вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2025 р. Cправа № 902/1087/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,
за участю представників:
позивача Трач О.В., довіреність №б/н від 01.02.2024 (в режимі ВКЗ);
відповідача Люлик Р.І., посвідчення №000517 від 21.08.2019,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі
за позовом: Агрофірми "Хлібороб" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (с. Наливайка, Голованівський р-н, Кіровоградська обл, 26512)
до: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про: стягнення 315 753,05 грн
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № №902/1087/24 за позовом Агрофірми "Хлібороб" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 352 521,93 грн збитків за неналежне виконання договору про надання послуг та виконання робіт №1 від 01.01.2020.
31.03.2025 судом ухвалено рішення по справі, яким в позові відмовлено повністю.
01.04.2025 на адресу суду від представника відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява №б/н від 01.04.2025 про ухвалення додаткового рішення по справі, щодо понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
02.04.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача б/н від 02.04.2025 про зменшення витрат на правову допомогу.
Ухвалою суду від 04.04.2025 призначено судове засідання з вирішення питання понесених відповідачем судових витрат на правову допомогу у справі №902/1087/24 на 09.04.2025.
07.04.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 08.04.2025 задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На визначену судом дату в судове засідання 09.04.2025 з'явились представники сторін.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву №б/н від 01.04.2025 про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 50 000,00 грн та просив задовольнити її.
Представник позивача проти заяви представника відповідача заперечив з підстав викладених у заяві про зменшення витрат на правову допомогу .
Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи суд оголосив про перехід до стадії ухвалення додаткового судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
В судовому засіданні 09.04.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено, що повне додаткове рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Так, розглянувши матеріали справи, заяву представника відповідача про понесенні судові витрати на правничу допомогу та заяву представника позивача про зменшення понесених відповідачем витрати на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відзиві на позовну заяву відповідачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В судовому засіданні 31.03.2025 до закінчення судових дебатів представником відповідача заявлено усне клопотання про те що докази понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.
Рішення суду у даній справі ухвалено 31.03.2025, заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу подана до суду 01.04.2025.
У зв'язку з викладеним, представником відповідача подано докази понесення витрат на правничу допомогу в строки визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Частинами 2-6 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання представника позивача про зменшення понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обґрунтовано наступним:
п.1 акту наданих послуг. Надання послуги консультації при зустрічі з клієнтом з визначенням 2 год витрат часу вартістю 4 000 грн є об'єктивно завищеним. Вартість консультації більшості адвокатів м. Вінниця, згідно даних їх сайтів у вільному доступі є безкоштовною або коливається від 500 до 700 грн;
п. 2 акту наданих послуг. Пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах з визначенням 3 год. витрат часу вартістю 6 000 грн є об'єктивно завищеним, оскільки характер спору типовий та обсяг поданих Відповідачем в результаті матеріалів незначний;
п. 3 акту наданих послуг. Складання та подання до господарського суду відзиву на позовну заяву з визначенням 7 год витрат часу вартістю 14 000 грн. також є завищеним. Якщо звернутись до тексту відзиву то неважко помітити, що останній містить неповних 4 сторінки тексту, більшість з якого то інтерпретація (переписування тексту) умов договору надання послуг № 1 від 01.01.2020 р. та зазначення незначної кількості загальних норм (9), цивільного та господарського-процесуального права. Поданий відзив не є складним та, до речі, не містить посилання на судову практику, як на підставу дослідження якої посилається адвокат в п. 2 акту наданих послуг. Враховуючи виклад тексту та його стилістику, нормогодина зазначена явно завищеною.
п. 4 акту наданих послуг. Складання та подання до господарського суду заяви про долучення доказів по справі з визначенням 2 год витрат часу вартістю 4 000 грн також є неспіврозмірним з зазначеним часом та вартістю. Текст клопотання більшістю своє містить переписування тексту відзиву АФ «Хлібороб» ТОВ по справі № 912/3135/24, містить мінімальні посилання на норми процесуального законодавства господарського процесу та як доказ долучено текст відзиву отриманий через електронний суд представником ФОП ОСОБА_1. (адвокатом Люликом Р.І.), що не створювало додаткових витрат часу для його отримання;
п. 5 акту наданих послуг. Складання та подання до господарського суду заяви про застосування строків позовної давності з визначенням 4 год витрат часу вартістю 8 000 грн є завищеним. Документ викладений на двох сторінках є простим по суті, не містить спеціальних норм права, досліджень судової практики тощо, містить посилання на загальні норми права та на думку Позивача не потребує затрати 4 год часу та не може оцінюватись в розмірі мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, встановленому станом на 2025 р.;
п. 6 акту наданих послуг. Складання та подання до господарського суду заяви про Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.04.2025 6 поновлення процесуальних строків та долучення доказів з її правовим обґрунтуванням з визначенням 2 год витрат часу вартістю 4 000 грн. Позивач розуміє це як клопотання про долучення доказів подане 05.02.2025 р., яке містить посилання на два судових рішення, копія одного з яких долучена з офіційних джерел та в якому в принципі відсутнє правове обґрунтування, крім посилання на ст. 167 ГПК та в прохальній частині міститься зазначення про поновлення строку для долучення роздруківки рішення суду. Вважаємо, що в даному випадку вартість також є завищеною;
п. 7 акту наданих послуг. Участь в судових засіданнях господарського суду при розгляді справи з урахуванням часу на прибуття до суду та очікуванням судового процесу з визначенням 5 год витрат часу вартістю 10 000 грн. Дійсно в процесі розгляду справи було призначено 5 судових засідань (разом з засіданням в якому було оголошено рішення суду). Враховуючи місце реєстрації адвоката (просп. Коцюбинського, 4. м. Вінниця) та місце знаходження суду (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця) представник знаходиться в одному і тому ж місті (Вінниця), що і суд, що знаходиться в 25-30 хвилинній доступності, не розтягнуті по тривалості розгляду, сама справа не є складною, тому вважаємо 10 000 грн. завищеною розцінкою.
Враховуючи вищенаведене, представник позивача вважає, що вказана сума є явно завищеною та не відповідає складності справи і часу, витраченого адвокатом на підготовку матеріалів справи, а отже, як результат, підлягає зменшенню.
Суд розглянувши клопотання позивача про зменшення розміру витрат, зазначає таке.
Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19.
Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Отже, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.
Крім того, слід вказати, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.
У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:
1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);
2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;
4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем було подано копії: договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №22-11/24 від 22.11.2024, укладений між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та Люликом Романом Івановичем (далі - Адвокат); Додакток 1 до Договору №22-11/24 віщ 22.11.2024; розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 31.03.2024; акт наданих послуг згідно з Договором №22-11/24 про надання правової допомоги від 31.03.2025; квитанція до прибуткового касового ордеру.
Згідно з умовами пункту 1.1. предметом Договору є: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у статусі відповідача, на стадії судового розгляду спраи №902/1087/24; надання правової допомоги клієнту у господарському провадженні по справі№902/1087/24 на стадії судового розгляду; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямваних на забезпечення реалізації прав, свбод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню у разі порушення; представництво інтересів клієнта у правоохоронних органах, судах України всіх інстанцій під час здійснення господарського судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Пунтком 1.2. Договору визначено, що надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: усної та письмової консультації; підготовки документів; захисту від протиправних дій посадових осіб органів державної влади; надання правової допомоги у господарських провадженнях; інші види послуг, які пов'язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору.
Відповідно до п.3.2. Договору Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору, яким визначено, що сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правової допомогивказаної в Договорі, у розмірі 50 000, 00 грн.
П. 3.6. та п. 3.7. Договору передбачено, що факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг. Підставою для сплати гонорару є відповідний виставлений адвокатом рахунок. Клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку.
Фактично сторонами додатковою угодою визначено фіксовану суму за надання професійної правничої (правової) допомоги у суді першої інстанції.
