майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/123/18
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Сорока І.В.,
за участю:
прокурора: Слівінський О.О., діє на підставі службового посвідчення №071193;
представників відповідача: Булаєнко Т.О., діє на підставі довіреності № 1-0309-79;
представника третьої особи на стороні позивача-2: Книш О.М., діє на підставі виписки з ЄДР (в режимі відеоконференції);
представника третьої особи на стороні відповідача-1: Дегліс М.В. - голова ФГ "Денишівське";
представника третьої особи на стороні відповідача-3: Бондар С.Ф., діє на підставі довіреності від 27.11.2024,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Новоград-Волинської місцевої прокуратури, правонаступником якої є Чуднівська окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до Житомирської районної ради
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях;
2. Державного підприємства "Укрриба";
3. Державного реєстратора відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області;
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Фермерське господарство "Денишівське";
2. ОСОБА_1 ;
3. Романівська селищна рада
про визнання незаконним та скасування рішення від 03.06.2004 №177, скасування державної реєстрації права спільної власності територіальних громад району на гідротехнічні споруди
Процесуальні дії по справі.
Керівником Новоград-Волинської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до Романівської районної ради Житомирської області про:
- визнання незаконним та скасування рішення Романівської районної ради від 03.06.2004 №177 "Про передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем у спільну власність територіальних громад сіл, селищ району" та рішення сесії Романівської районної ради від 19.04.2016 №96 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад району внутрішньогосподарської меліоративної мережі, в тому числі гідроспоруд, та доповнення переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району", в частині прийняття у спільну власність територіальних громад сіл і селищ Романівського району гідротехнічних споруд на водних об'єктах с. Вила Соболівської сільської ради Романівського району;
- скасування державної реєстрації права спільної власності територіальних громад сіл і селищ Романівського району на гідротехнічні споруди, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: за №1020329718214 на комплекс гідроспоруд по вул. Північна, 10 в с.Вила Романівського району; за №1021082618214 на гідроспоруду №2 по вул. Річна, 7 в с.Вила Романівського району; за №1020575218214 на гідроспоруду №1 по вул.Центральна, 19 в с.Вила Романівського району.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.03.2018, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
26.03.2018 відповідачем подано відзив (т.1, а.с.149-161).
Ухвалою суду від 26.03.2018р. залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області, як орган, що уповноважений управляти державним майном; Державне підприємство "Укрриба", якому передано на баланс спірні гідроспоруди; Державного реєстратора відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, який проводив реєстраційні дії щодо спірного майна.
Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на відповідача - Фермерське господарство "Денишівське", яке є орендарем гідроспоруд.
17.04.2018 на адресу суду від третьої особи - РВ ФДМ України надійшли письмові пояснення (т.1, а.с.229-232).
18.04.2018 від ДП "Укрриба" надійшли письмові пояснення (т.1, а.с.233-244).
16.05.2018 від ДП "Укрриба" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів та подання додаткових пояснень по справі (т.2, а.с.18-42).
21.05.2018 від прокуратури надійшла відповідь на відзив (т.2, а.с.47-59).
Ухвалою суду від 22.05.2018р. витребувано у відповідача оригінал інвентаризаційної справи на комплекс гідроспоруд за межами села Вила Романівського району; оригінал акта №9 приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі на баланс Соболівської сільської ради; рішення Соболівської сільської ради про присвоєння адрес гідроспорудам; оригінал договору оренди гідротехнічних споруд від 02.11.2016, укладений з СФГ "Денишівське" з всіма додатками (належним чином завірені копії додатків - до матеріалів справи); витребувано у ДП "Укрриба" додатки №№1, 2, 3 до Акта приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 22.08.2003, що містять інформацію щодо майна, яке передано на баланс ДП "Укрриба".
15.06.2018 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на те, що прокурором пропущено строк позовної давності (а.с. 110-112 т. 2).
18.06.2018 від ДП "Укрриба" надійшли письмові пояснення щодо призначення експертизи з орієнтовним переліком питань, які можуть бути поставлені на вирішення експертизи (а.с. 118-119 т.2)
19.06.2018 прокурором надано перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення будівельно-технічної експертизи (а.с. 134-135 т.2.)
19.06.2018 від прокурора надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (а.с. 125-126 т.2).
21.06.2018 Романівською районною радою подано клопотання про долучення до справи листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області № 05/3879 від 14.11.2016 (а.с. 153-154 т.2).
09.07.2018 Державним підприємством "Укрриба" подано уточнення щодо питань, які можуть бути поставлені на вирішення будівельно-технічної експертизи (а.с. 175-176 т.2).
11.07.2018 на адресу суду від прокурора надійшли письмові пояснення (а.с. 182-183 т.2).
18.07.2018р. від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (т.2, а.с.188-206).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18 липня 2018 року призначено судову будівельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 ухвалу господарського суду від 18.07.2018 скасовано .
03.01.2019р. від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної експертизи (т.3, а.с.141).
17.01.2019р. від прокурора надійшли пояснення (т.3, а.с.145-153).
12.02.2019р. прокурором подано викопіювання з опорного плану с.Вила (т.3, а.с.188-190).
14.02.2019р. від ДП "Укрриба" надійшли пояснення (т.3, а.с.191-192).
Ухвалою суду від 22.02.2019 в справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Житомирському відділенню Науково-дослідного Інституту судових експертиз.
Вказана ухвала залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2019р.
05.12.2019 на адресу господарського суду Житомирської області надійшов лист Житомирського відділення Науково-дослідного Інституту судових експертиз про залишення ухвали суду від 21.02.2019 без виконання, згідно п 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, через несплату вартості експертизи.
Ухвалою від 16.12.2019 суд поновив провадження у справі.
28.01.2020 до суду від Романівської районної ради Житомирської області надійшло клопотання № 12/01-22 від 24.01.2020 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 (т.5, а.с.27-41).
При розгляді вказаного клопотання відповідача суд встановив, що 12.02.2019 року між Романівською районною радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу комплексу гідроспоруд № № 4, 5 ( водоскид шантарного типу), що знаходяться в АДРЕСА_1 .
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гідроспоруди №№ 4, 5, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 перебувають у приватній власності ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення суду у даній справі може вплинути на права ОСОБА_1 , як власника гідроспоруд.
Ухвалою суду від 28.01.2020р. залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Ухвалою від 18.02.2020 суд зупинив провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації, про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577,26 грн.
Ухвалою суду від 19.08.2020р. поновлено провадження у справі.
24.09.2020 до суду надійшло клопотання Романівської районної ради про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (т.5, а.с.104-105).
За результатом розгляду вищевказано клопотання, суд без виходу до нарадчої кімнати, в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України, поставив ухвалу про відмову у задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду про що занесено запис до протоколу судового засідання від 19.11.2020.
Ухвалою господарського суду від 21.12.2020р. зупинено провадження у справі, у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою суду від 01.03.2021р. погоджено термін проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 21.12.2020 року, у більш тривалий строк.
Ухвалою суду від 13.12.2022р. зобов'язано Державне підприємство "Укрриба" та ФГ "Денишівське" направити своїх представників та забезпечити експерту Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз можливість проведення обстеження гідроспоруд с.Вила Романівського району Житомирської області.
Ухвалою суду від 25.01.2023р. задоволено клопотання експерта Житомирського відділення Київського НДІСЕ та зобов'язано:
Романівську селищну раду надати суду в оригіналі або належним чином засвідченій копії: додатки до акта №9 приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної системи дільниці гончарного дренажу Соболівської сільської ради від 15.12.2003 року, а caмe: Правила технічної експлуатації внутрішньогосподарської мережі; Карта-схема; Технічна характеристика; Технічну та проектну документацію на внутрішньогосподарську меліоративну систему дільниці гончарного дренажу Соболівської сільської ради (робочий проект з будівництва та/або реконструкції меліоративної мережі, технічні паспорти, акти огляду, акти виконаних робіт тощо) необхідно витребувати в Романівської територіальної громади;
ДП "Укрриба" надати суду в оригіналі або належним чином засвідченій копії : додаток №2 "Загальний технічний стан гідротехнічних споруд"; додаток №3 "Пропозиції щодо подальшого використання майна" до Акта приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 22.08.2003, що містять інформацію щодо майна, яке передано на баланс ДП "Укрриба";
ФДМ України надати суду в оригіналі або належним чином засвідченій копії: додаток №2 "Загальний технічний стан гідротехнічних споруд"; додаток №3 "Пропозиції щодо подальшого використання майна" до Акта приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 22.08.2003, що містять інформацію щодо майна, яке передано на баланс ДП "Укрриба".
Міністерство аграрної політики та продовольства України надати суду в оригіналі або належним чином засвідченій копії: додаток №2 "Загальний технічний стан гідротехнічних споруд"4 додаток №3 "Пропозиції щодо подальшого використання майна" до Акта приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 22.08.2003, що містять інформацію щодо майна, яке передано на баланс ДП "Укрриба" .
13.02.2023р. від Фонду державного майна України на виконання ухвали суду від 25.01.2023р. надійшли витребувані судом документи (т.6, а.с.58-69).
20.02.2023р. від Романівської селищної ради надійшла заява про залучення їх до участі в справі в якості третьої особи (т.6, а.с.71).
Заява мотивована тим, що спірні гідротехнічні споруди знаходяться на території Соболівського старостинського округу Романівської селищної ради, і у випадку задоволення позову будуть вилучені з комунальної власності громади.
20.02.2023р. від Романівської селищної ради надійшли витребувані судом документи (т.6, а.с.97-119).
