Єд. унік. № 243/1388/25
Провадження № 2-а/243/15/2025
11 квітня 2024 року м.Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дюміної Н.О.,
при секретарі Петрусі Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження матеріали адміністративного позову за позовною заявою ОСОБА_1 до командира 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Пономара Дмитра Миколайовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції
вимоги позивача: про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 14 лютого 2025 Бутенко Д.В. звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до командира 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Пономара Дмитра Миколайовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 05 лютого 2025 близько 09 год. 08 хв. особисто керуючи автомобілем марки LEXUS ES 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись по трасі М 03 574 км. в селі Волохів Яр, Ізюмського району, Харківської області з дотриманням швидкісного режимі був зупинений командиром 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Пономар Дмитром Миколайовичем. Відповідач відмовився показувати позивачу відеозапис, де нібито позивач перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 43 км/год, зафіксоване на TruCam ТС 00748 правопорушення, чим порушив п. 12.4 ПДР «Перевищення водіями Т/З встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, як на 50 км/год». Позивач зазначає, що не згодний із даним правопорушення, оскільки рухався із дозволеною швидкістю. Поліцейський розпочав розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечення на постанову, документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, тим самим порушив мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими він не мав можливості скористатися. При накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, на що вказує ст. 33 КУпАП. За таких обставин процесуальні права при такому «розгляді» справи було грубо порушено. Крім того зазначив, що на думку позивача розглядатися справа про порушення ПДР може тільки в будівлі Управління патрульної поліції в Харківській області, а не на місці вчинення правопорушення. Також, висловив свої заперечення щодо приладу TruCAM ТС 00748. Відповідач-1 наводив «з рук» у мокрий сніг на рухомий автомобіль LEXUS ES 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 тобто наводячи ціль та здійснював замір швидкості. В цей момент присутнє значне дрибіжання приладу TruCam, що може свідчити про проведення моменту фіксації швидкості автомобіля TruCAM з руки (рук). Така вібрація приладу TruCam, може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач. Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля LEXUS ES 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Посилаючись на порушення процедури розгляду справи, а також на відсутність складу правопорушення позивач просив суд ухвалити рішення яким визнати постанову серії ЕНА № 4007631 від 05.02.2025 року про накладення адміністративного стягненням по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.
2. Представником відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що 05.02.2025 о 08:58 на 574 км в межах населеного пункту Волохів Яр Ізюмського району Харківської області, було виявлено рух транспортного засобу LEXUS ES 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, який перевищив встановлені обмеження руху на 43 км/год, а саме рухався зі швидкістю руху 93 км/ год, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість зафіксували за допомогою приладу Trucam TC000748. Вказаний транспортний засіб було зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст. 289 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора № 470099 та його власним підписом в пункті 8 оскаржуваної постанови. Зазначеною постановою дії позивача кваліфіковано за частиною першою статті 122 КУпАП. У відношенні позивача винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення. Медіафайли з приладу TruCam ТС000748 містять відомості, якими наочно зафіксовано те, що транспортний засіб позивача рухається зі швидкістю 93 км/год в населеному пункті, Волохів Яр, 574 км Ізюмський район, Харківська область за географічними координатами (49.36.27.49 N 36.58.09.24 E), при встановленому Правилами дорожнього руху обмежені швидкості руху транспортних засобів в 50 км/год. Таким чином перевищення швидкості руху цього автомобіля на 43 км/ год були об'єктивно встановлені. Оскаржувана постанова містить всі обов'язкові елементи, передбачені ст. 283 КУпАП, в тому числі місце вчинення адміністративного правопорушення. Щодо правомірності використання лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів LTI 20/20 ТС000748 TruCAM зазначив наступне, TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1- 2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний ІЛІ LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32630, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 26 листопада 2024 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС000748, був придатним до застосування на момент використання та фіксації правопорушення 05 лютого 2025 року. (чинне до 26 листопада 2025 року) Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва «LaserTechnologyInc» також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 07 вересня 2021 року № 04/05/02/-2522, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
3. 31.03.2025 року позивачем надіслано на адресу суду свої заперечення, зі змісту яких вбачається, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, додатково зазначив, що відповідачем було долучено до матеріалів справи фото показників з приладу ТС000748, де зазначено час фіксування швидкості 08:58:40. У постанові серії ЕНА № 4007631 про адміністративне правопорушення від 05.02.2025 року, час вчинення правопорушення зазначено 08:58:43, а відеозапис з бодікам під назвою 2-2-3d150500-f9d6-11ef-bb2d-e59126d98d12.mp4, який був долучений відповідачем починається 08 годині 56 хвилин, що не відповідає часу вчинення події правопорушення. Також з відеозапису з бодікам з назвою 2-2-3d150500-f9d6-11ef-bb2de59126d98d12.mp4 доданих відповідачем у відзиві на позов, видно, що 05 лютого 2025 року, в момент здійснення вимірювання швидкості руху транспортного засобу, яким керував позивач, падав мокрий сніг та дощ. Відповідно до Розділу 5 Інструкції до Трукам (Посібника користувача), при вологості (дощ, сніг чи туман) передбачено режим Поганої погоди, при якому здійснюється вимірювання в діапазоні від 15 до 61 метра, саме ця зміна гарантує достовірність роботи вказаного вище приладу. Разом з тим, швидкість транспортного засобу, яким керував позивач вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості TruCam ТС 00748, яке було виконано з дистанції 314,1 метри, що підтверджується наданими фото з зазначеного приладу.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Позивач ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, надіслав суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності.
5. Відповідач по справі командир 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Пономар Дмитро Миколайович про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 268 КАС України, проте не скористалися своїм правом на подання відзиву, станом на день розгляду справи відзиву на адміністративний позов суду не надав.
6. Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 268 КАС України, проте не скористалися своїм правом на безпосередню участь у судовому засіданні, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
7. Ухвалою суду від 24 лютого 2025 було відкрито провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, із особливостями, встановленими ст.ст. 268, 272, 286 КАС України.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
8. 05 лютого 2025 року командиром взводу 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Пономаром Дмитром Миколайовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №4007631 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень, за те, що 05.02.2025 о 08 год. 58 хв. у с. Волохів Яр, траса МОЗ 574 км. водій керуючи автомобілем LEXUS ES 350, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався в межах населеного пункту с. Волохів Яр траса МОЗ 574 км. зі швидкістю 93 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 43 км/год. Швидкість руху вимірювалася приладом TruCAM ТС 00748, чим порушив п.1 2.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
9.На підтвердження вчинення позивачем порушення ПДР, відповідачем надано, зокрема, матеріали фотофіксації, зроблені за допомогою TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС 000748, а також відеозапис вимірювання швидкості з приладу TruCam, відеозаписом з бодікамери поліцейського №470099.
Так, на фотознімку зафіксовано рух транспортного засобу LEXUS ES 350, державний номерний знак НОМЕР_1 по автошляху МОЗ 574 зі швидкістю 93 км/год, при встановленому ліміті швидкості 50 км/год, дату і час фіксації, а також географічні координати місця вчинення правопорушення.
V. Оцінка Суду.
10.Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
11.Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
12.Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
13.Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
14.Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
15.Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
16.В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
17.Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
18.Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
19.Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
20.З оскаржуваної постанови вбачається, що 05 лютого 2025 року командиром взводу 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Пономаром Дмитром Миколайовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №4007631 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень, за те, що 05.02.2025 о 08 год. 58 хв. у с. Волохів Яр, траса МОЗ 574 км. водій керуючи автомобілем LEXUS ES 350, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався в межах населеного пункту с. Волохів Яр траса МОЗ 574 км. зі швидкістю 93 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 43 км/год. Швидкість руху вимірювалася приладом TruCAM ТС 00748, чим порушив п.1 2.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
21.Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
22.Положення статті 251 КУпАП України закріплюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
23.Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
24.Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
25.В даному випадку перевищення швидкості зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху TruCAM ТС 00748.
26.Водночас, суд зазначає, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів «TruCam» працівниками патрульної поліції, ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
27.
27.Відповідно до Розділу 5 Інструкції до «TruCam» (Посібника користувача), при вологості (дощ, сніг чи туман) передбачено режим Поганої погоди, при якому здійснюється вимірювання в діапазоні від 15 до 61 метра, саме ця зміна гарантує достовірність роботи вказаного вище приладу.
28.Разом з тим, швидкість транспортного засобу, яким керував позивач, вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості «TruCam» TruCAM ТС 00748, яке було виконано з дистанції 314,1 метри, що підтверджується наданими фото із зазначеного приладу.
29.Суд дослідивши фрагмент відео зазначає що на відео наявна похмура погода, зривається сніг, що за відсутності інших доказів ставить під сумнів твердження відповідача стосовно використання приладу TruCam відповідно інструкції.
30.З наведених обставин, вбачається, що вимірювання швидкості автомобіля, яким керував позивач проводилося інспектором поліції без дотримання правил застосування такого засобу, як наслідок у інспектора поліції були відсутні допустимі докази перевищення позивачем швидкості руху на 43 км/год.
31.На підставі наведеного, відповідачем не надано жодного належного доказу, який би доводив винність позивача у вчиненні правопорушення, вказаного в постанові.
32.Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тому суд приходить до висновку про відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем зазначеного у спірній постанові правопорушення.
33.Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого правопорушення, а тому позовна заява в частині скасування постанови є підставною та обґрунтованою і підлягає задоволенню.
34.Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
35.Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, не надано належних доказів в справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
36.Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
37.Крім того, суд зазначає наступне.
38.Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
39.Згідно ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
40.Зазначені норми права вказують на те, що суб'єктом владних повноважень, на якого покладені функції з розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 2 ст. 122 КУпАП, є саме органи Національної поліції. У свою чергу поліцейський, приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, діє від імені органів Національної поліції, а не як самостійний суб'єкт владних повноважень.
41.Питання щодо визначення належного відповідача у спорах, передбачених ст. 286 КАС України досліджувалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 17 вересня 2020 року у справі № 398/1310/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 401/3635/16-а, від 02 вересня 2020 року у справі № 162/445/16-а, від 17 вересня 2020 року у справі № 300/1006/16-а.
42.Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої використання формулювань «від імені … органу ….», «розгляд яких віднесено до відання органів» вказує на те, що відповідачем у справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від імені якого здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
43.Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
44.Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 121 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.
45.Отже, інспектори УПП не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121 КУпАП.
46.Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
47.Встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
48.Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі 724/716/16-а та від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
49.Враховуючи викладене, позовні вимоги до командира 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Пономара Дмитра Миколайовича залишає без задоволення, оскільки останній є неналежним відповідачем по справі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
50. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
51. У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснюється.
52. Згідно ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 484,48 грн, який з урахуванням задоволення позовних вимог слід відшкодувати за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд,-
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до командира 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Пономара Дмитра Миколайовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
2.Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4007631 від 05 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
3.В задоволенні решти вимог - відмовити.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О.Дюміна