пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
11 квітня 2025 року Справа № 903/123/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Вокс Лекс»
до відповідача: Приватного підприємства “Вояж Груп»
про стягнення 65041грн. 08коп.
встановив: позивач - ТОВ “Юридична фірма “Вокс Лекс» звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Вояж Груп» (відповідача) 65041грн. 08коп., з яких: 36906грн. 44коп. заборгованості по оплаті наданих послуг, 13506грн. 86коп. інфляційних втрат, 14627грн. 78коп. - 15% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору №28269/21 від 01.06.2021, в частині оплати наданих позивачем послуг.
Також позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить 22422,40грн., що складається із судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також орієнтовно 20000грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов'язаної з розглядом справи. Докази на підтвердження понесення ним судових витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Ухвалою суду від 12.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.
Ухвала суду від 12.02.2025, що була направлена на адресу відповідача та керівника ПП «Вояж Груп», вручена адресатам 14.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За таких обставин, суд вважає, що виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.
Відповідач відзиву на позов не надав, позову не оспорив.
Клопотань та заяв від сторін не надійшло.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки суд виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “І ІНВЕСТ 2019» (найменування до 27.04.2024 - Товариство з обмеженою відповідальністю “е-Кард ЮА») (надалі - Комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вояж Груп» (надалі Комітент) укладено Договір № КОМ 28269/21 (надалі - Договір).
Згідно з п.1.1., 1.3 Договору Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента, як Комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок Комітента організувати придбання Комітентом в E100 Baltia OU, Nordic Sales OU, AS VIADA Baltija, E100 Power Max Sp. z.o.o., E100 International Trade Sp. z.o.o., UAB “Europiniu korteliu servisas», SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company OU та в інших учасників системи Е100 Товарів та Послуг в Мережі станцій Системи E100, з використанням Карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів Комітента за межами митної території України. Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок Комітента організувати придбання Комітентом в системі Е100 WEB-послуги. Також в рамках цього Договору Комісіонер має право надавати Комітенту WEB-послуги самостійно.
Пунктом 2.8. Договору визначено, що по завершенні розрахункового періоду, Комісіонер відправляє на електронну адресу Комітента, вказану в даному договорі наступні документи: специфікацію, звіт комісіонера, видаткову накладну акт прийому-передачі товарів, акт надання послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями та, при наявності, додаткові документи, що підтверджують понесені Комісіонером витрати для забезпечення отримання Комітентом товарів та/або послуг.
По закінченню календарного місяця Комісіонер відправляє Комітенту оригінали документів, вказаних в ч.1 цього пункту та акт звірки взаємних розрахунків на адресу для листування, вказану Комітентом (за винятком використання електронного документообігу).
Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним Договором, в тому числі звітів Комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому - передачі товару, актів прийому - передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним Договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі.
Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані і паперовій формі.
У відповідності до пункту 3.2. Договору, оплата вартості Товарів та/або Послуг, WEB-послуг отриманих Комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат Комісіонера, пов'язаних з виконанням цього Договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі Комісіонером рахунку на оплату.
Розділом “Терміни, які використовуються в даному Договорі» визначено, що “Розрахунковий період - проміжок часу, протягом якого Комітент здійснює Угоди з використанням Карток, а Комісіонер веде облік цих Угод. Даним договором встановлюється 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день місяця».
За прострочення виконання зобов'язання Комітента з оплати у строк, що зазначений у п.3.2 цього договору, Комісіонер має право нараховувати на суму заборгованості суму штрафних санкцій відповідно до умов цього договору (п.4.2.5 договору).
Відповідно до пункту 4.3.8. Комітент зобов'язаний підписувати та повертати документи вказані в п. 4.1.3. (специфікацію; рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями; видаткові накладні; акти прийому-передачі товарів; звіти комісіонера; акти наданих послуг; при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені Комісіонером витрати в рамках виконання цього Договору; акт звірки взаєморозрахунків) цього Договору Комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від Комісіонера.
