Справа №538/285/25
Провадження по справі №2/538/393/25
11 квітня 2025 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кунець М.Г., за участю секретаря судового засідання - Дугніст А.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Лохвиця позовну заяву ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно,
Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду з позовом до Лохвицької міської ради Миргородського району про визнання права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що йому на підставі виписки з погосподарської книги № 5 Свиридівського старостинського округу виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка розміром 0,25 га. Право власності на вказане майно не зареєстровано належним чином.
В жовтні місяці 2024 року позивач звернувся до відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лохвицької міської ради з заявою про державну реєстрацію права власності на будинок, але при перевірці наданих документів, державним реєстратором було відмовлено в проведенні реєстраційних дій, так як відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок та документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, що не дає змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду про визнання права власності на належний ОСОБА_1 житловий будинок.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 18 березня 2025 року вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
01 квітня 2025 року судом прийнято ухвалу про витребування з Лохвицької міської ради доказів, зокрема: інформації про кадастровий номер земельної ділянки та копію рішення Лохвицької міської ради про виділення (надання, вилучення) у власність (користування) земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Лохвицької міської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання, в якому просить справу розглядати без їх участі. Заперечень на позов не подано.
Згідно частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Керуючись статтею 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини другої статті 247, частини четвертої статті 268 ЦПК України фіксування технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що відповідно до виписки з погосподарської книги № 5 Свиридівського старостинського округу виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 значиться за ОСОБА_1 (а.с. 9).
Також, відповідно до виписки з погосподарської книги № 5 Свиридівського старостинського округу виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області за позивачем за цією ж адресою : АДРЕСА_1 значиться земельна ділянка розміром 0,25 га, яка не приватизована (а.с. 10).
10 вересня 2024 року ТОВ «Експертне бюро «Рідний дім» на ім'я ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Відповідно до Інформаційної довідки № 1693, виданої 10.09.2024 ТОВ «Експертне бюро «Рідний дім», право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» не зареєстровано (а.с. 12).
Як пояснив позивач, у жовтні місяці 2024 року він звернувся до відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лохвицької міської ради з заявою про державну реєстрацію права власності на будинок за вказаною адресою.
11 жовтня 2024 року листом відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лохвицької міської ради було роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі подачі заяви про державну реєстрацію права власності на житловий будинок буде відмовлено в державній реєстрації права, так як відсутній правовстановлюючий документ на право власності на об'єкт, визначений ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (а.с. 8).
З інформації від 09.04.2025 за № 03-01/5/3, наданої Лохвицькою міською радою Миргородського району Полтавської області, вбачається, що кадастровий номер земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній, а також рішення про виділення (надання, вилучення) у власність (користування) вказаної земельної ділянки, Лохвицькою міською радою не приймалося (а.с.39).
Норми права, які застосував суд.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.
Статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачені особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.
Частиною першою вказаної статті Закону встановлено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Частиною другою статті 31 Закону передбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Відповідно до статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статей 15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом визнання права.
Положеннями статей 8, 24, 41 Конституції України зокрема визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на визначене майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно положень статті 15 та статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особі на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. В силу положень частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Як встановлено судом, при зверненні до відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лохвицької міської ради з метою державної реєстрації права власності на житловий будинок позивачем було надано лише технічний паспорт на житловий будинок.
Право власності на земельну ділянку на якій розташований житловий будинок позивач не зареєстрував. З урахуванням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для реєстрації права власності на нерухоме майно в Єдиному державному Реєстрі речових прав необхідно мати право власності на земельну ділянку під будівництво, на якій розташований житловий будинок.
Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними правовстановлюючими документами, піддається сумніву і не визнається іншими особами.
При цьому положення статті 41 Конституції та статті 328 ЦК України гарантують та визначають презумпцію правомірності набуття права власності, а не виникнення у подальшому шляхом державної реєстрації.
Як встановлено судом, звернувшись до відповідного органу реєстрації позивач отримав відмову у державній реєстрації його права власності через відсутність правовстановлюючого документу на право власності на об'єкт.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 15, 16, 317, 321, 328, 392 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 82, 76-81, 247, 265 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок (літ.А-1), загальною площею 83,7 м.кв., житловою площею 63,3 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2025 року.
Учасники справи
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Лохвицька міська рада Миргородського району Полтавської області (місцезнаходження: вул.Перемоги, 1, м.Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21048525) .
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