вище, судом вживалися заходи для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або будь які інші, до суду не надходили.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, суд, відповідно до ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Установлено, що ОСОБА_1 31.12.2024 об 11 год. 50 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» за адресою: м. Київ, пр. Європейського Союзу, буд. 3А, таємно викрала з полиці магазину електричний тример «King E gillett» у кількості 2 шт., вартістю 1 104 грн. 32 коп. кожний, загальна вартість - 2 208 грн. 64 коп.
31.12.2024 відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ГП № 284654 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 cт. 51 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 284654 від 31.12.2024 (а.с. 1), заявою (а.с. 2); поясненнями (а.с. 3); довідкою вартості товару (а.с. 3), рапортом (а.с. 4)
Відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачена за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п.169.1.1 п. 169.1 ст. 169розділуIVцьогоКодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на дату вчинення правопорушення прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн., 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 1 514 грн., 2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 6 056 грн.
Оскільки вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення складає 2 650 грн. (без ПДВ - 2 208 грн. 64 коп.), то вказана сума є такою, що перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Ураховуючи вищевикладене та те, що вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення складає 2 650 грн. (без ПДВ - 2 208 грн. 64 коп.), в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, тобто дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і тому її слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 40-1, 156, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Роз'яснити, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя С. С. Захарчук