07 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 522/15106/18
провадження № 61-3410ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про відшкодування вартості на поліпшення орендованого майна, стягнення штрафу, пені, збитків та моральної шкоди,
14 березня 2025 року представник ФОП ОСОБА_1 адвокат Возіян А. А., засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, повний текст яких складено 21 жовтня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено
у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу представник ФОП ОСОБА_1 адвокат Возіян А. А. подав до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку
на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
В обґрунтування вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки звернувшись вперше до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2025 року касаційну скаргу визнано неподаною
та повернуто заявниці. Копію оскаржуваної ухвали отримано представником заявниці 13 березня 2025 року, а повторну касаційну скаргу відправлено на адресу Верховного Суду 14 березня 2025 року, тобто у нетривалий проміжок часу.
Крім того, представник заявниці вказує, що вперше касаційну скаргу подано
в межах строку передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України та суду було надано відповідні докази на підтвердження відправлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 390 ЦПК України. Проте такі відомості суд не прийняв. Наголошує, що накладна кур'єрської служби доставки від 20 листопада 2024 року № 9220 є належним доказом направлення листа на адресу суду, що у свою чергу підтверджує дату його відправлення. Вважає, що ФОП ОСОБА_1 надала достатньо доказів з метою підтвердження, що вперше направила касаційну скаргу на адресу суду у встановлений законодавством строк. Тому на підставі викладеного просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року, додаткового рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року та постанов Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року.
Касаційний суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на касаційне оскарження у разі повторного подання касаційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось
у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження;
- повторне подання касаційної скарги відбулось у межах строку касаційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжив усіх можливих та залежних від нього заходів
з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і такі недоліки фактично усунені станом
на момент повторного звернення з касаційною скаргою;
- скаржник довів, що повернення попередньо поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції,
й не могли бути усунені скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана представником заявниці причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Як вбачається з ухвали Верховного Суду від 28 лютого 2025 року (провадження
№ 61-17573ск24) 30 грудня 2024 року до Верховного Суду засобами кур'єрського поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року (повне судове рішення складено 21 жовтня 2024 року). Відповідно
до накладної відправлення прийнято в доставку кур'єром 20 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, в тому числі, звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку
на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, зокрема, уточнити (підтвердити) дату подачі касаційної скарги 20 листопада 2024 року засобами зв'язку і надати до суду відповідні докази (докази приймання поштового відправлення; розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку; довідку оператора поштового зв'язку, тощо).
На виконання ухвали Верховного Суду від 17 січня 2025 року у лютому 2025 року надіслано до суду заяву на усунення недоліків, яка підписана представником ОСОБА_2 .
У заяві щодо строку на подання касаційної скарги зазначається, що ОСОБА_1 направила касаційну скаргу на адресу суду 20 листопада 2024 року,
що підтверджується накладною кур'єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п'ять годин», підтвердженням чому є відповідна накладна. Також на підтвердження тієї обставини, що скаргу було направлено саме 20 листопада 2024 року
є розрахунковий документ - квитанція до прибуткового касового ордеру
№ 1170 від 20 листопада 2024 року. Крім то, у заяві ОСОБА_1 зазначає,
що ТОВ «Двадцять п'ять годин» є повноважним оператором з надання послуг поштового зв'язку, підтвердженням чому є роздруківка з Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку. Щодо причин тривалого доставлення скарги, то у відповідь на звернення адвоката від ТОВ «Двадцять п'ять годин» надійшов лист, у якому зазначено, що доставлення відправлення № 9220 відбулось у м. Київ із значним запізненням та порушенням встановлених строків, оскільки
22 листопада 2024 року здійснено обстріл території м. Одеси, в результаті чого постраждали приміщення, де зберігались відправлення. ТОВ «Двадцять п'ять годин» повідомляло всіх відправників про ситуацію, що склалась, та в найкоротші можливі строки було впорядковано відправлення і направлено на адреси отримувачів. Таким чином, ОСОБА_1 стверджує у заяві, що відправлення
на адресу суду було направлено в строк, однак через незалежні від ОСОБА_1 обставини було доставлено із затримкою у часі.
До заяви додано: квитанцію, видану ТОВ «Двадцять п'ять годин» до прибуткового касового ордеру № 1170 від 20 листопада 2024 року; копію листа ТОВ «Двадцять п'ять годин» № 02 від 06 лютого 2025 року; роздруківку з Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку щодо ТОВ «Двадцять п'ять годин»; копію накладної кур'єрської служби доставки № 9220 від 20 листопада 2024 року.
Верховний Суд встановив, що надана до заяви ОСОБА_1 на усунення недоліків копія накладної кур'єрської служби доставки № 9220 від 20 листопада 2024 року свідчить, що 20 листопада 2024 року о 13:40 год. ТОВ «Двадцять п'ять годин» ЄДРПОУ 37585398 здійснено відправлення поштового відправлення з такими реквізитами: відправник - ОСОБА_1 , одержувач: Верховний Суд, адреса:
м. Київ, просп. Повітряних Сил, 28, опис вкладеного: касаційна скарга у справі № 522/15106/18. У графі «відправлення вручено одержувачу» проставлено печатку ТОВ «Київ Кур'єр» ЄДРПОУ 35806477 та дату «30.12.2024». Послуги оплачено відправником «б/нал».
Окрім того, на усунення недоліків касаційної скарги заявницею було надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1170 від 20 листопада 2024 року, яка виготовлена друкарським способом та відомості внесені до неї, заповнені
у кульковою ручкою. Згідно з цією квитанцією ТОВ «Двадцять п'ять годин» прийняло від ОСОБА_1 на підставі накладної № 9220 суму 200,00 грн. Квитанція містить підпис головного бухгалтера та відбиток печатки ТОВ «Двадцять п'ять годин».
На підставі інформації з Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку встановлено, що ТОВ «Двадцять п'ять годин» є оператором з надання послуг поштового зв'язку та здійснює приймання поштових відправлень, обробку поштових відправлень, перевезення поштових відправлень, доставку (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів.
З наданої копії накладної № 9220 убачається, що така не містить відбитку календарного штемпеля. ОСОБА_1 не надано доказів того, що ТОВ «Двадцять п'ять годин» звільнено від застосування реєстратора розрахункових операцій.
З огляду на викладене надана квитанція до прибуткового касового ордера № 1170 від 20 листопада 2024 року не є належним розрахунковим документом
на підтвердження оплати послуг поштового зв'язку. У наданій накладній кур'єрської служби доставки № 9220 від 20 листопада 2024 року міститься відмітка про безготівкову оплату. Разом з тим, прибутковий касовий ордер - це первинний документ, що застосовується для оформлення надходжень готівки до каси. Таким чином, надані ОСОБА_1 докази на підтвердження дати подання касаційної скарги суперечать один одному. Також копія накладної кур'єрської служби доставки не містять ідентифікатора поштових відправлень, за допомогою використання якого було б можливо перевірити дату відправлення кореспонденції.
Тому Верховний Суд в ухвалі від 28 лютого 2025 року виснував, що представник заявниці не надав доказів на підтвердження відповідних обставин, що стало підставою для повернення касаційної скарги заявниці.
Подаючи повторну касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , як на підставу пропуску строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня
2023 року, додаткового рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 17 січня 2024 року та постанов Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року посилається на ті ж самі обставини, що і в первісній касаційній скарзі,
на підтвердження чого надає ті ж самі докази, як були подані ним на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17 січня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року в справі
№ 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Такій оцінці мають підлягати певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував
на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були
чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи,
що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами
чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому суд наголошує, що первісне подання касаційної скарги не перериває
та не зупиняє перебігу процесуального строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 390 ЦПК України, а звернення заявника з касаційною скаргою та її повернення внаслідок неусунення недоліків не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Заявник має довести, внаслідок виникнення яких обставин він був позбавлений можливості належним чином виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки касаційної скарги.
Отже, повернення вперше поданої касаційної скаргипредставника
ФОП ОСОБА_1 адвокатом Возіяном А. А., яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження та не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали
від заявника та його представника, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами заявника.
З огляду на наведене в задоволенні клопотання представника ФОП ОСОБА_1 адвоката Возіяна А. А. про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження
є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву
про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень,
в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали
про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави
для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк
або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, у порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України представником заявника зазначена не повна адреса місця проживання
чи перебування ФОП ОСОБА_4 , зокрема не зазначено назви вулиці та номера будинку чи квартири у с. Тимкове Кодимського району Одеської області.
За відсутності матеріалів справи № 522/15106/18 Верховний Суд позбавлений можливості перевірити чи зазначена представником ФОП ОСОБА_1 адвокатом Возіян А. А. повна адреса місця проживання чи перебування ФОП ОСОБА_4 , оскільки саме на сторону, яка звертається з касаційною скаргою, статтею 392 ЦПК України покладено такий обов'язок.
За таких обставин представнику заявниці необхідно підтвердити належними
та допустимими доказами, що зазначена ним у касаційній скарзі адреса місця проживання чи перебування ФОП ОСОБА_4 є повною або ж направити на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити повну адресу місця проживання чи перебування ФОП ОСОБА_4 .
Отже, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати представнику заявника строк для усунення цих недоліків.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2023 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року залишити без руху.
Надати заявниці десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявницею у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк