Справа № 357/14441/24
Провадження № 2/357/2859/25
11.04.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Рижко Г. О. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Держави Україна, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2025 року вищевказану цивільну справу було передано на розгляд судді Рижко Г.О.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
Утім, позовна заява не містить реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача Департаменту патрульної поліції.
Також, в порушення вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність у сторін електронних кабінетів.
У позовній заяві в якості відповідача 2 зазначено «Держава Україна» без надання будь-якої іншої інформації. Окремо, вочевидь, у якості відповідача зазначено Державну казначейську службу України. Разом з цим, у пункті першому прохальної частини позовної заяви вказано, що Державна казначейська служба України є третьою особою, а Держава Україна у якості сторони по справі не вказана взагалі. З огляду на викладене позивачу необхідно уточнити конкретний перелік учасників справи по його позовній заяві, а також його вимоги до кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Так, в обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.
Однак, позивач звертається до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір.
Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».
Частиною першою статті четвертої Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з Держави Україна на його користь моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.
Із урахуванням наведеного, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1211,20 грн. або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Таким чином, позивачу необхідно подати позовну заяву в новій редакції без указаних вище недоліків, відповідно до наведених вимог закону та оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До позовної заяви в новій редакції позивачу також необхідно додати її копії та копії доданих до неї документів у кількості відповідно до кількості учасників справи.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 7 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись, ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Держави Україна, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г. О. Рижко