03.01.2024 р. на адресу суду від Житомирського відділення Київського НДІСЕ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи надійшов висновок експерта від 27.12.2023 р. №231/23-25 (т.6, а.с.129-190).
Ухвалою суду від 29.01.2024р. поновлено провадження у справі.
16.02.2024р. від Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надійшов лист №13-04-208 від 15.02.2024р. з доказами реорганізації РВ ФДМУ по Житомирській області та правонаступництва його прав та обов'язків (т.6, а.с.198-207).
20.02.2024р. від ДП "Укрриба" надійшли пояснення (т.6, а.с.207-210).
20.02.2024р. від Житомирської районної ради надійшли пояснення та відповідні докази щодо ліквідації Романівської районної ради шляхом приєднання до Житомирської районної ради (т.6, а.с.220-226)
27.02.2024р. від Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшло клопотання про зміну назви (т.7, а.с.8-24).
27.02.2024р. Чуднівською окружною прокуратурою подано клопотання про залучення до участі у справі правонаступника Новоград-Волинської місцевої прокуратури - Чуднівську окружну прокуратуру (т.7, а.с.25-29).
В судовому засіданні оголошувались перерви від 27.02.2024 р. до 21.03.2024р., до 02.05.2024р., до 14.05.2024р., до 30.05.2024 р., до 02.07.2024 р., до 11.07.2024 р., до 05.08.2024р., до 22.08.2024р.
Ухвалою суду від 21.03.2024р. замінено Новоград-Волинську місцеву прокуратуру на правонаступника - Чуднівську окружну прокуратуру; замінено учасника справи Романівську районну раду Житомирської області на правонаступника - Житомирську районну раду Житомирської області; замінено учасника справи Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.
29.04.2024 до суду надійшла заява Чуднівської окружної прокуратури про зміну предмету позову та залучення співвідповідача від 26.04.2024 р. (т.7, а.с.65-107).
06.05.2024р. від Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшли пояснення (т.7, а.с.123-136).
Ухвалою суду від 14.05.2024р. відмовлено у прийнятті до розгляду заяви керівника Чуднівської окружної прокуратури про зміну предмету позову та залучення співвідповідача.
14.05.2024р. від ДП "Укрриба" надійшли пояснення (т.7, а.с.145-159).
29.05.2024р. від ФГ "Денишівське" надійшли пояснення (т.7, а.с.172-175).
30.05.2024р. від прокуратури надійшли пояснення щодо висновку експерта (т.7, а.с.176-191).
02.07.2024р. від прокуратури надійшли письмові пояснення з клопотанням про долучення доказів - документів наданих Басейновим управлінням водних ресурсів річки Прип'ять (т.7, а.с.194-239).
03.07.2024р. від Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшло клопотання про залучення до участі у справі правонаступника Держрибагентства - Фонд державного майна України (т.8, а.с.15-43).
08.07.2024р. від прокуратури надійшло клопотання про залучення доказів (т.8, а.с.45-54).
26.07.2024р. від Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшло клопотання про долучення доказів (т.8, а.с.62-157).
29.07.2024р. від прокуратури надійшли пояснення (т.8, а.с.158-169).
21.08.2024р. від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Романівську селищну раду, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.8, а.с.199-217).
Ухвалою від 22.08.2024р. залучено до участі у справі Фонд державного майна України , як правонаступника позивача - Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Підготовче засідання відкладено на 03 жовтня 2024р.
27.08.2024р. від Житомирської районної ради надійшло клопотання про долучення доказів (т.8, а.с.223-231).
В судовому засіданні 03.10.2024р. розглядалось клопотання відповідача, подане 21.08.2024р., про залучення до участі у справі Романівську селищну раду, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Оскільки об'єкти, які є предметом спору, передані у власність Романівської селищної ради, відповідно рішення суду може вплинути на її права, тому суд ухвалою від 03.10.2024р. залучив Романівську селищну раду до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Вказаною ухвалою відкладено підготовче засідання на 31 жовтня 2024 р.
18.10.2024р. від Романівської селищної ради надійшли пояснення (т.9, а.с.2-6).
25.11.2024р. від Фонду державного майна України надійшли пояснення (т.9, а.с.20-37).
Ухвалою суду від 28.11.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 січня 2025 р.
В судовому засіданні 07.01.2025, враховуючи клопотання прокурора та представника третьої особи на стороні відповідача-3 судом оголошено перерву до 21.01.2025р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.02.2025р. та до 18.02.2025р.
Ухвалою суду від 18.02.2025р. викликано в судове засідання на 25.03.2025р. спеціаліста в галузі гідротехніки Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять та Державного підприємства "Укрриба"для надання пояснень стосовно гідротехнічних споруд, розташованих за межами с. Вила, Романівського району.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.03.2025р. та до 02.04.2025р.
В судовому засіданні 02.04.2025р. суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та призначив ухвалення та проголошення судового рішення на 11.04.2025р.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Обгрунтовуючи підстави звернення до суду, прокурор вказав, що відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні гідроспоруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства..
Наказом Державного департаменту рибного господарства від 20.11.2003 № 336, на виконання п. 11 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності та з метою виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" затверджено Акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" та які передано на баланс ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання".
У вказаному акті зазначено гідроспоруди та зимувальні стави "Вили" під інвентарними номерами 1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440 на території Соболівської сільської ради.
Однак, рішенням Романівської районної ради від 03.06.2004 №177 "Про передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем у спільну власність територіальних громад сіл, селищ району", із змінами внесеними рішенням ради від 19.04.2016 №96 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад району внутрішньогосподарської меліоративної мережі, в тому числі гідроспоруд, та доповнення переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району", гідротехнічні споруди на території Соболівської сільської ради прийнято у спільну власність територіальної громади сіл і селищ Романівського району.
02.09.2016 державним реєстратором відділу економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі Романівської районної державної адміністрації зареєстровано право спільної власності територоіальних громад на комплекс гідроспоруд (реєстраційні номери 1020575218214, 1021082618214, 1020329718214).
Прокурор вважає, що гідроспоруди, прийняті у спільну власність територіальних громад Романівського району є об'єктами державної власності, перебувають на балансі ДП "Укрриба" і не відносяться до внутрішньогосподарської меліоративної мережі дільниці гончарного дренажу Соболівської сільської ради, тому неправомірно прийняті у спільну власність територіальних громад району.
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, вважає меліоративну систему з гідротехнічними спорудами, які на ній знаходяться, власністю територіальних громад сіл, селищ Романівського району.
Посилається на п.8 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", згідно якого внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності.
На виконання постанови КМ України №1253 від 13.08.2003 рішенням сесії Романівської районної ради від 03.06.2004 № 177 "Про передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем у спільну власність територіальних громад сіл, селищ району, із змінами внесеними рішенням сесії Романівської районної ради від 19.04.2016 № 96 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад району внутрішньогосподарської меліоративної мережі, в тому числі гідроспоруд, та доповнення переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району", внутрішньогосподарські меліоративні мережі, в тому числі гідротехнічні споруди на водних об'єктах на території Соболівської сільської ради Романівського району, до складу якої входить село Вили, прийнято у спільну власність територіальних громад сіл і селищ Романівського району.
Вказує, що з наданого прокурором акту приймання-передачі неможливо встановити, яке майно було передано на баланс ДП "Укрриба". Окрім того, у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спірні гідротехнічні споруди.
Вказує, що прокурором пропущено строк позовної давності, тому просить суд застосувати наслідки його спливу.
ДП "Укрриба" в письмових поясненнях вказала, що в 2017 році підприємству стало відомо, що гідротехнічні споруди, які належать державі та перебувають у нього на балансі, зареєстровані за Романівською районною радою. Вважає незаконним таку передачу гідроспоруд до комунальної власності громади.
ФДМ України підтримав позицію прокурора, викладену в позовній заяві. Зазначив, що гідротехнічні споруди, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство" дійсно передані на баланс ДП "Укрриба".
ФГ "Денишівське" в своїх поясненнях не погодилось з вимогами прокурора та вважає помилковим його твердження про належність гідроспоруд державі.
Романівська селищна рада у своїх поясненнях вказала, що її рішенням №16-1/20 від 19.12.2020р. комплекс гідроспоруд прийнято до комунальної власності селищної ради. Вважає доводи прокурора безпідставними та просить відмовити в задоволенні позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
На виконання Постанови КМ України від 13.08.2003р. №1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників" та відповідно до ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" рішенням Романівської районної ради від 03.06.2004р. № 177 "Про передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем у спільну власність територіальних громад сіл, селищ району" затверджено акти приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі на баланс сільських селищних рад згідно додатку, зокрема, акт приймання-передачі №9 від 15.12.2003р. гончарного дренажу на території Соболівської сільської ради (т.1, а.с.76-78)..
Відповідно до акту приймання-передачі №9 Соболівській сільській раді передано гончарний дренаж на площі 200 га, з яких:
відкрита мережа канали 9,6 км; шлюзи регуляторів - 4шт., трубчасті переїзди - 6шт.;
закрита мережа 106,9 км, в тому числі: колектори 16,8 км, дрени 90,1 км, дренажні гирла 63 шт., колодязів 36 шт. (т.1, а.с.155, 158-159; т. 6 а.с.134а, т. 7, а.с. 205) .
