Справа № 358/2001/23 Провадження № 2-п/358/2/25
11 квітня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши матеріали заяви представника відповідача -заявника ОСОБА_1 - адвоката Масленнікової Тетяни Миколаївни про перегляд заочного рішення від 20 травня 2024 року у справі № 358/2001/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації вартості 1/2 частки автомобіля, -
Заочним рішенням Богуславського районного суду Київської області від 20 травня 2024 року, вищевказаний позов задоволено.
21.03.2025 представник відповідача-заявника ОСОБА_1 адвокат Масленнікова Т.М. звернулася до Богуславського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення від 20 травня 2024 року у справі № 358/2001/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації вартості 1/2 частки автомобіля, яку передано в провадження судді Романенко К.С.
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області від 31.03.2025 року, зазначена заява про перегляд заочного рішення суду, залишена без руху з наданням строку, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення без руху, для усунення недоліків з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст. 285 ЦПК України.
Згідно довідки про доставку електронного листа представник відповідача вищевказану ухвалу про залишення без руху, отримав 01.04.2025 17:52:21.
Станом на 11 квітня 2024 року виявлені судом недоліки не усунуто, тобто ухвала суду від 31 березня 2025 року не виконана.
Суд враховує, що 08.04.2025 року, надходила заява від представника відповідача-заявника ОСОБА_1 адвоката Масленнікової Т.М. про усунення недоліків, однак у зв'язку із порушенням вимог положень ч. 2 ст. 183 ЦПК України, ухвалою суду від 09.04.2025 року заява повернута заявнику без розгляду.
Крім того разом із заявою про усунення недоліків до суду надходила квитанція про сплату судового збору.
Суд не враховує зазначену квитанцію як доказ усунення недоліків з огляду на наступне. у долученій до заяви квитанції про сплату судового збору призначення платежу зазначено «судовий збір за позовом ОСОБА_1 », хоча в даній справі ОСОБА_1 не позивач, а заявник та відповідач.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674 - VI (далі - Закон "Про судовий збір").
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Підпунктом 4 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору в 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року)у заявах про перегляд заочного рішення.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини 1 статті 6 Закону "Про судовий збір").
Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а уданому випадку заява про перегляд заочного рішення суду є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна заява та дата рішення суду, яка підлягає перегляду.
Отже, з огляду на викладене, в контексті даних обставин справи, суд зазначає, подана на усунення недоліків, встановлених при поданні заяви представником заявника адвокатом Масленніковою Т.М. квитанція від 02.04.2025 № 0.0.4285329778.1 не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку , оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна заява, та дату прийняття судового рішення, що підлягає перегляду, з огляду на що, з останньої не вбачається що саме заява про перегляд заочного рішення від 20.05.2024 оплачується долученою квитанцією про сплату судового збору.
У долученій до заяви квитанції про сплату судового збору призначення платежу зазначено «судовий збір за позовом ОСОБА_1 », хоча в даній справі ОСОБА_1 не позивач, а заявник та відповідач. Також у даній справі судовий збір мав бути сплачений за заяву про перегляд заочного рішення суду , а у квітнації зазначено що судовий збір сплачений за позов.
Таким чином заявник - відповідач ОСОБА_1 у наданий строк, недоліки заяви про перегляд заочного рішення суду не усунула.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 905/1057/18.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи, що відповідачем не усунуто усі недоліки заяви про перегляд заочного рішення, про які зазначені в ухвалі суду від 31 березня 2025 року, тому заява про перегляд заочного рішення суду підлягає поверненню як така, що не подана.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача - заявника ОСОБА_1 - адвоката Масленнікової Тетяни Миколаївни про перегляд заочного рішення від 20 травня 2024 року у справі № 358/2001/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації вартості 1/2 частки автомобіля - вважати неподаною та повернути.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Головуючий: суддя К. С. Романенко