ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.04.2025Справа № 910/1446/25
За позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕНДЕЙТ"
про стягнення 146 287,50 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Піскунова
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач, в/ч НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРМАКС" (далі - відповідач, ТОВ "КЕРМАКС") про стягнення 146 287,50 грн, з яких: 80 487,50 грн пені, 65 800,00 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару на підставі Договору № 253/ВОЗ-2024 від 29.08.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 позовну заяву в/ч НОМЕР_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1446/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), постановлено здійснювати закритий розгляд справи.
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/1446/25.
При відкритті провадження у справі судом встановлено, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРМАКС" є Україна, 04053, місто Київ, провулок Киянівський, будинок 3-7 (ідентифікаційний код: 42151955).
Судом, після відкриття провадження у справі, встановлено, що відповідач змінив найменування та своє місцезнаходження. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЕНДЕЙТ", вірне місцезнаходження - Україна, 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Соборності, будинок 12 (ідентифікаційний код: 42151955).
Відповідно до ч. 2, ст. 31 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження судом досліджено позовну заяву і додані до неї докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 ГПК України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 далі - ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
29.08.2024 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРМАКС" (далі - постачальник) було укладено Договір № 253/ВОЗ -2024 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до п. 1.2 Договору найменування та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015: 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи.
Згідно умов пункту 4.1 Договору ціна договору складає 940 000 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 156 666,67 грн.
У додатку № 1 до Договору (специфікація) сторонами погоджено поставку цибулі ріпчастої свіжої у кількості 80 000 кг.
Погоджена сторонами ціна товару після укладення Договору може змінюватись лише в меншу сторону, враховуючи коливання цін на ринку продовольчих товарів, зміни курсу іноземних валют, сезонності вирощування продовольства (пункт 4.2 Договору).
Відповідно до пункту 6.1 Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника).
Не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця або в інші дні за викликом замовника по телефону постачальник (представник постачальника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У разі неприбуття вищезазначених осіб вона надсилається постачальнику рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 15 цього договору.
У разі надсилання заявки засобами поштового зв'язку вона вважається врученою постачальнику з дня отримання замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.
У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами телефонного зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зі змісту укладеного між сторонами Договору № 253/ВОЗ-2024 від 29.08.2024, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Положеннями ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що позивачем було сформовано Заявку відповідно до Договору № 253/ВОЗ-2024 від 29.08.2024. Вказана Заявка отримана відповідачем 03.09.2024 та підписана директором ТОВ "КЕРМАКС" - Сергутою О.В.
У Заявці від 29.08.2024 визначено, що цибуля ріпчаста свіжа має бути поставлена, за відповідними адресами, у кількості 30 000 кг до 09.09.2024; у кількості 30 000 кг до 25.09.2024; у кількості 20 000 кг до 26.09.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що товар, який відповідач зобов'язався поставити, був поставлений з порушенням строків, а саме:
- 14.12.2024 відповідач поставив позивачу товар у кількості 30 000 кг, що підтверджується Видатковою накладною № 91/3007 від 14.12.2024;
- 15.12.2024 відповідач поставив позивачу товар у кількості 30 000 кг, що підтверджується Видатковою накладною № 92/3002 від 15.12.2024;
- 16.12.2024 відповідач поставив позивачу товар у кількості 20 000 кг, що підтверджується Видатковою накладною № 93/4114 від 16.12.2024.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 526 ЦК України передбачено зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч. 2 ст. 549 ЦК України)
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 3 ст. 549 ЦК України)
Відповідно до п. 8.3. Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами Договору, належним чином не виконано зобов'язання щодо строку поставки товару.
Позивач у позовній заяві навів розрахунок пені та штрафу, відповідно до якого:
- за порушення строку поставки 30 000 кг товару з 10.09.2024 по 13.12.2024 (95 днів) розмір пені становить 33 487,50 грн (видаткова накладна № 91/3007 від 14.12.2024);
- за порушення строку поставки 30 000 кг товару з 26.09.2024 по 14.12.2024 (80 днів) розмір пені становить 28 200,00 грн (видаткова накладна № 92/3002 від 15.12.2024);
- за порушення строку поставки 20 000 кг товару з 27.09.2024 по 15.12.2024 (80 днів) розмір пені становить 18 800,00 грн (видаткова накладна № 93/4114 від 16.12.2024);
- за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, а саме з 10.09.2024 по 13.12.2024 (95 днів) розмір штрафу становить 24 675,00 грн (видаткова накладна № 91/3007 від 14.12.2024);
- за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, а саме з 26.09.2024 по 14.12.2024 (80 днів) розмір штрафу становить 24 675,00 грн (видаткова накладна № 92/3002 від 15.12.2024);
- за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, а саме з 27.09.2024 по 15.12.2024 (80 днів) розмір штрафу становить 16 450,00 грн (видаткова накладна № 93/4114 від 16.12.2024).
26.12.2024 позивачем направлено відповідачу Претензію № 78/1/5-5976 про сплату пені та штрафу за порушення строків поставки товару. Відповідно до якої позивач вимагав ТОВ "КЕРМАКС" сплатити пеню та штраф у загальному розмірі 146 287,50 грн. Відповідачем претензія була залишена без відповіді та задоволення.
Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 80 487,50 грн та штрафу у розмірі 65 800,00 грн за несвоєчасну поставку товару на підставі Договору № 253/ВОЗ-2024 від 29.08.2024.
Здійснивши перевірку розрахунку пені у розмірі 0,1% вартості товару та розрахунку штрафу у розмірі 7% вартості товару, суд встановив, що загальна сума пені та штрафу вірно розрахована позивачем у позовній заяві.
Відповідач, в свою чергу, не надав заперечень та/або пояснень щодо вище зазначених обставини та не надав доказів здійснення оплати пені та штрафу або контррозрахунок заявленої позивачем суми пені та штрафу.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 146 287,50 грн з яких: 80 487,50 грн пені, 65 800,00 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару на підставі Договору № 253/ВОЗ-2024 від 29.08.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час вирішення спору по суті назву відповідача змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЕНДЕЙТ", новою адресою місцезнаходження відповідача є Україна, 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Соборності, будинок 12, ідентифікаційний код - 42151955.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 3 028 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, отже розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2 422,40 грн.
В той же час, позивач за звернення до Господарського суду міста Києва із позовом сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 161 від 23.01.2025.
Тобто позивачем при зверненні до суду із позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн за подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Оскільки, позов задоволено повністю, відтак судовий збір у сумі 2 422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 81, 86, 165, 123, 124, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЕНДЕЙТ" (Україна, 50006, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Соборності, будинок 12; ідентифікаційний код: 42151955) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) 80 487,50 грн (вісімдесят тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 50 коп.) пені, 65 800,00 грн (шістдесят п'ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) штрафу та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 11.04.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА