Провадження №1/243/1/2025
Справа №1-8/11
09 квітня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
За участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 17 м. Слов'янська Донецької області клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Естонії, м. Тарту, естонця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 101 КК України (в редакції 1960 року), -
Відповідно до обвинувального висновку ОСОБА_4 19.12.1999, перебуваючи біля бару «Таіс» по вул. Генерала Батюка в м. Слов'янськ, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, наніс декілька ударів ножем ОСОБА_5 , спричинивши колото різану рану бокової стінки живота зліва по переднє - пахвовій лінії, проникаючу в брючну порожнину з пошкодженням брижі та тонкого кишківника, ускладнена внутрішньочеревною кровотечею і геморагічним шоком, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя..
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 101 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
31 березня 2025 року прокурор Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням строків давності, посилаючись не те, що з моменту скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло більше 15 років.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_7 не прибув, судом було вжито заходів для його належного повідомлення.
Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 101 України (в редакції 1960 року).
Постановою Слов'янського міськрайонного суду від 04.07.2000 підсудного ОСОБА_8 оголошено у розшук, а кримінальну справу відносно останнього зупинено.
Станом на 09 квітня 2025 року місцезнаходження ОСОБА_8 не встановлено.
Відповідно до ст. 48 КК України (в редакції 1960 року) особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки: один рік з дня вчинення будь-якого з злочинів, передбачених статтями 106 і 25 частина 1, або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання не біль суворе, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон; три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 даної статті); п'ять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років; десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п'ять років.
Перебіг давності зупиняється, коли особа, що вчинила злочин, скривається від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі. У зв'язку з чим підлягає застосуванню ст. 49 КК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину минуло десять років.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 02 лютого 2023 у справі №735/1121/20, визначені у статті 49 КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
Велика Палата вважає, що встановлені частиною другою статті 49 КК України загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.
Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
Згідно абз. 2 пункту 8 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст. 49 КК України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд не зобов'язаний встановлювати чи винний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення та чи підлягає він покаранню за його вчинення.
З часу вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 19.12.1999 року, минуло більше 25 років.
Відповідно до довідки про судимість ОСОБА_4 у період часу з 1999 року по теперішній час до кримінальної відповідальності за вчинення інших злочинів не притягувався.
Згідно з вимогами пунктів 10 та 11 Перехідних положень КПК України, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з пунктом 5 ч.1 ст. 7-1 КПК України (в ред.1960 року) закінчення строків давності є однією з підстав закриття судом провадження в кримінальній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 КПК України (в ред.1960 року) суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Згідно з ч.1 ст. 248 КПК України (в ред. 1960 року) при наявності обставин, передбачених ст. 6, ч.1 ст. 7 , ст.ст. 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
З урахуванням наведеного ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, а провадження у справі закриттю.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 , у зв'язку з закриттям кримінальної справи слід залишити без розгляду.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 81 КПК України (в редакції 1960 року).
Керуючись ст. 49 КК України, ст. 7-1, 11-1, 81, 262, 282 КПК України (в ред. 1960 року), п.п.10,11 Перехідних положень КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 101 КК України на підставі ч. 2 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу закрити.
Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, обраний ОСОБА_4 скасувати.
Цивільний позов ОСОБА_7 залишити без розгляду.
Речові докази по справі: куртку, кофту, майку, джинсові брюки, чоботи,- залишити потерпілому ОСОБА_7 за належністю.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1