Дата документу 11.04.2025Справа № 554/5285/25
Провадження № 1-кс/554/5384/2025
11 квітня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024170010000276 від 18.05.2024 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби по мобілізації на особливий період, маючого військове звання «солдат», не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
11.04.2025 року в провадження слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві за погодженням із прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання послався на те, що у провадженні першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві знаходиться кримінальне провадження № 62024170010000276 від 18.05.2024 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Згідно з матеріалами клопотання, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 9 (по стройовій частині) від 06.01.2023, солдата ОСОБА_3 зараховано у розпорядження, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по собовому складу) від 06.01.2023 № 1-РС на посаду радіотелефоніста радіостанції взводу зв'язку роти зв'язку військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 06.01.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків шпк «солдат».
Відповідно до приписів ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, ОСОБА_3 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу по мобілізації на особливий період.
Вимоги ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_3 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, який проходить військову службу по мобілізації на особливий період, перебуваючи на посаді радіотелефоніст радіостанції взводу зв'язку роти зв'язку військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у період часу з 18:00 годину 01.03.2024 по 06:00 годину 02.03.2024 самовільно залишив місце дислокації ремонтно-технічної роти на території М-38 військової частини НОМЕР_1 , проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину НОМЕР_1 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління, таким чином перебував за межами військової частини понад три доби, в умовах воєнного стану, та 11.04.2025 прибув до ТУ ДБР у м. Полтаві у супроводі військовослужбовців Полтавського ЗВСП, чим кримінальне правопорушення було припинено.
Сторона обвинувачення дійшла висновку, що підозрюваний ОСОБА_3 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, у зв'язку чим, у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжкими, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, у цьому ж кримінальному провадженні. Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Зважаючи на обставини вчиненого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає за недоцільне при постановленні судом ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначення альтернативного запобіжного заходу застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив його задовольнити, мотивуючи, що наявні ризики переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню, впливу на свідків. Просив не застосовувати альтернативного запобіжного заходу застави.
Підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив застосувати альтернативний запобіжний захід заставу у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пояснив, що тривалий час доглядав за хворим батьком, а потім добровільно з'явився в розташування ремонтно-технічної роти на території М-38 військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби, проте був затриманий військовою службою правопорядку.
Згідно з ч. 1 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.
Вивчивши клопотання, заслухавши обґрунтування представника сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши його матеріали, заслухавши думку підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до такого висновку.
11.04.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється особа, є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 09.04.2025; актом та матеріалами службового розслідування від 30.04.2024; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з листом Верховного суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Враховуючи, що ОСОБА_3 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України в період воєнного стану, а також наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання досудовому розслідуванню та впливу на свідків, із якими підозрюваний знайомий, суд вбачає достатні підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави. Інші більш м'які запобіжні заходи, крім указаного, на думку слідчого судді, не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Разом з тим, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного та конкретні обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_3 зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти). для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб, який обчислювати з 11 квітня 2025 року, з утриманням у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 09 червня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області , ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_3 зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_9