Водночас між сторонами підписано Акт наданих послуг від 31.03.2025 за договором № 22-11/24 від 22.11.2024 на загальну суму 50 000,00 грн.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Водночас дослідивши надані заявником докази суд вважає за необхідне відзначити, що акт прийому-передачі наданих послуг від 31.03.2025 містить наступний перелік послуг які включають в себе:
1. Зустріч з клієнтом, надання консультації - 2 год. - 4000,00 грн;.
2. Пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні - 3 год. - 6000,00 грн;
3. Складання та подання до Господарського суду Вінницької області відзиву на позовну заяву у господарській справі №902/1087/24 - 7 год. - 14000,00 грн;
4. Складання та подання заяви до Господарського суду Вінницької області заяви про долучення доказів по справі №902/1087/24 та її правове обґрунтування - 2 год. - 4000,00 грн;
5. Складання та подання до Господарського суду Вінницької області по справі № 902/1087/24 зяви про застосування строків позовної давності - 4 год. - 8000,00 грн;
6. Складання та подання до Господарського суду Вінницької області заяви про поновлення процесуальних строків та доучення доказів по справі №902/1087/24, з її правовим обґрунтуванням - 2 год. - 4000,00 грн;
7. Участь у судових засіданнях Господарського суду Вінницької області при розгляді справи №902/1087/24 з урахуванням часу на прибуття до суду та очікування судового засідання - 5 год. - 10000,00 грн.
Суд зауважує, що послуга «Зустріч з клієнтом, надання консультації» та «Пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні», що зазначені в п.1 та п.2 Акту охоплюється процесом складання та подання до Господарського суду Вінницької області відзиву на позовну заяву у господарській справі №902/1087/24 як окремим видом послуги яка зазначена в п. 3 Акту.
Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак відокремлення процесу отримання та ознайомлення з документами і узгодження правової позиції від безпосередньої правової допомоги у формі підготовки, складання та подання до суду відзиву з додатками суд вважає протиправним та вчинено на шкоду іншій стороні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що п. 3 Акту прийому-передачі наданих послуг від 31.03.2025 включає в себе п. 1 та п. 2 даного акту, а тому правомірним та обґрунтованим є вартість наданих послуг по цих пунктах в розмірі 14 000,00 грн.
Крім того, вартість послуги «Складання та подання до Господарського суду Вінницької області по справі № 902/1087/24 зяви про застосування строків позовної давності», що визначена п.5 Акту наданих послуг, є завищеною з огляду на зміст самої заяви, а тому обґрунтованою є вартість наданої послуги за вказаним пунктом у розмірі 2000,00 грн.
Водночас суд вважає правомірними та обґрунтованими суми послуг по п. 3, п. 4 , п. 6 та п. 7 Акту послуг від 31.03.2025 в розмірі 14000,00 грн., 4000,00 грн, 4000,00 грн та 10000,00 грн (складання та подання до Господарського суду Вінницької області відзиву на позовну заяву у господарській справі №902/1087/24; складання та подання заяви до Господарського суду Вінницької області заяви про долучення доказів по справі №902/1087/24 та її правове обґрунтування; складання та подання до Господарського суду Вінницької області заяви про поновлення процесуальних строків та доучення доказів по справі №902/1087/24, з її правовим обґрунтуванням; участь у судових засіданнях Господарського суду Вінницької області при розгляді справи №902/1087/24 з урахуванням часу на прибуття до суду та очікування судового засідання).
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини.
Оцінюючи витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на надання консультацій клієнту, складення відзиву, заперечень та додаткових пояснень як кваліфікований фахівець, сукупний час, необхідний на надання таких послуг та участь в чотирьох судових засіданнях, суд робить висновок про те, що справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 14 000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином суд покладає на позивача 34 000,00 грн. судових витрат відповідно до встановлених судом обставин на підставі частини 5 статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 244, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Заяву задовольнити частково.
2.Стягнути з Агрофірми «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (с. Наливайка, Голованівський р-н, Кіровоградська обл, 26512, код ЄДРПОУ 30702633) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 34 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У частині стягнення 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Примірпник повного додаткового судового рішення надіслати учасникам справи в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Елетронний суд» та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача ІНФОРМАЦІЯ_3, представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 11.04.2025.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи