Номер провадження 2/243/587/2025
Номер справи 243/935/25
11 квітня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головучий суддя Пронін С.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Рудь Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович, до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Прокопцева С.В. звернулася до суду із позовом до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 доводилась дочкою ОСОБА_2 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті залишилась спадщина: житловий будинок А-1 загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 20,5 кв.м з огорожею, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Долинської сільської ради. На випадок смерті ОСОБА_2 залишив заповіт від 20.03.1995, яким заповідав своє майно своїм дітям ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . На успадковані земельні ділянки була оформлена спадщина, і ОСОБА_1 отримала: Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 01.10.2021, реєстровий №523; Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66682890 від 01.10.2021; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №278079201 від 05.10.2021; Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 01.10.2021, реєстровий №524; Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66682988 від 01.10.2021; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №278093306 від 05.10.2021. Пізніше ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на успадкований будинок. Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку із відсутністю документів, які посвідчують право власності на будинок, оскільки право власності на будинок не було зареєстроване за спадкодавцем. Вважає, що виникла ситуація, за якої ОСОБА_1 після смерті її батька успадкувала житловий будинок, однак позбавлена можливості оформити спадщину на це нерухоме майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які б підтверджували право власності на нерухоме майно у її померлого батька та право власності не було зареєстроване.
З огляду на викладене просила суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 20,5 кв.м з огорожею №1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Прокопцев С.В., у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. До суду надано Заяву, в якій адвокат просить суд розглянути справу без їх участі та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - представник Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі свого представника не забезпечила, до суду надав заяву про розгляд справи без участі свого представника.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування підлягають задоволенню повністю з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Із наданих суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 доводилась дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 18.5.1972, а також свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 17.03.1994(заміна прізвища)
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 05.02.2021.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 залишилася наступне майно: житловий будинок А-1 загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 20,5 кв.м з огорожею, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Долинської сільської ради.
Судом встановлено, що на випадок смерті ОСОБА_2 залишив заповіт від 20.03.1995, посвідчений секретарем виконавчого комітету Долинської сільської ради народних депутатів Слов'янського району Донецької області, зареєстрований в реєстрі за №53, яким заповідав своє майно своїм дітям ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .
З матеріалів спадкової справи, наданої на запит суду вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину і була заведена спадкова справа №32/2021, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №64037368 від 23.03.2021. На успадковані земельні ділянки була оформлена спадщина, і ОСОБА_1 отримала: Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 01.10.2021, реєстровий №523; Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66682890 від 01.10.2021; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №278079201 від 05.10.2021; Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 01.10.2021, реєстровий №524; Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66682988 від 01.10.2021; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №278093306 від 05.10.2021.
Крім того, з спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини за заповітом, складеним його батьком, що підтверджується заявою 21.09.2021.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був придбаний батьком позивачки на підставі Договору купівліпродажу будинку, розташованого в сільській місцевості, від 11.11.1963, та був нотаріально посвідчений виконкомом Долинської ради депутатів трудящих Донецької області, зареєстрований у відповідній книзі за №50. Будинок разом із земельною ділянкою, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , обліковувався за ОСОБА_2 у погосподарській книзі том 2, аркуш 51, справа №246, особовий рахунок № НОМЕР_4 . Наведене підтверджується довідкою №10-16/59 від 07.11.2024, виданою старостою Долинського старостинського округу. Відсутність реєстрації права власності на успадкований будинок підтверджується довідкою №04-01/4049 від 26.11.2024, виданою Відділом зберігання інвентаризаційних справ об'єктів нерухомого майна. Відповідно до довідки №677 від 15.11.2024 будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був побудований до 05.08.1992.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392ЦК України).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в п.23Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Частиною 1ст. 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
При зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, позивачі отримали відмовив їм у прийнятті заяв у зв'язку із відсутністю довідки органу реєстрації місця проживання і неможливості з'ясувати відомості про місце відкриття спадщини та коло спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцями. Про відмову повідомлено у листах №40/02-31 від 20.01.2025 та №39/02-31 від 20.01.2025. Відмови оформлені у вигляді Постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.01.2025.
Згідно до правил статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 5 ст.1268ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
З постанов державного нотаріуса Другої слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецької Т.П. від 23.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва права на спадщину на житловий будинок за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , оскільки спадкоємцем не надано документ, який встановлює право власності на вказаний житловий будинок та право власності не було зареєстроване.
Судом встановлено, що позивачка є єдиними спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .
Осіб, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, не встановлено.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3акону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який діє на момент звернення до суду, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Оскільки вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями був побудований до 2003 року, то на момент виникнення цих правовідносин діючий Цивільний Кодекс УРСР 1963 року не передбачав обов'язкової реєстрації права власності та з законодавства, яке регулювало виникнення права власності у спадкодавця, не вбачається, що виникнення права власності на житловий будинок залежало від державної реєстрації цього права.
Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з положень ст. 1261 ЦК України, констатуючи наявність у позивача прав, як спадкоємиці першої черги за законом, на житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 20,5 кв.м з огорожею №1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 - спадщину, що залишилась після смерті померлого ОСОБА_2 , яку вона прийняли шляхом своєчасної подачі відповідної заяви до нотаріуса, в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
Враховуючи вищезазначені норми Закону, беручи до уваги те, що спадкове майно житловий будинок загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 20,5 кв.м з огорожею №1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 побудований до 1992 року, за наявності на такий будинок відповідної технічної документації, суд вважає за можливе, за наявності відповідних доказів, визнати право власності, в порядку спадкування, на такий будинок, на який спадкодавець не отримав правовстановлюючі документи.
Враховуючи те, що позивачка позбавлена можливості визнати право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивачів є доведеними та обґрунтованими, такими, що гуртуються на законі, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачкою при зверненні до суду із зазначеним позовом, з урахуванням предмету та підстав позову слід віднести на рахунок позивачки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13,81, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович, до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 20,5 кв.м з огорожею №1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області С.Г.Пронін