пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
09 квітня 2025 року Справа № 5004/1853/11
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,
за участю представників:
від заявника (боржника): Сидун О.С. - адвокат (ордер серії АС №1134666 від 08.04.2025),
від стягувача: н/з,
від Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: н/з,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 , м. Луцьк
на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
у справі №5004/1853/11
за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ
до Підприємця Ліпяніна Віктора Івановича, м. Луцьк
про стягнення 1 945 356,82 грн.,
24.03.2025 до Господарського суду Волинської області від ОСОБА_1 надійшла скарга від 21.03.2025 на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій скаржник просить:
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк А.В. у виконавчому провадженні №38181694 щодо незняття арешту на кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у філії ВОУ АТ «Державний ощадний банк України», який використовується для виплати пенсії;
- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк А.В. у виконавчому провадженні №38181694 від 19.11.2024 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у філії ВОУ АТ «Державний ощадний банк України», який використовується для виплати пенсії.
Ухвалою суду від 25.03.2025 постановлено прийняти скаргу до розгляду; розгляд скарги призначити в судове засідання на 09.04.2025; Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до 07.04.2025 подати суду письмові пояснення на скаргу, докази на їх підтвердження.
07.04.2025 через систему «Електронний суд» від Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - відділ) надійшов відзив на скаргу, в якому відділ просить відмовити у задоволенні скарги боржника.
09.04.2025 від Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява №55493 від 09.04.2025, в якій державний виконавець просить розглядати справу без участі представника.
В судове засідання 09.04.2025 представники стягувача та Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з'явились. Стягувачу ухвала суду від 05.03.2025 була надіслана до його електронного кабінету.
В судовому засіданні 09.04.2025 представник заявника просила задовольнити скаргу; повідомила, що державний виконавець здійснює списання коштів з рахунку попри законодавчу заборону. Пояснила, що пенсія - єдине джерело доходу боржника, іншого доходу немає.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника боржника, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.04.2013 у справі №5004/1853/11було стягнуто з підприємця Ліпяніна Віктора Івановича на користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" 1934443,62 грн.,з них: 1 250 000,00 грн. простроченої строкової заборгованості, 640 886,62грн. заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, 43 557,00грн. пені за простроченими процентами за користування кредитними коштами, 19 344,44 грн. витрат по сплаті держмита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення Господарського суду Волинської області від 22.04.2013 по справі №5004/1853/11 було видано наказ №5004/1853/11-1 від 07.05.2013.
30.05.2013 постановою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №38181694 щодо примусового виконання наказу господарського суду №5004/1853/11-1 від 07.05.2013.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк О.В. про арешт коштів боржника від 19.11.2024 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на рахунках/електронних гаманцях, в тому числі й на кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритий у філії Волинського обласного управління АТ "Ощаднбанк".
Не погоджуючись з діями головного державного виконавця щодо винесення постанови про накладення арешту, ОСОБА_1 звернувся із заявою від 10.03.2025 до головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому у філії Волинського обласного управління АТ "Ощаднбанк", який використовується для виплати пенсії.
Однак, Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції арешту не зняв, відповіді на заяву від 10.03.2025 не надав.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою та просить визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк А.В. у виконавчому провадженні №38181694 щодо незняття арешту на кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому у філії ВОУ АТ «Державний ощадний банк України», який використовується для виплати пенсії; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк А.В. у виконавчому провадженні №38181694 від 19.11.2024 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у філії ВОУ АТ «Державний ощадний банк України», який використовується для виплати пенсії.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями частини першої статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За змістом статей 1, 5 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України “Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України “Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення а решту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно з ч.ч.. 4-5 статті 59 Закону України “Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України “Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України “Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України “Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України “Про виконавче провадження»).
Згідно зі статтею 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Зазначене правило визначає ті кошти, що складають, зокрема, пенсію як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України "Про виконавче провадження" підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України..
Відповідно до частини першої статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У абзаці 19 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Отже, на цей час діє тимчасове обмеження на звернення стягнення на пенсії.
Пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" викладено у наведеній редакції на підставі Закону України від 11 квітня 2023 року № 3048-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року.
У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14- 218цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Як вбачається з матеріалів, доданих до скарги, боржник звернувся до державного виконавця із заявою від 10.03.2025 та просив зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий у філії - Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» та використовується для отримання пенсії. До заяви було приєднано копію довідки Філії ВОУ АТ «Ощадбанк» та копію банківської виписки станом на 13.01.2025.
Отже, державному виконавцю було відомо про правовий статус грошових коштів боржника, які знаходилися на рахунку у Філії ВОУ АТ «Ощадбанк», оскільки боржник подав державному виконавцю заяву від 10.03.2025 про зняття арешту з його рахунку із відповідними доказами про правову природу цих грошових коштів. Проте, у добровільному порядку державний виконавець арешту не зняв.
Згідно із довідкою №102.40/069-16/5097/2025 від 14.01.2025 Філії ВОУ АТ «Ощадбанк», що видана ОСОБА_1 , рахунок НОМЕР_1 відкритий для отримання пенсії у філії - Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк».
Випискою з карткового рахунку № НОМЕР_1 за період 01.07.2024-13.01.2025 підтверджується, що ОСОБА_1 на вказаний рахунок перераховувалась лише пенсія.
За таких обставин, враховуючи приписи абзацу 19 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк О.В. щодо незняття арешту коштів з рахунку № НОМЕР_3 , відкритому у філії ВОУ АТ «Державний ощадний банк України», який використовується для виплати пенсії, є протиправною, а винесена ним постанова від 19.11.2024 про арешт коштів боржника, які знаходяться на вказаному рахунку, підлягає скасуванню.
Накладення арешту на всі кошти, які знаходяться на рахунку, позбавляють можливості ОСОБА_1 забезпечувати належний рівень свого життя, оскільки пенсія є основним джерелом його існування.
Приписами статті 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Аналогічні положення містить стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону).
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (частина п'ята статті 74 Закону).
Отже, положення наведених статей дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного або приватного виконавця, а й бездіяльність.
Бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв'язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу.
Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі №175/3995/17-ц також зазначив, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов'язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом.
Таким чином, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
Зважаючи на те, що предметом скарги ОСОБА_1 є оскарження в тому числі й бездіяльності головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк А.В. під час виконання наказу Господарського суду Волинської області №5004/1853/11-1 від 07.05.2013 щодо не зняття арешту з коштів боржника, то така бездіяльність є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим строк на оскарження такої бездіяльності на момент звернення зі скаргою не сплив.
Відповідно до частин ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк А.В. у виконавчому провадженні №38181694 щодо незняття арешту на кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у філії ВОУ АТ «Державний ощадний банк України», який використовується для виплати пенсії.
3. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк А.В. у виконавчому провадженні №38181694 від 19.11.2024 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у філії ВОУ АТ «Державний ощадний банк України», який використовується для виплати пенсії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та ухвалу підписано 11.04.2025.
Суддя І. О. Якушева