11 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 758/2119/25
провадження № 61-73 вп 24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши матеріали цивільної справи за спільною заявою подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про розірвання шлюбу,
1. У березні 2025 року до Подільського районного суду м. Києва, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла спільна заява подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про розірвання шлюбу.
2. Подільський районний суд міста Києва ухвалою від 17 березня 2025 року направив вказану справу до Верховного Суду для визначення підсудності відповідно до статті 29 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
3. Обґрунтовуючи ухвалу суд зазначив, що з матеріалів, долучених до спільної заяви подружжя вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , виданим 20 січня 2020 року, орган, що видав - 8031. На даний час ОСОБА_1 постійно проживає в Республіці Болгарія, що підтверджується дозволом на постійне перебування № НОМЕР_3. ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 . На даний час ОСОБА_2 постійно проживає в Республіці Болгарія, що підтверджується дозволом на постійне перебування № НОМЕР_4, тобто вказане свідчить, що на момент звернення із спільною заявою про розірвання шлюбу подружжя, будучи громадянами України, постійно проживає за її межами.
4. Перевіривши матеріали справи Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття до розгляду матеріалів справи № 758/2119/25 та вирішення питання про визначення підсудності справи з огляду на таке.
5. Відповідно до приписів статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
6. Відповідно до приписів статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
7. Частинами першою та другою статті 183 ЦПК України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема,: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
8. Частиною першою статті 14 ЦПК України встановлено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
9. Разом із цим реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).
10. Також, частинами п'ятою та шостою статті 43 ЦПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
11. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма статті 43 ЦПК України).
12. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 14 ЦПК України).
13. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими процесуальними документами, сформованими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
14. Також підпунктом 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
15. Так, у газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку та вказано, про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України. Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
16. Пунктом 2 Положення визначено, що це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
17. Пунктом 16 Положення встановлено, що процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
18. Пунктами 26 та 27 Положення визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
19. З матеріалів справи № 758/2119/25 вбачається, що ОСОБА_1 надіслав до Подільського районного суду м. Києва документ, сформований із застосуванням вбудованого текстового редактора підсистеми «Електронний суд», із назвою «Додаткові пояснення у справі» зі змісту якого вбачається, що він не є заявою подружжя про розірвання шлюбу, а є лише супровідним листом, в якому заявник вказав про надсилання до Подільського районного суду м. Києва заяви подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в новій редакції.
20. Проте сама заява подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а в порушення пункту 26 Положення та Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС додана до супровідного листа як додаток, тобтоне містять відомостей про її підписання обома з подружжя електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявниками вимог щодо обов'язкового підписання процесуального документа особами, які її подають, тобто свідчить про використання заявниками непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із заявою про розірвання шлюбу .
21. Таким чином Верховний Суд доходить висновку, що матеріали справи № 758/2119/25 підлягають поверненню, оскільки заявники ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) звернулися до суду із заявою про розірвання шлюбу через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» в неналежний спосіб.
Керуючись статтями 29, 183, 260 ЦПК України,
1. Повернути матеріали цивільної справи № 758/2119/25 Подільськомурайонному суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк