09 квітня 2025 р. Справа № 902/952/24
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
арбітражний керуючий Белінська Н.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/952/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 28.01.2025 року відкрито провадження у справі у справі №902/952/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання на 28.04.2025 року.
03.02.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
25.02.2025 року до суду від АТ "Сенс Банк" надійшла заява б/н від 25.02.2025 року (вх. № 01-36/227/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 424 415,09 грн у справі № 902/952/24.
Ухвалою суду від 27.02.2025 року призначено заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 25.02.2025 року (вх. № 01-36/227/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/952/24, до розгляду в судовому засіданні на 09.04.2025 р. об 11:30 год..
Також, ухвалою суду від 07.04.2025 року ухвалено забезпечити участь представника АТ "Сенс Банк" адвоката Подольської О.В. у судовому засіданні, яке призначено на 09.04.2025 р. об 11:30 год. та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/952/24, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
На визначену дату - 09.04.2025 р. в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явилася арбітражний керуючий Белінська Н.О. (була запрошена до участі в судовому засіданні через підсистему відеоконференцзв'язку ЄСІТС).
При цьому, судом встановлено, що 28.02.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшла відомість б/н від 27.02.2025 року про результи розгляду вимог кредиторів по справі № 902/952/24 до якої, зокрема, долучено повідомлення № 02-570/1166 від 27.02.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Сенс Банк" у справі № 902/952/24.
Крім цього, 08.04.2025 року до суду від представника АТ "Сенс Банк" надійшов відзив б/н від 08.04.2025 року на повідомлення арбітражного керуючого про результи розгляду вимог кредитора у справі № 902/952/24.
В судовому засіданні керуюча реструктуризацією вказала про можливість розгляду вказаної кредиторської заяви в цьому судовому засіданні.
Принагідно, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду справи, керуюча реструктуризацією підтримала позицію викладену у вказаній вище відомості.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши керуючу реструктуризацією та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви АТ "Сенс Банк" б/н від 25.02.2025 року, 12.08.2022 на позачергових Загальних зборах Акціонерів АТ "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи. Протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ "Альфа-Банк" за № 2/2022, складеним 18.08.2022, змінено найменування банку з АТ "АЛЬФА-БАНК" на найменування: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК".
Відповідні зміни були внесені до Статуту АТ "Альфа-Банк" та викладені у Новій редакції Статуту, а також проведена відповідна державна реєстрація.
Таким чином, АТ "Сенс Банк" є правонаступником усіх прав та зобов'язань АТ "Альфа-Банк".
При цьому, відбулась зміна тільки найменування, код ЄДРПОУ залишився той самий.
Разом з тим, 13.01.2022 між ОСОБА_1 та АТ "Альфа-Банк" була укладена угода про надання споживчого кредиту № 501417924, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Зазначена угода є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Альфа-Банк", повний текст якого розміщено на офіційному сайті Кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Кредит надавався ОСОБА_1 на наступних умовах:
- кредит готівкою; сума кредиту 200 000,00 гривень; 15,00% ставка річних; строк кредиту 60 міс.;
- умови кредитної картки та відновлювальної кредитної лінії: сума кредиту 200 000 гривень; відсоткова ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчинення торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 26% річних; строк дії картки: 3 роки з моменту випуску.
Відповідно до умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "АльфаБанк", ОСОБА_1 зобов'язалась повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.
В результаті порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, в останньої перед кредитором - АТ "Сенс Банк" виникла заборгованість, яка станом на день відкриття провадження у справі становить 424 415,09 гривень з яких: 111 824,50 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту; 83 911,50 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 138 638,71 гривень - заборгованість по комісії; 90 040,38 гривень - заборгованість за відсотками.
При цьому, у заяві вказано, що АТ "Сенс Банк" долучив відповідний розрахунок заборгованості та банківські виписки, сформовані відповідно до вимог чинного законодавства України.
Також, на виконання приписів ст. 1 КУзПБ, Заявник довів до відома суду, що АТ "Сенс Банк" не є заінтересованою особою стосовно боржника.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги кредитора - АТ "Сенс Банк" до боржника - ОСОБА_1 в розмірі 424 415,09 гривень основного боргу, а також 4 844,80 гривень судових витрат; включити до реєстру вимог кредиторів відповідні грошові вимоги АТ "Сенс Банк" до Боржника.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Відповідно до відомості б/н від 27.02.2025 року та повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-570/1166 від 27.02.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Сенс Банк" у справі № 902/952/24, згідно з Законом України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" керуюча реструктуризацією просить зазначити що комісія, яка нарахована з 13.03.2022 року - підлягає списанню.
Також, стосовно угоди про надання споживчого кредиту № 501417924, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.01.2022 року, укладеної між АТ "Сенс Банк" та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) Боржника - Белінська Наталія Олександрівна, частково визнає вимоги АТ "Сенс Банк" в розмірі 293 376 грн 38 коп., а саме:
- 111 824,50 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту (2 черга вимог кредиторів);
- 83 911,50 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту (2 черга вимог кредиторів);
- 90 040,38 гривень - заборгованість за відсотками (2 черга вимог кредиторів);
- 7 600,00 гривень - заборгованість по комісії (2 черга вимог кредиторів).
Водночас, керуюча реструктуризацією Боржника не визнає вимоги АТ "Сенс Банк" в розмірі 131 038,71 грн - заборгованість по комісії (2 черга вимог кредиторів).
Крім цього, у повідомленні вказано, що заява з грошовими вимогами від АТ "Сенс Банк" була створена в системі "Електронний суд" 25.02.2025 року, в зв'язку з чим, 30-денний строк не пропущено.
Згідно відзиву представника АТ "Сенс Банк" б/н від 08.04.2025 року на повідомлення арбітражного керуючого про результи розгляду вимог кредитора у справі № 902/952/24, у своїх розрахунках, долучених до заяви про грошові вимоги кредитора до боржника, АТ "Сенс Банк" заявив розмір основного зобов'язання боржника перед Банком виключно в частині тіла (строкового, простроченого) та відсотків за користування кредитом.
Жодних штрафів, пені, комісій Банк не заявляв.
Також, Боржник власноруч підписав Акцепт пропозиції та Паспорт споживчого кредиту до кожної з Угод, в яких містяться всі істотні умови кредитування.
Боржник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, та, серед іншого, із умовами з п. 6, в якому чітко зазначені умови, штрафи, спосіб отримання кредитних коштів, переказ коштів на рахунок.
Комісія за касове обслуговування є одним із умов, передбачений Угодами та Договором про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Альфа-Банк", повний текст якого розміщено на офіційному сайті Кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.
Разом з цим, представник Заявника, посилаючись у відзиві на визначення описаних термінів, вказує, що тіло кредиту, і прострочене тіло кредиту є обов'язковими для сплатити з боку боржника на користь кредитора. Так само як і відсотки, пеня, інші обов'язкові платежі, передбачені договірними правовідносинами та чинним законодавством України (що діяло/діє на момент укладання угоди).
Крім того, твердження арбітражного керуючого про те, що в матеріалах справах начебто відсутнє посилання на обов'язок боржника сплачувати, серед іншого, і прострочене тіло кредиту, - не відповідає дійсності, оскільки, відповідно до ст. 1 "Терміни, що застосовуються в Договорі" Публічної пропозиції АТ "Сенс Банк" на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб викладені визначення таких термінів : короткостроковий кредит, кредит або споживчий кредит, кредитна картка, кредитна лінія.
Таким чином, невизнання арбітражним керуючим вимог кредитора АТ "Сенс Банк" є необґрунтованим і безпідставним та такими, що суперечать умовам договору та чинному законодавству України.
Зважаючи на вказане, представник Заявника у поданому відзиві просить суд визнати грошові вимоги кредитора АТ "Сенс Банк" до боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в розмірі 735 592,86 гривень основного боргу, а також 4 844,80 гривень судових витрат та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 03.02.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Сенс Банк" б/н від 25.02.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/952/24, надійшла до суду 25.02.2025 року за вх. № 01-36/227/25 (сформована в системі "Електронний суд" - 25.02.2025), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 13.01.2022 року між АТ "Альфа-Банк" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Клієнт) підписано Анкету-Заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" (надалі - Договір).
Згідно пп. 2.1.1. п. 2.1. вказаної Анкети-Заяви, підписанням цього Акцепту (далі - "Акцепт"), ОСОБА_1 підтверджує акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між нею та Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" (далі - "Банк") на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в Договорі).
В подальшому, ОСОБА_1 (Позичальник) було підписано Оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501417924, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.01.2022 року (копія наявна у справі).
Також, в матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту від 13.01.2022 року, який підписано між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 , в якому містяться такі відомості : тип кредиту - споживчий кредит; сума кредиту/ліміту - 200 000 грн; строк кредитування - 60 міс.; процентна ставка - 15 % (фіксована); спосіб та строк кредитування - безготівковий.
Разом з цим, згаданою вище Офертою передбачені такі умови :
Умови споживчого кредиту : тип кредиту - кредит готівкою; сума кредиту - 200 000 грн; процентна ставка - 15 % річних (фіксована); строк кредиту - 60 міс..
Опис послуги: надання споживчого кредиту - грошових коштів, що надаються Банком Позичальнику на споживчі цілі на строк та під процент визначений Угодою про надання споживчого кредиту, що укладається між Банком та Позичальником на підставі Договору та відповідно до його вимог та надання Банком послуг Позичальнику з обслуговування Кредитної Картки у вигляді Відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого Позичальнику Кредиту або його частини Банк здійснює подальше кредитування Позичальника у межах її ліміту шляхом надання траншів (Розділ І).
Під час користування Кредитом Позичальник пропонує Банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме:
(а) за надання Кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладення Угоди (далі - Оферта) без ПДВ;
(б) за обслуговування (управління) кредиту 1,90% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Комісійна винагорода може бути змінена в порядку, передбаченому умовами Договору та сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід'ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.ua. Протягом строку дії Угоди Тарифи та комісійна винагорода за кредитом, а також за супровідними послугами Банку та/або третіх осіб, що надаються під час укладення Угоди, можуть бути змінені в порядку, передбаченому Договором та відповідним договором між Позичальником та такими третіми особами та/або Банком (п. 1 Розділу І).
Дата повернення Кредиту - 13.01.2027 року. Для повернення заборгованості за Угодою Позичальник пропонує використовувати рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у Банку (далі - Рахунок), ЄДРПОУ 23494714 (п. 2 Розділу І).
Кредит надається Позичальнику для власних потреб. Розмір - 200 000,00 гривень, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ "Альфа-Банк", ЄДРПОУ 23494714 (п. 3 Розділу І).
Умови кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії : тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума кредиту - до 200 000 грн; процентна ставка - 26,00 % річних (фіксована); строк дії кредитної картки - 3 роки з моменту випуску (Розділ ІІ).
Умови сплати платежів, визначених Угодою/Договором : обов'язковий мінімальний платіж Позичальник пропонує встановити у розмірі 5% від суми Загальної заборгованості за Відновлюваною кредитною лінією (далі - ОМП), але не менше 50 грн. Дату сплати ОМП Позичальник пропонує визначати відповідно до умов Додатку № 4 до Договору. Платежі з повернення Кредиту Позичальник пропонує здійснювати відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості Позичальник пропонує навести в Тарифах, які є невід'ємною частиною Договору. Позичальник пропонує Банку щомісячно в останній день Розрахункового періоду здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_4 , в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами Договору (п. 1 Розділу ІІ).
Підписанням цієї Оферти Позичальник : беззаперечно, зокрема, підтверджує, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі, у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту; з нормами Закону України "Про споживче кредитування" та нормативними актами НБУ; із інформацією, зазначеною в частині другій статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка розміщена на офіційній сторінці Банку у мережі Інтернет за посиланням www.alfabank.ua.
В Додатку № 1 до цієї Угоди та Додатку № 4 до Договору, що є невід'ємною частиною Угоди, Позичальник пропонує визначити : детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки; графік платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування; сум комісійної винагороди та інших платежів за Угодою (пп. в) п. 2 Розділу ІІ).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписана між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 вказана вище Анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", є договором приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Як згадувалось вище, Боржником було підписано Оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501417924, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.01.2022 року.
Разом з цим, судом встановлено, що АТ "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк", що підтверджується Протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ "Альфа-Банк" за № 2/2022, складеним 18.08.2022 (копія наявна у справі).
При цьому, згідно статуту АТ "Сенс Банк", затвердженого постановою КМУ від 03.09.2024 р. № 1010 (копія наявна у справі), АТ "Сенс Банк" є правонаступником усіх прав і обов'язків акціонерного товариства "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714).
Водночас, матеріалами справи підтверджено, що Банком були перераховані грошові кошти Боржнику - ОСОБА_1 в сумі 200 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_3 із призначенням платежу : надання кредиту за кредитним договором № 501417924 від 13.01.2022, що підтверджується банківською випискою АТ "Сенс Банк" по особовим рахункам з 13.01.2022 по 28.01.2025 станом на 20.02.2025 року.
Також, із цієї банківської виписки вбачається, що Боржник користувалася наданими кредитними коштами.
