359/3108/24
1кп/359/242/2025
27 березня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченогоу кримінальному провадженні №12024111100000280 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про те, що продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від суду. Неможливість запобігання зазначеному вище ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. На думку прокурора, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не гарантує можливості запобігти ризикам. Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
В свою чергу, обвинувачений та його захисник заперечили проти застосування найсуворішого запобіжного заходу, просили суд застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, зокрема цілодобовий домашній арешт.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2025 р. обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 05.04.2025 включно.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Санкція ч. 4 ст. 187 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 27.03.2025 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. Захисник не надав до суду жодного доказу на підтвердження обставин, які б підтвердили міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місті проживання, роботи, репутації, тощо. Отже, суд погоджується з доводами прокурора, що ОСОБА_7 може вчиняти в подальшому дії з метою переховування, а співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Отже, суд вважає, що продовжує існувати ризики, передбачений статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків. Будь-яких нових обставин, які б в достатній мірі слугували підставою для пом'якшення запобіжного заходу суду наведено не було.
На думку суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків. Про обрання відносно нього особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до ОСОБА_7 особистого зобов'язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 24.05.2025 року включно.
Утримувати обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжнийпід вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 28.03.2025р. об 08.30 год.
Суддя ОСОБА_1