Згідно п.4.3.9. Договору, якщо після спливу терміну, вказаного в п. 4.3.8. Комітент не поверне підписаними оригінали документів вказані в п. 4.1.3. та не висуне письмові заперечення щодо даних, та не надасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими Комітентом та Комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг). Сторони погодили що для цілей цього договору дата отримання Комітентом документів вказаних в п. 4.1.3. Договору при направленні таких документів до Комітента засобами електронного зв'язку/за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів Комісіонером.
Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Комітентом свого обов'язку з оплати Товарів та Послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені Договором строки, Комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно рахунку на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.
Згідно п. 6.3. Договору, сторони погоджують, що позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору встановлюється тривалістю в три роки.
Договір підписано сторонами та підписи скріплені печатками сторін.
Судом встановлено, що для оплати виконаних Комісіонером перед Комітентом зобов'язань, Комісіонером з використанням програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу електронного документообігу “Вчасно», з накладення електронного цифрового підпису, направлено ПП «Вояж Груп» наступні рахунки на оплату: № 60870 від 31.01.2022 р. на суму 15 008,78 грн; № 62316 від 31.01.2022 р. на суму 403,99 грн.; № 64070 від 31.01.2022 р. на суму 75,04 грн.; № 1941561 від 15.02.2022 р. на суму 1 228,81 грн.; № 65378 від 15.02.2022 р. на суму 15 042,35 грн.; № 66107 від 15.02.2022 р. на суму 493,44 грн.; № 68446 від 15.02.2022 р. на суму 81,35 грн.; № 1978439 від 28.02.2022 р. на суму 1259,96 грн.; № 69614 від 28.02.2022 р. на суму 13 921,82 грн.; № 70665 від 28.02.2022 р. на суму 471,60 грн.; № 72635 від 28.02.2022 р. на суму 75,91 грн.; № 73723 від 15.03.2022 р. на суму 4 202,15 грн.; № 73919 від 15.03.2022 р. на суму 108,04 грн.; № 74924 від 15.03.2022 р. на суму 21,01 грн. Всього на загальну суму 52 394,25 грн.
Також за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу “Вчасно» між сторонами було підписано акти прийому-передачі послуг №60870 від 31.01.2022 на суму 15008,78грн, №62316 від 31.01.2022 на суму 403,99грн, №64070 від 31.01.2022 на суму 75,04грн, №1941561 від 15.02.2022 на суму 1228,81грн, №65378 від 15.02.2022 на суму 15042,35грн, №66107 від 15.02.2022 на суму 493,44грн, №68446 від 15.02.2022 на суму 81,35грн, №1978439 від 28.02.2022 на суму 1259,96грн, №69614 від 28.02.2022 на суму 13921,82грн, №70665 від 28.02.2022 на суму 471,60грн, №72635 від 28.02.2022 на суму 75,91грн, №73723від 15.03.2022 на суму 4202,15грн, №73919 від 15.03.2022 на суму 108,04грн, №74924 від 15.03.2022 на суму 21,01грн, звіти посередника про виконання договору №КОМ 28269/21 від 01.06.2021, акти звірки взаєморозрахунків, специфікації до договору, деталізації.
Приписами ст.12 Закону "Про електронні довірчі послуги", встановлено, що користувачі електронних довірчих послуг зобов'язані, в тому числі, забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа.
За період з 01 січня 2022 року по 30 липня 2024 року відповідачем здійснено часткову оплату за надані послуги на загальну суму: 79 247,90 грн., з яких 63 760,09 грн. зараховано Комісіонером в погашення зобов'язань відповідача, які виникли до 01.01.2022, що підтверджується актом звірки за грудень 2021 року і січень 2022 року та 15 487,81 грн. зараховано Комісіонером в погашення зобов'язань, які виникли після 01 січня 2022 року. Також Комісіонером було здійснено зарахування однорідних вимог, а саме: передплату за
Договором № 28269/21 від 01.06.2021 зараховано у погашення зобов'язання за
Договором № КОМ 28269/21 від 01.06.2021 на суму 46 100 грн.
Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Отже, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний уповноваженою особою боржника є доказом, що свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед кредитором грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду № 910/1389/18 від 05.03.2019).
Враховуючи умови Договору та те, що відповідач отримав направлені Комісіонером документи з використанням системи електронного документообігу “Вчасно», ТОВ Вояж Груп» повідомлений про існування заборгованості за надані послуги, однак свої зобов'язання з повної оплати не виконав.
Оскільки до Комісіонера не надходили письмові заперечення від відповідача щодо направлених йому документів, враховуючи умови п.4.3.8, 4.3.9 Договору, документи вважаються вірними та прийнятими відповідачем.
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за надані послуги згідно договору № КОМ 28269/21 від 01.06.2021 становить 36906,44 грн.
Крім того 30.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Вокс Лекс» (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “І ІНВЕСТ 2019» (Первісний кредитор) укладено Договір № 112-21 про відступлення права вимоги (Договір відступлення ).
Згідно з п.1.1. Договору відступлення Первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з Договором № КОМ 28269/21 від 01.06.2021 (надалі - “Основний Договір»), укладеним між ТОВ “І ІНВЕСТ 2019» (найменування Товариства до 27 квітня 2024 року - ТОВ “е-Кард ЮА») та ПП «Вояж Груп» (надалі - “Боржник»), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним Договором.
Відповідно до п.п.1.2, 1.3. Договору відступлення, Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором. Сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором складає 36906,44 грн., яка після підписання цього Договору стане зобов'язанням Боржника перед Новим Кредитором.
Згідно п.2.1, 2.2 Договору відступлення за відступлення права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору компенсацію у розмірі 36906,44грн на умовах відстрочення платежу у строк до 31.12.2025. Первісний кредитор зобов'язується до 05 серпня 2024 року передати Новому кредитору оригінали всіх документів, в тому числі, Основний Договір з Боржником, первинні бухгалтерські документи, які стосуються Основного договору.
Договір відступлення підписаний сторонами.
Таким чином, за умовами Договору відступлення до позивача від Первісного кредитора перейшло право вимоги до відповідача за Договором № КОМ 28269/21 від 01.06.2021.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 147 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦК України).
Статтею 1012 Цивільного кодексу України визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Статтею 1013 Цивільного кодексу України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ст. 1022 ЦК України).
Комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів (ст. 1025 ЦК України).
Статтею 512 Цивільного кодексу України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Згідно частини 1 цієї статті кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).
Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором №КОМ 28269/21 від 01.06.2021.
На день розгляду спору заборгованість ТОВ «Вояж Груп» перед Новим кредитором становить 36906,44грн, не оплачена, не оспорена відповідачем та підлягає до стягнення.
Відповідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача на підставі п.6.2 Договору відповідачу нараховано 14627,78 грн. - 15% річних від простроченої суми за період з 12.03.2022 по 23.12.2024 та 13506,86грн інфляційних втрат за період з березня 2022 року по листопад 2024 року.
Суд, перевіривши подані розрахунки за допомогою системи інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА:ЗАКОН» дійшов висновку, що нараховані позивачем 14627,78 грн. - 15% річних та 13506,86грн інфляційних втрат підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі п.6.2 Договору та ст. 625 ЦК України.
Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на зазначене позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Вояж Груп» (43005, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Саперів, буд.6А, квартира 4, код ЄДРПОУ 43519459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Вокс Лекс» (02068, місто Київ, вул. Степана Олійника, буд.9, офіс 105, код ЄДРПОУ 43275990) 65041грн. 08коп. (з них: 36906грн. 44коп. заборгованості, 13506грн. 86коп. інфляційних втрат та 14627грн. 78коп. - 15% річних), а також 2422грн 40коп витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 11.04.2025.
Суддя О. Г. Слободян