Рішенням Романівської районної ради від 19.04.2016р. №96 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад району внутрішньогосподарської меліоративної мережі, в тому числі гідроспоруд, та доповнення переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району", доповнено рішення Романівської районної ради №177 від 03.06.2004р. п.1 наступного змісту: "п.1. Прийняти у спільну власність територіальних громад сіл і селищ Романівського району внутрішньогосподарські меліоративні системи відповідно до реєстру та актів приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі, в тому числі гідротехнічні споруди на водних об'єктах Биківської, Романівської селищних, Вільшанської, Колодяженської, Малокозарської, Печанівської, Прутівської, Романівської, Садківської, Соболівської, Хижнецької та Ягодинської сільських рад, що є додатком до цього рішення" (т.1, а.с.79-81).
Рішенням Соболівської сільської ради від 22.05.2005р. було прийнято безоплатно у комунальну власність сільської ради меліоративну систему згідно акта приймання №9: земельна ділянка 251 га, та в тому числі гончарний дренаж 200,00 га, який складається з каналів, гідротехнічних споруд (шлюзів регуляторі 4шт., трубчастих переїздів 6шт., інших споруд, колектори 10,8 км, дрени 90,1 км, дренажні гирла 63 шт., колодязів 36 шт) (т.2, а.с.85).
У 2016 році КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, на замовлення Романівської районної ради проведено технічну інвентаризацією комплексу гідроспоруд за межами с. Вила Романівського району та виготовлено інвентаризаційну справу №44 на (т.1, а.с.62-75).
02.09.2016 зареєстровано право спільної власності територіальних громад на комплекс гідроспоруд: реєстраційний номер 1020575218214 - гідроспоруда №1 по вул.Центральна, 19 в с.Вили Романівського району; 1021082618214 - гідроспоруда №2 по вул.Річна, 7 в с.Вила Романівського району; 1020329718214 - комплекс гідроспоруд по вул.Північна, 10 в с.Вила Романівського району (т.1, а.с.86-93).
Довідкою Соболівської сільської ради №120 від 07.02.2018р. підтверджено, що на території села Вила знаходяться гідротехнічні споруди: №1 за адресою с.Вила, вул.Центральна, 19; №2 - с.Вила, вул.Річна, 7; №3 - с.Вила, вул.Північна, 10 (т.2, а.с.72).
Вважаючи, що Романівська районна рада прийняла до комунальної власності громади гідротехнічні споруди, які перебувають у державній власності, прокурором подано позов в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до Романівської районної ради Житомирської області про:
- визнання незаконним та скасування рішення Романівської районної ради від 03.06.2004 №177 "Про передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем у спільну власність територіальних громад сіл, селищ району" та рішення сесії Романівської районної ради від 19.04.2016 №96 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад району внутрішньогосподарської меліоративної мережі, в тому числі гідроспоруд, та доповнення переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району", в частині прийняття у спільну власність територіальних громад сіл і селищ Романівського району гідротехнічних споруд на водних об'єктах с. Вила Соболівської сільської ради Романівського району;
- скасування державної реєстрації права спільної власності територіальних громад сіл і селищ Романівського району на гідротехнічні споруди, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: за №1020329718214 на комплекс гідроспоруд по вул. Північна, 10 в с. Вила Романівського району; за №1021082618214 на гідроспоруду №2 по вул. Річна, 7 в с. Вила Романівського району; за № 1020575218214 на гідроспоруду №1 по вул. Центральна, 19 в с. Вила Романівського району.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рн/99 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави щодо спірної земельної ділянки у судовому порядку, забезпечення раціонального використання землі.
Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Прокурором встановлено порушення інтересів держави внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення щодо розпорядження майном державної власності - гідроспорудами. Оскільки, Державне агентство рибного господарства України - компетентний орган, уповноважений представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, протягом тривалого часу не здійснювало захист таких інтересів та не звернулося до суду самостійно, це є достатнім аргументом для підтвердження правомірності підстав представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з даним позовом.
В даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на захист майнових та економічних інтересів держави, усунення факту протиправного позбавлення держави права власності на об'єкти нерухомого майна, надання їй можливості в особі відповідно уповноважених державних органів повноцінно здійснювати правомочності власника.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Частиною 1 ст. 167 ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За приписами ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно зі ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч.1 ст. 13 Конституції України).
Держава Україна відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України є учасником цивільних відносин та має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Тобто суд вирішує питання про незаконність набуття права власності, у всіх випадках, окрім, коли така незаконність прямо не випливає із закону.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування правового акта, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.
Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 року у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 року у справі № 924/949/20, від 05.12.2019 року у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 року у справі № 910/21404/17, від 13.10.2020 року у справі №911/1413/19.
Згідно матеріалів справи, рішенням Романівської районної ради від 03.06.2004 №177 "Про передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем у спільну власність територіальних громад сіл, селищ району" затверджено акт приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної мережі на баланс сільських селищних рад згідно додатку (т.1, а.с.76-78).
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Згідно п.8 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого Постановою КМ України №1253 від 13.08.2003р., об'єктами передачі згідно з цим Порядком є, зокрема, внутрішньогосподарські меліоративні системи - внутрішньогосподарська меліоративна мережа з об'єктами інженерної інфраструктури, що не підлягали паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств.
Згідно п. п. 3, 6, 7 Порядку рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об'єкт знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів.
Ініціаторами передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства-правонаступники, на балансі яких перебувають об'єкти.
У разі коли ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником.
Якщо ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є підприємство-правонаступник, орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня її надходження розглядає пропозицію і приймає рішення з цього питання.
У пропозиції зазначається назва майна, його місцезнаходження (для будівель і споруд), найменування, місцезнаходження підприємства-правонаступника, на балансі якого перебувають об'єкти.
Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Акт складається у чотирьох примірниках та підписується головою і членами комісії.
Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про меліорацію земель" меліоративна система - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях.
Зміст рішення Романівської районної ради від 03.06.2004 №177 вказує, що воно прийняте на виконання ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та Постанови КМ України №1253 від 13.08.2003р. "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників".
Вказаним рішенням Романівської районної ради затверджено акт приймання-передачі меліоративних систем до власності територіальних громад сіл, селищ району, зокрема, гончарний дренаж на площі 200 га на території Соболівської сільської ради.
Згідно ДБН В.2.4-1-99 Меліоративні системи та споруди, дренаж -1) система підземних каналів (дрен), за допомогою яких здійснюється осушення сільськогосподарських земель, відведення від споруд підземних (ґрунтових) вод та зниження їх рівня;
2) спосіб осушення місцевості шляхом штучного зниження дзеркала фунтових вод або їх відведення за допомогою дренажних канав, труб-дрен;
3) природне або штучне осушення водоносних гірських порід - стікання води до природних знижень (річок, озер тощо) або до штучних споруд (каналів, колодязів тощо).
Отже, виходячи з наведеного, гончарний дренаж розташований на площі 200 га на території Соболівської сільської ради є частиною меліоративної системи та підлягав безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Постановою КМ України №1253 від 13.08.2003р.
Слід вказати, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 821/1504/17.
Із наведеного слідує, що на позивача покладається обов'язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.
Суд вважає, що прокурором не доведено порушення прав та інтересів держави внаслідок прийняття Романівською районною радою рішення від 03.06.2004 №177, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
Разом з тим, суд вважає, що пункт 1 рішення Романівської районної ради від 19.04.2016р. №96 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад району внутрішньогосподарської меліоративної мережі, в тому числі гідроспоруд, та доповнення переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району" суперечить нормам чинного законодавства та порушує інтереси держави щодо її права власності на гідроспоруди, які знаходяться за межами с. Вила , враховуючи наступне.
Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених у додатку (далі - Майно).
Згідно Переліку господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів цих товариств та не підлягає приватизації) яких передається на баланс державного підприємства "Укрриба", в Житомирській області було ВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарське рибоводне підприємство", смт Ружин ( код ЄДРПОУ 00476843) (а.с. 33, 34 т.1).
Наказом Державного департаменту рибного господарства від 20.11.2003 №336, на виконання п.11 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності та з метою виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" затверджено Акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" та які передано на баланс ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання (т.1, а.с.32, 39,40).
Згідно переліку, на баланс ДП "Укрриба". зокрема, передано наступні об'єкти (т.1, а.с.36-41):
інвентарний №1440 - шлюзи бетонні (споруди) ;
інвентарний №1439 - гідроспоруди;
інвентарний №1435 - зимувальний став Вили;
інвентарний №1436 - зимувальний став Вили;
інвентарний №1437 - зимувальний став Вили;
інвентарний №1438 - зимувальний став Вили.
Згідно інформації РВ ФДМ України по Житомирській області, викладеної у листі №05/3879 від 14.11.2016р., наданому на запит Романівської районної ради від 08.09.2016р., з балансу СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" було передано на баланс ДП "Укрриба" 95 об'єктів гідротехнічних споруд, в тому числі зимувальні стави "Вили" - 4 об'єкти. Тому інформація про відсутність у державній власності спірних гідроспоруд РВ ФДМ не була надана. (т.2, а.с.155).
Тобто, ще до моменту прийняття оспорених рішень Романівська районна рада була обізнана, що гідроспоруди на території с.Вили належать державі та обраховуються на балансі ДП "Укрриба".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Судом, з метою встановлення належності спірних об'єктів до гідроспоруд або внутрішньогосподарських меліоративних мереж, ухвалою від 21.02.2019р. було призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу.
Згідно висновку експерта №231-21-25 від 27.12.2023р., за результатами проведених досліджень та огляду об'єкта, експерт на поставлені судом питання надав наступні відповіді:
4. Гідроспоруди, які розташовані в с. Вила Романівського району Житомирської області, відповідають тим, які вказані на схемах і зображеннях в інвентаризаційній справі №44 на комплекс гідроспоруд за межами села Вила Романівського району Житомирської області. У витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обплів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, назви та характеристики об'єктів нерухомого майна відповідають тим, які вказані в інвентаризаційній справі №44 на комплекс гідроспоруд за межами села Вила Романівського району Житомирської області. Встановити чи відповідають гідроспоруди, які розташовані в с.Вила Романівського району Житомирської області, тим, про які йдеться в рішенні Соболівської сільської ради від 22.05.2005 р. та акті №9 приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної системи дільниці гончарного дренажу Соболівської с/р від 15.12.2003, а також в акті приймання-передачі гідротехнічних споруд господарського товариства СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 22.08.200року, не вбачається за можливе, у зв'язку з ненаданням на дослідження будь-якої документації, яка б описувала технічні та об'ємно-планувальні характеристики переданих гідроспоруд.
5. На підставі дослідження наданих документів та результатів натурного обстеження, комплекс Гідротехнічних споруд, який розташований поблизу села Вила Романівського району Житомирської області, належить до гідротехнічних споруд, призначених для ведення рибного господарства, а також може виконувати функцію запобігання шкідливої дії води, зокрема шляхом регулювання рівня води у водоймах.
6. Комплекс водних об'єктів може бути включений до меліоративних мереж сільськогосподарських угідь, але на дослідження не представлено технічної документації, яка б підтверджувала, що комплекс гідротехнічних споруд, який розташований поблизу села Вила Романівського району Житомирської області, є складовою частиною внутрішньогосподарської меліоративної системи, що не підлягала паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств, та яка передана на баланс Соболівської сільської ради, згідно рішення Соболівської сільської ради від 22.05.2005р. та акта №9 приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної системи дільниці гончарного дренажу Соболівської сільської ради від 15.12.2003р.
Відповіді на питання 1, 2, 3 експерт не зміг надати, у зв'язку з відсутністю достатньої інформації для ідентифікації об'єктів.
Як вже вказувалось, згідно довідки Соболівської сільської ради №120 від 07.02.2018р. на території села Вила знаходяться гідротехнічні споруди: №1 за адресою с.Вила, вул.Центральна, 19; №2 - с.Вила, вул.Річна, 7; №3 - с.Вила, вул.Північна, 10 (т.2, а.с.72).
Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять у листі від 07.06.2024р., адресованому Чуднівській окружній прокуратурі (т.7, а.с.204), вказало, що спірні гідроспоруди за межами с.Вила не відносяться до внутрішньогосподарської меліоративної мережі. До листа було додано план-схема ділянки гончарного дренажу Соболівської сільської ради та акт приймання-передачі №9 від 15.12.2003р., специфікація об'єктів внутрішньогосподарської меліоративної мережі Соболівської сільської ради.
Також, суд звертає увагу, що при передачі меліоративної мережі Соболівській сільській раді та складенні акту №9 від 15.12.2003р. в складі комісії приймав участь головний гідротехнік Романівської експлуатаційної дільниця Лісовець В.В.
Спеціалісти в галузі гідротехніки Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять та ДП "Укрриба" в судовому засіданні 25.03.2025р. на запитання суду щодо віднесення гідротехнічних споруд в с.Вила до меліоративних мереж, пояснили, що спірні гідротехнічні споруди не є частиною меліоративної мережі, яка до того ж розташована в іншому місці.
Рибоводна меліорація водойм - це комплекс біотехнічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення гідрологічних і гідробіологічних якостей ставів (озер) для найбільш ефективного їх використання, підвищення виходу рибної продукції.
Вказали, що комплекс гідротехнічних споруд, який розташований поблизу села Вила Романівського району Житомирської області, належить до гідротехнічних споруд, призначених для ведення рибного господарства, разом з тим, може виконувати функцію запобігання шкідливої дії води, зокрема шляхом регулювання рівня води у водоймах.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні гідроспоруди неправомірно передані відповідачем до власності територіальної громади, оскільки вони не відносяться до майна підприємств, що не підлягало паюванню в процесі реорганізації цих підприємств, та мало бути передане до комунальної власності в порядку, встановленому Постановою КМ України №1253 від 13.08.2003р.
При цьому, суд зауважує, що навіть факт розташування спірних гідротехнічних споруд на території Соболівської сільської ради не є правовою підставою для визнання на них права комунальної власності.
Враховуючи викладене, в Романівської районної ради були відсутні законні підстави для прийняття у спільну власність територіальної громади гідротехнічних споруд у с.Вила Соболівської сільської ради, у зв'язку з чим рішення ради від 19.04.2016 №96 в частині прийняття у спільну власність територіальних громад сіл і селищ Романівського району гідротехнічних споруд на водних об'єктах Соболівської сільської ради (с.Вила) підлягає скасуванню, а позовні вимоги прокурора в цій частині - задоволенню.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Як вказує прокурор, держава є власником спірних гідротехнічних споруд, а відповідач чинить перешкоди державі у реалізації вказаного права.
У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Слід зазначити, що наведена стаття унормовує захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, констатує, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.
Негаторний позов це вимога власника про усунення перешкод. Тобто, негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, для припинення неправомірних дій, не пов'язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, а саме при порушенні насамперед таких правомочностей власника як користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17.
Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред'явлення негаторного позову.
Відповідно до положень ст. ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.
За своєю суттю, заявлений прокурором позов є негаторним, так як спрямований на усунення порушень прав власника гідроспоруд (держави) щодо користування та розпорядження своїм майном.
На даний час держава в особі відповідного уповноваженого державного органу Фонду державного майна, є власником спірного майна гідротехнічних споруд. Вказане майно на підставах, передбачених чинним законодавством, з державної власності не вибувало. При цьому, відсутність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права державної власності на спірне майно не свідчить про те, що спірні гідротехнічні споруди не є державною власністю. Держава є їх власником у силу положень Закону України "Про управління об'єктами державної власності".
Водночас, держава в особі уповноваженого органу не має можливості розпоряджатися своїм майном, оскільки на даний час воно перебуває у користуванні та розпорядженні Романівської селищної ради.
При цьому, проведена державна реєстрація права комунальної власності на гідротехнічні споруди, за відсутності для цього правових підстав, позбавляє державу можливості реалізації своїх правомочностей як їх власника.
Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.
Поряд з цим, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про державну реєстрацію права спільної власності територіальних громад сіл і селищ Романівського району на гідротехнічні споруди: за №1020329718214 на комплекс гідроспоруд по АДРЕСА_1 ; за №1021082618214 на гідроспоруду №2 по вул. Річна, 7 в с. Вила Романівського району; за № 1020575218214 на гідроспоруду №1 по вул. Центральна, 19 в с. Вила Романівського району, тоді як власником останніх є саме держава в особі уповноваженого органу.
Факт існування реєстрації права власності на майно за особою на підставі документів, які не підтверджують існування у неї відповідного речового права, суперечить самій суті державної реєстрації прав, позаяк правопорядок не може визнавати і підтверджувати право власності, якого не існує (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2023 у cправі №911/30/22).
За таких обставин, реєстрація права комунальної власності на такі гідротехнічні споруди позбавляє державу можливості реалізації своїх правомочностей як власника.
Таким чином, вимога прокурора про скасування державної реєстрації права власності територіальної громади на спірні гідроспоруди є обгрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відносно заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зауважує, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Дана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц.
Отже, строк звернення до суду з даним позовом прокурором пропущено не було, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині вимог про визнання незаконними та скасувати рішення Романівської районної ради від 19.04.2016 №96 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад району внутрішньогосподарської меліоративної мережі, в тому числі гідроспоруд, та доповнення переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району", в частині прийняття у спільну власність територіальних громад сіл і селищ Романівського району гідротехнічних споруд на водних об'єктах с. Вила Соболівської сільської ради Романівського району, та скасування державної реєстрації права спільної власності територіальних громад сіл і селищ Романівського району на гідротехнічні споруди, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: за №1020329718214 на комплекс гідроспоруд по вул. Північна, 10 в с. Вила Романівського району; за №1021082618214 на гідроспоруду №2 по вул. Річна, 7 в с. Вила Романівського району; за № 1020575218214 на гідроспоруду №1 по вул. Центральна, 19 в с. Вила Романівського району.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в сумі 5286,00 грн. покладається судом на Житомирську районну раду, яка є правонаступником Романівської районної ради, та стягується на користь особи, яка його сплатила - Житомирської обласної прокуратури.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконними та скасувати рішення сесії Романівської районної ради від 19.04.2016 №96 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад району внутрішньогосподарської меліоративної мережі, в тому числі гідроспоруд, та доповнення переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району", в частині прийняття у спільну власність територіальних громад сіл і селищ Романівського району гідротехнічних споруд на водних об'єктах с. Вила Соболівської сільської ради Романівського району.
3. Скасувати державну реєстрацію права спільної власності територіальних громад сіл і селищ Романівського району на гідротехнічні споруди, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: за №1020329718214 на комплекс гідроспоруд по вул. Північна, 10 в с. Вила Романівського району; за №1021082618214 на гідроспоруду №2 по вул. Річна, 7 в с. Вила Романівського району; за № 1020575218214 на гідроспоруду №1 по вул. Центральна, 19 в с. Вила Романівського району.
4. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування рішення Романівської районної ради від 03.06.2004 №177 "Про передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем у спільну власність територіальних громад сіл, селищ району"
5. Стягнути з Житомирської районної ради (10003, м.Житомир, вулиця Лесі Українки, будинок, 1, код ЄДРПОУ 13577066)
на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950):
- 5286,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено: 11.04.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - в справу
2 - Долматова Любов Василівна (рек. з пов)