Водночас, відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості за кредитним договором № 501417924 від 13.01.2022 року станом на 27.01.2025 року, загальна сума заборгованості становить 424 415,09 гривень з яких: 111 824,50 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту; 83 911,50 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 138 638,71 гривень - заборгованість по комісії; 90 040,38 гривень - заборгованість за відсотками.
Принагідно, суд зважає на те, що згідно вказаного розрахунку заборгованості, зазначені вище суми боргу за тілом кредиту та за відсотками, нараховані по 27.01.2025 року, тобто до відкриття провадження у справі № 902/952/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 28.01.2025 року).
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно п. 27, п. 33, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Надавач фінансових послуг - фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1-1, п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Отже, Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є публічною частиною договору, до якого приєдналася Боржник, підписавши Анкету-Заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" від 13.01.2022 р., яка є індивідуальною частиною договору.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Альфа-Банк" (правонаступником якого наразі є Заявник - АТ "Сенс Банк") та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №501417924 від 13.01.2022 року, який складається із вищевказаної Анкети-заяви і Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", та за своїм змістом і правовою природою є кредитним договором.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості за кредитним договором № 501417924 від 13.01.2022 року станом на 27.01.2025 року, дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника в розмірі 111 824,50 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 83 911,50 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 90 040,38 гривень - заборгованість за відсотками є конкурсними, відповідають умовам даного кредитного договору та підтверджуються наявними у справі доказами, а тому є правомірними та підлягають визнанню.
Водночас, суд зважає на заявлені АТ "Сенс Банк" кредиторські вимоги до Боржника щодо визнання нарахованої 138 638,71 грн заборгованості по комісії.
Так, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 501417924 від 13.01.2022 року станом на 27.01.2025 року, Заявником нараховано за період з 13.01.2022 року по 27.01.2025 року комісію в загальній сумі 138 638,71 грн.
Судом встановлено, що згідно пп. б) п. 1 Розділу І вказаної вище Оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501417924, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.01.2022 року, під час користування Кредитом Позичальк пропонує Банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме : за обслуговування (управління) кредиту 1,90% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Комісійна винагорода може бути змінена в порядку, передбаченому умовами Договору та сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід'ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.ua. Протягом строку дії Угоди Тарифи та комісійна винагорода за кредитом, а також за супровідними послугами Банку та/або третіх осіб, що надаються під час укладення Угоди, можуть бути змінені в порядку, передбаченому Договором та відповідним договором між Позичальником та такими третіми особами та/або Банком (п. 1 Розділу І).
Також, відповідно до Додатку № 1 до Угоди про надання кредиту № 501417924 від 13.01.2022 року "Графік платежів та розрахунок сукупності вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних документів" (копія наявна у справі) передбачена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування в сумі 3 800,00 грн за період з 13.02.2022 р. по 13.01.2027 р..
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" (тут і далі - в редакції на момент укладення кредитного договору № 501417924 від 13.01.2022 року), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Разом з тим, за змістом п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" (у чинній редакції), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Суд, звертає увагу на те, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24.12.2023 року.
Отже, кредитний договір № 501417924 від 13.01.2022 року, був укладений між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Відтак, нарахована Заявником за період з 13.03.2022 року по 27.01.2025 року комісія в загальній сумі 131 038,71 грн підлягає списанню кредитодавцем.
Водночас, нарахована Заявником згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 501417924 від 13.01.2022 року станом на 27.01.2025 року комісія в сумі 7600,00 грн за період з 13.01.2022 року по 13.03.2022 р. (включно) підтверджується наданими доказами та відповідає наведеним нормам законодавства, а тому підлягає визнанню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відхилення заявлених АТ "Сенс Банк" грошових вимог до Боржника в розмірі 131 038,71 грн (138 638,71 грн - 7 600,00 грн) - заборгованість по комісії.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви АТ "Сенс Банк" б/н від 25.02.2025 року (вх. № 01-36/227/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/952/24 з мотивів наведених вище, та визнання заявлених вимог в розмірі 293 376,38 грн (111 824,50 грн + 83911,50 грн + 90 040,38 грн + 7 600,00 грн) - основного боргу, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 25.02.2025 року (вх. № 01-36/227/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/952/24, частково.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 293 376,38 грн - основного боргу (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/952/24.
3. Відмовити у задоволенні заяви АТ "Сенс Банк" б/н від 25.02.2025 року (вх. № 01-36/227/25) в частині визнання грошових вимог до боржника в розмірі 131 038,71 грн - заборгованість по комісії у справі № 902/952/24.
4. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/952/24.
5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; представнику АТ "Сенс Банк" Подольській О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.