Справа № 359/3691/25
Провадження № 1-в/359/222/2025
Іменем України
09 квітня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника колонії ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі з технічною фіксацією у режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
До Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ст. 82 КК України, а саме пробаційний нагляд. Клопотання обґрунтовано тим, що Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» внесенні зміни, а тому він має право на заміну невідбутої частини покарання оскільки набрав чинності Закон № 3342-ІХ від 28.03.2024. З метою гуманізації пенітенціарної системи та розширення можливостей для виправлення особи без ізоляції від суспільства у систему кримінальних покарань введено новий вид основного покарання пробаційний нагляд. Натомість покарання у виді позбавлення волі скасовується. Враховуючи вищезазначене просив суд замінити невідбуту частину покарання більш м'яким.
У судовому засіданні засуджений своє клопотання підтримав у повному обсязі, зазначив, що своєю поведінкою довів виправлення та є таким засудженим до якого необхідно застосувати більш м'яке покарання. У зв'язку з вищенаведеним просив клопотання задовольнити.
Представник Бориспільської виправної колонії №119 в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання засудженого відмовити.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, оскільки засуджений має нестабільну лінію поведінки. Матеріали особової справи засудженого свідчать про те, що він за час перебування в БВК № 119 не довів, що став на шлях виправлення.
Ознайомившись із позицією учасників судового засідання, матеріалами клопотання та особовою справою засудженого, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання з наступних підстав.
Згідно з ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.02.2002 передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Крім того, пунктом 17 даної Постанови передбачено, під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутного строку покарання призначеного вироком. Відповідно до ч. 3 цієї ж статті заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. За змістом даної норми заміна покарання на більш м'яке покарання є правом, а не обов'язком суду.
28.03.2024 набув чинності Закон України № 3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань».
Вказаним законом введено новий вид покарання, а саме: ст. 59-1 КК України «Пробаційний нагляд», який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Для застосування такої заміни, згідно п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України, необхідно щоб засуджений фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі у ДУ «Бориспільська виправна колонії №119».
ОСОБА_5 засуджений 21.04.2023 вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання засудженого починається 18.11.2022, закінчення 05.05.2023.
Таким чином, засудженому ОСОБА_5 відкрито пільгу щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Сумлінна поведінка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання, гарною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Ця поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
З матеріалів особової справи слідує, що засуджений ОСОБА_5 не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення), під час відбування покарання у виді позбавлення волі.
За таких обставив, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 злочину, дані про особу засудженого, та те, що його поведінка та ставлення до праці не є стабільною, він лише стає на шлях виправлення, і пройшло ще недостатньо часу для його виправлення, суд приходить до висновку, що засуджений не має усіх належних умов, передбачених ст. 82 КК України, для заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким.
З огляду на це, суд вважає, що підстави для задоволення даного клопотання відсутні.
Враховуючи зазначене, на підставі ст.ст. 61, 82 КК України та керуючись ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1