Справа № 564/971/25
10 квітня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Зберун К.Ф.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Костопільської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В обгрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 .
До складу спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 , входять земельні ділянки, належні спадкодавцю на підставі державних актів на право власності на землю РВ № 005280 від 05.11.2023 року; РВ № 014919 від 05.11.2003 року.
Відповідно до заповіту, вчиненого спадкодавцем ОСОБА_2 від 02.07.2004 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Малостидинської сільської ради Костопільського району Рівненської області, її матір заповіла все належне їй майно своєму сину ОСОБА_3 (брату позивачки), який спадщину за заповітом не прийняв.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, спадкоємці після його смерті відсутні.
Позивач вказує, що вона є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні. На даний час має намір оформити спадщину, однак у позасудовому порядку цього зробити не може, оскільки, пропустила встановлений законом шестимісячний строк для її прийняття.
Зазначає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки не занала про неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом.
Просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 - три місяці.
У судове засідання позивач ОСОБА_4 та її представник адвокат Артерчук Л.В. не з'явилися, представник позивача звернулася до суду з заявою про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву про визнання позовних вимог та просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає за можливе відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України ухвалити рішення у справі про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що мати позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.09.2006 року, виданим Малостидинською сільською радою Костопільського району Рівненської області.
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки, належні спадкодавцю на підставі державних актів на право власності на землю серії РВ № 005280 від 05.11.2003 року; серії РВ № 014919 від 05.11.2025 року.
Родинність їх стосунків доводиться свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданим 19.10.1953 року, в якому її матір'ю зазначена ОСОБА_2 .
Після реєстрації шлюбу позивач, змінила дошлюбне прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданим 04.11.1072 року виконавчим комітетом Малостидинської сіслької ради Костопільського району Рівненської області.
Згідно до заповіту від 02 липня 2004 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Малостидинською сільської ради Костопільського району Рівненської області, зареєстрованого в реєстрі за № 170, ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно своєму синові ОСОБА_3 ( брату позивача у справі).
Із інформаційної довідоки зі Спадкового реєстру від 04.02.2025 року №79958192 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалися.
Із довідки Малостидинського старостинського округу № 6 виконавчого комітету Костопільської міської ради №50-09-1-11 від 05.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті була зареєстрована та проживала одна за даресою: АДРЕСА_1 .
З наведеного вбачається, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 спадщини після смерті матері ОСОБА_2 не прийняв.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 17.04.2020 року, виданим виконавчим комітетом Малостидинської сільської ради Костопільського району Рівненської області.
В інформаційній довідці зі Спадкового реєстру від 06.03.2025 року №80355750 зазанчено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалися.
У довідці Малостидинського старостинського округу №6 виконавчого комітету Костопільської міської ради №51-09-1-11 від 05.03.2025 року зазначено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті був зареєстрований та проживав один за даресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином встановлено, що позивач ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Семенюк С.І. від 04.02.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з пропуском нею шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивачка має намір оформити спадщину, однак свідоцтва про право на спадщину за законом отримати не має можливості у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для її прийняття.
Встановлено, що у визначений законом строк позивач спадщини не прийняла з об'єктивних причин, які пов'язані з непереборними, істотними труднощами, що виникли для неї. При цьому суд приймає до уваги покликання позивачки на те, що вона не була обізнана про неприйняття та неоформлення спадщини після смерті матері її братом ОСОБА_3 , спадкова справа після смерті її матері не заводилася та спадкоємці нотаріусом до спадкування не закликалися, що є об'єктивними перешкодами для позивача у своєчасному прийнятті спадщини.
Згідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року, у справі № 565\1145\17, висловлено правову позицію, якою розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, зокрема зазначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Наведені вище обставини свідчить про поважність причин пропуску позивачкою строку прийняття спадщини та відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, вважає причини пропуску позивачем строку звернення за прийняттям спадщини поважними і відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України визначає їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Костопільської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач - Костопільська міська рада, вул. 1 Травня, 3 м. Костопіль Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04057669.
Повний текст рішення складено 10 квтня 2025 року.
СуддяР. М. Снітчук